Кремль на межі: чи стане Дагестан новим фронтом для РФ

Після серії терористичних атак у Дагестані вождь росіян Володимир Путін досі мовчить і не поспішає сипати погрозами на адресу терористів. Пропагандисти поспішили звинуватити у терактах Україну та Захід, але це лише підсилює атмосферу невизначеності та страху в країні. Тим часом об'єднання національно-визвольної боротьби з релігійним екстремізмом у регіоні може загрожувати ще більшою нестабільністю. Події в Дагестані демонструють слабкість російських спецслужб та уразливість режиму, яка чимраз поглиблюється.

Путін ховається від того, що відбувається в Дагестані

Через події в Дагестані вождь росіян Володимир Путін поводиться так, як торік під час бунту Пригожина: на довго зник з екранів і ніяк не коментує те, що відбувається. Пропагандисти за звичкою звинувачують у теракті Україну та Захід, і можна не сумніватися, якщо Кремль вирішать дотримуватися цієї лінії, населення у це повірить. Так можна каналізувати ненависть, але проблема у тому, що загрозу це не знизить, тож причин нервувати у Москви більш ніж достатньо.

«Депутат Держдуми від Дагестану Гаджієв вважає, що за терактом у республіці стоять спецслужби України та країн НАТО. А я вважаю, що якщо ми кожен теракт, причетний до національної та релігійної нетерпимості, ненависті та русофобії, будемо списувати на підступи України та НАТО, то цей рожевий туман приведе нас до великих проблем», — написав на своїй сторінці у телеграмі Дмитро Рогозін, колишній очільник Роскосмосу.

Нападники залишили на стінах синагоги та церков посилання на Коран. Йдеться про Суру 2, Аят 120, та Сутру 8, Аят 38, у яких є слова, що використовуються ісламськими релігійними екстремістами для обґрунтування агресії проти християн та євреїв. Російські пропагандисти з ТАСС повідомляють, що бойовики були членами «міжнародної терористичної організації», але не уточнюють, якої саме.

Напади сталися через три місяці після того, як близько 133 людей загинули у Крокус Сіті Холі на околиці Москви. Тоді відповідальність на себе взяла Ісламська держава в провінції Хорасан (ISKP), що в Афганістані. У квітні ФСБ Росії заявила, що затримала в Дагестані чотирьох іноземців за підозрою в причетності до нападу на Крокус Сіті Хол. Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що за подіями в Дагестані та Махачкалі теж стоїть філія Ісламської держави Вілаят Кавказ.

Ісламська держава у РФ

Вілаят Кавказ виник ще у 2014 році, коли очільник місцевого радикального угруповання Рустам Асельдеров присягнув на вірність лідеру Ісламської держави Абу Бакру аль-Багдаді. Відтоді організація провела у РФ кілька успішних нападів на російські військові бази, а також теракти: Ісламська держава вважає Москву частиною західної коаліції за їхню участь у війні в Сирії на боці Башара Асада. Асельдерова убили у 2016 році, але його справа живе.

Періодично з'являється інформація про ліквідацію силами ФСБ доволі потужних угруповань бойовиків Вілаяту Кавказ — по 10-14 осіб. Початково таких сутичок було більше, згодом Кремль кілька разів звітував про успішне винищення усієї організаці. Як показує практика, цього так і не сталося. На початку березня відбулася сутичка між угрупованням Вілаяту Кавказ та підрозділами ЗС РФ — тоді в місті Карабулак, що в Інгушетії, бої тривали майже добу, доки шістьох бойовиків врешті не застрелили. Після таких «перемог» операція, яка відбулася в Махачкалі та Дербенті, де співвідношення становило майже три до одного на користь бойовиків, стала шоком для багатьох росіян.

Регіон є одним з найменш фінансованим у РФ. Бідність у поєднанні з низьким рівнем освіти та національним гнітом створює сприятливі умови для поширення екстремістських вчень. У соцмережах масово слухають популярних проповідників, яких офіційний Кремль вважає екстремістами, і така пропаганда є надзвичайно ефективною.

Натовпи агресивно налаштованих молодиків, які шукали євреїв у двигунах літака, коли той приземлився у Махачкалі, були організовані саме за допомогою подібних телеграм-каналів. Москва своєю антиізраїльською пропагандою сама спровокувала ріст антисемітизму, і підпал синагоги є прямим наслідком цієї політики. На додачу до цього проявляється ще й антиколоніалізм: російські пабліки повідомляють, що настоятель церкви Покрова Пресвятої Богородиці Микола Котельников був головною мішенню бойовиків і саме його фото було опубліковане в переписці чату, який використали для організації нападу.

Початок кінця?

Події в Дербенті та Махачкалі є поганим сигналом для РФ, адже означають, що в, здавалося б, давно підкорених регіонах досі жевріє бунт. Ще більш небезпечно, що національно-визвольні мотиви накладаються на фактор релігійного екстремізму. При тому важко відділити «благонадійних» дагестанців від підозрілих: бойовики та їхні родини були глибоко інтегровані до владної вертикалі в регіоні.

Один з них, Гаджимурад Кагіров, був племінником Муси Мусаєва — мера Махачкали. Свого часу його батько балотувався на місцевого депутата за списком «Справедливої Росії». Ще троє були родичами очільника місцевого району, «єдинороса» Магомеда Омарова: двоє були його синами, а один племінником. Навіть якщо взяти за основу ідею про причетність західних спецслужб, без існування зради це пояснити неможливо.

«Чи правильно я розумію, що західні спецслужби завербували людей, які займали відповідальні політичні пости у місцевій владі, зокрема партії влади?», — написав воєнкор Олексій Живов

Кремль вже розпочав перевірку місцевих чиновників та спортивних секцій, адже частина бойовиків були бійцями MMA. Ситуація також довела, що, як виявилося, силовики регіону не здатні реагувати на подібні виклики, навіть якщо залучають бронетехніку, гвинтокрили та кінні екіпажі. Під час «контртерористичної операції» застрелили шістьох бойовиків та затримали двох. Натомість ті, будучи гарно екіпірованими та діючи злагоджено, вбили 20 людей. Показово, що серед загиблих троє були цивільними, решта — працівники поліції. Поранення отримали 44 людини. При тому, як зазначають свідки, бойовики поводилися доволі спокійно.

Такі результати шокували росіян: у Дагестані досі пам'ятають кровопролитну війну 1999 року, у якій вагому роль відігравала концепція «джихаду». Спікер Кремля Дмитрій Пєсков заспокоює, мовляв, події чвертьстолітньої давнини не повторяться.

«Тепер є інша Росія. Суспільство консолідоване і такі терористичні прояви не підтримуються суспільством ні в Росії, ні в Дагестані», — каже він.

Але звучить його слова на тлі третього за ліком випадку терактів упродовж останніх трьох місяців не дуже непереконливо. Наразі рівень загрози зі сторони Ісламської держави для РФ є значним, але не критичним. Ситуація може змінитися не в найкращу для Кремля сторону, чим довше триває війна з Україною, яка відвертає увагу, розпорошує сили та засоби. А тим часом в Пятигорську поліція затримала двох чоловіків, які радісно танцювали лезгінку поки відбувалися події у Дагестані. Останні події продемонстрували нездатність російської держави надавати адекватну відповідь внутрішнім загрозам і багатьох на Кавказі це тішить.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.