Киянин після дзвінка від оператора Київстар втратив з карток ПриватБанку 207 282 гривень - що вирішив суд
Чоловік помітив, що SIM-картка фактично не функціонує, була відсутньою можливість писати смс-повідомлення та робити дзвінки
Чоловік отримав дзвінок від нібито оператора Київстар. Його SIM-карта перестала працювати, а з карток ПриватБанку зникли кошти у сумі 207 282 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 20 травня 2025 року.
30 травня 2024 року на номер мобільного телефону чоловіка був здійснений дзвінок особою, яка представилась працівником компанії Київстар та поставила йому запитання: «Скажіть, будь ласка, чи належно працює ваша SIM-картка та, чи є відсутніми перебої у зв'язку». На дане запитання він надав ствердно позитивну відповідь: «Так, все працює в порядку», після чого дзвінок автоматично вимкнувся. Надалі через невеликий проміжок часу, декілька хвилин, помітив, що SIM-картка працює неналежно, фактично не функціонує, була відсутньою можливість писати смс-повідомлення та робити дзвінки.
Чоловік шляхом перегляду власного електронного кабінету у додатку «Приват-24» виявив, що у проміжок часу з 16:45 по 17:27 30.05.2024 року, невідомими особами було здійснено несанкціонований вхід у його додаток, отримано доступ до належних йому коштів на двох картках, укладено кредитні договори, виконано транзакції на рахунки третіх осіб, які йому невідомі, на суму 207 282 гривень. Він зателефонував на гарячу лінію «ПриватБанку» 3700 повідомив про шахрайські дії невідомих осіб щодо себе, попросив заблокувати картки, на що оператор відповів згодою.
31.05.2024 року чоловік скерував заяву до поліції про відкриття кримінального провадження та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проте останню зареєстровано лише 03.06.2024 року. 04.06.2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення протиправних шахрайських дій невідомими особами відносно нього за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
"Позивачем було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ще з 05.11.2012 року. Підписанням заяви позивач приєднався до договору про надання банківських послуг, в тому числі в частині умов кредитування рахунку. Він повідомив, що після спілкування зі зловмисниками в нього виявилась заблокованою SIM-картка фінансового номера. В ході звернення до оператора мобільного зв'язку "Київстар" та банк, клієнтом змінено "фінансовий" номер телефону на новий. Враховуючи аналогічні випадки шахрайських дій, пов'язаних із перевипуском (підміною) фінансового номера телефону, ймовірно мала місце ситуація із заміною SIM-картки через відправку sms. Усвідомивши шахрайські дії, клієнт звернувся на лінію клієнтської підтримки "3700" та із заявою до правоохоронних органів. Під час перевірки вищевказаних обставин встановлено, що компрометація входу під акаунтом "Приват-24" клієнта та подальше викрадення коштів, відбулася з вини самого клієнта. Потерпілий під впливом шахраїв надав доступ останнім до перевипуску SIM-картки "фінансового" номера та ймовірно іншу інформацію конфіденційного характеру, що своєю чергою дозволило зловмисникам змінити пароль на вхід в "Приват-24" та надалі авторизуватися в WEB-версії програми, оформити кредитні угоди по програмі "Кредит готівкою" на 49 200 гривень та 17 200 гривень з подальшим переказом коштів на картку стороннього банку. Таким чином, факт шахрайства по відношенні громадянина, став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг", - заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження неправомірних дій АТ КБ «ПриватБанк», внаслідок яких списано кошти з його карток.
"Враховуючи, що звернення позивача до банку було зафіксовано 30 травня 2025 року о 22:00, тобто після здійснення 30 травня 2025 року (16:45 - 17:27) спірних транзакцій, суд виходив із того, що відповідальність за проведення цих спірних транзакцій у справі несе позивач. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
