Клієнт Райффайзен Банку вимагав понад 1,2 мільйона гривень за оскаржені транзакції - що вирішив Верховний суд
Чоловік просив стягнути з банку 1 297 165,42 грн - суд з'ясував, хто сам ініціював усі транзакції
Верховний Суд 30 вересня остаточно відмовив чоловіку, який вимагав стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 1 297 165,42 грн за транзакціями, що він сам оскаржував як спірні. Касаційна інстанція погодилася з висновками Шевченківського районного суду м. Харкова та Харківського апеляційного суду, які відмовили чоловіку в повному обсязі.
Згідно з текстом постанови, оприлюдненим у Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач був власником картки міжнародної платіжної системи Visa, емітованої АТ "Райффайзен Банк" на підставі угоди від 06 листопада 2017 року. У лютому 2024 року він звернувся до суду, стверджуючи, що банк неналежно провів претензійну роботу за 23 транзакціями на його картці, здійсненими в період з 16 лютого до 09 червня 2022 року.
Чоловік просив визнати ці операції спірними і повернути кошти через процедуру оскарження міжнародної платіжної системи Visa. За його версією, саме дії банку позбавили його можливості передати спір на розгляд Арбітражу платіжної системи, оскільки звернутися за таким оскарженням власник картки може лише один раз.
Серед оскаржуваних транзакцій фігурували перекази на користь різних торговців - зокрема з позначками TOPUP DNIPRO, ONLINESMM DNIPRO та MOBIWORLD DNIPRO. Найбільші суми списань становили:
- 100 000 грн - декілька окремих операцій 16, 23 лютого та 7-9 березня 2022 року;
- 77 777 грн - 23 березня 2022 року;
- 50 000 грн - 5 та 7 березня 2022 року;
- суми від 10 000 до 36 500 грн у лютому-березні;
- кілька переказів від 14 756 до 32 442 грн у червні 2022 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що чоловік звернувся з повідомленням про спір лише 28 грудня 2022 року - через півроку після останньої з оскаржуваних операцій. Банк у відповідь роз'яснив йому порядок подання офіційної заяви через інформаційний центр з обов'язковою ідентифікацією особи, і лише 01 березня 2023 року позивач зареєстрував таку заяву, якій присвоїли номер 464376.
"Позивач свідомо, розуміючи значення своїх дій та можливість настання від них наслідків, самостійно ініціював всі оскаржувані ним транзакції", - йдеться у постанові Верховного Суду.
Суди встановили, що після отримання заяви на спір банк розпочав процедуру оскарження за правилами Visa Core Rules and Visa Product and Service Rules, однак банк-еквайр відмовив у поверненні коштів з причин, не залежних від банку-емітента.
Чому суд визнав вимоги чоловіка необґрунтованими
Ключовим аргументом стало те, що позивач самостійно й добровільно здійснив усі спірні транзакції, а тому не зміг довести, що вони були несанкціонованими, помилковими чи шахрайськими. Суди всіх трьох інстанцій наголосили: ініціювання процедури Chargeback - це право банку, а не його обов'язок, і скористатися ним можна лише до завершення виконання транзакції.
Верховний Суд також відхилив доводи представника позивача - адвоката Марини Босенко - про необхідність відступити від попередньої практики касаційної інстанції у подібних справах. Колегія суддів зазначила, що такі посилання мають бути вмотивованими й конкретними, а не загальними незгодами з висновками судів.
Що вирішив Верховний Суд
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалила такі рішення:
- касаційну скаргу представника позивача - адвоката Марини Босенко - залишити без задоволення;
- рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 липня 2025 року залишити без змін;
- постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без змін;
- у стягненні з АТ "Райффайзен Банк" 1 297 165,42 грн - відмовити.
Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суд не здійснював розподілу судових витрат, оскільки оскаржувані рішення залишилися без змін.
Раніше Інформатор повідомляв, що Миколаївський апеляційний суд розглядав справу про списання понад 105 тисяч гривень з картки ПриватБанку через дії телефонних шахраїв, що діяли від імені lifecell, і зрештою зобов'язав банк частково повернути кошти клієнтці. Також ми писали, що Верховний Суд зобов'язав ПриватБанк повернути 90 тисяч гривень, списаних невідомими трьома операціями з кредитної картки жінки, оскільки банк не довів її причетності до втрати доступу до рахунку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
