Інтернет здорожчає: регулятор розробив законопроєкт про підвищення податків з провайдерів
Телеком-регулятор НКЕК пропонує стягувати до 1,5% від доходу операторів - це вилучить з галузі понад 401 млн грн щороку і може примусити провайдерів підняти тарифи
Інтернет в Україні може подорожчати через ініціативу телеком-регулятора НКЕК - комісія розробила законопроєкт про запровадження обов'язкового збору з операторів зв'язку в розмірі до 1,5% від загального доходу. Підвищення податків в Україні вже стало гострою темою після того, як уряд домігся від Верховної Ради прийняття низки непопулярних фіскальних законів. Тепер телеком-галузь зіткнулась із власним варіантом фіскального тиску - і це вже друга спроба НКЕК перекласти витрати на своє фінансування на плечі бізнесу. Ринок відповів різкою критикою.
Інтернет Асоціація України попереджає: ініціатива Національної комісії з державного регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку може призвести до здорожчання доступу до інтернету. Про це Інтернет Асоціація України заявила у зверненні до НКЕК із постатейними зауваженнями до законопроєкту. Запровадження додаткового збору у 1,5% від доходу бізнесу призведе до вилучення з галузі понад 401 млн гривень щороку - і ці кошти оператори змушені будуть перекласти на абонентів, щоб забезпечити стійкість мереж та енергонезалежність.
НКЕК опублікував на своєму сайті проєкт закону, яким пропонує стягувати збір з підприємств галузі розміром до 1,5% від загального доходу, причому визначати його розмір окремо для кожної компанії. Задекларована мета збору - забезпечення незалежності регулятора.
У своєму зверненні ІнАУ наголошує:
"Просимо не змінювати основні правила та умови загальної авторизації постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, не запроваджувати у період воєнного стану додаткові "податки" на діяльність постачальників у сфері електронних комунікацій."
Аналіз документа свідчить про вибіркове використання норм директив Євросоюзу: регулятор посилається на найжорсткіші європейські практики, але не бере до уваги реалії України, що перебуває у стані повномасштабної війни.
Що порушив законопроєкт НКЕК
Асоціація зазначає, що НКЕК не подає пропозицій щодо оптимізації своєї структури, яка за чисельністю в рази перевищує аналоги в країнах ЄС. Крім того, розмір запропонованого збору значно перевищує збір НКРЕКП - 0,15% від чистого доходу, а не від загального, як хоче НКЕК. Воююча Україна - єдина серед дев'яти країн-кандидатів на вступ до ЄС, яка з 2024 року добровільно сплачує внески до євробюро BEREC власним коштом.
Окремо наголошується, що не передбачено обмежень на використання зібраних коштів: частину з них планують спрямовувати навіть на інші галузі, як-от поштову. Крім того, відсутні чіткі вимоги до кваліфікації керівництва та належна підзвітність. Фактично, законопроєкт усуває парламент, уряд та суспільство від нагляду за витрачанням публічних коштів.
ІнАУ підкреслює, що під час війни компанії вже витрачають значні кошти на підтримку стабільної роботи мереж, резервне живлення та забезпечення енергонезалежності. Додатковий збір, на думку представників ринку, лише погіршить ситуацію. У разі ігнорування зауважень асоціація апелюватиме до державних та європейських інституцій.
Що відомо про тиск на телеком-ринок
Телеком-оператори й без нового збору працюють в умовах підвищеного фінансового навантаження. Представники галузі попереджають, що частина запропонованих норм може створити додатковий тиск на малих операторів, а в ІнАУ зазначають, що у нинішній редакції законопроєкт здатен порушити баланс конкуренції. ІнАУ вже направила свої пропозиції до НКЕК і Міністерства цифрової трансформації та пропонує створити спільну робочу групу із залученням державних органів і профільних асоціацій, щоб доопрацювати документ і зменшити ризики для ринку.
Фіскальний тиск торкнувся різних галузей
Підвищення фінансового навантаження - загальна тенденція воєнного часу в Україні. У квітні 2026 року несподівано для багатьох законопроєкти про підвищення зборів затвердив Податковий комітет Верховної Ради - під тиском вимог МВФ і Кабінету міністрів. Депутати, які раніше відмовлялись навіть обговорювати ці норми, зрештою їх підтримали. Паралельно до парламенту надходять законодавчі ініціативи з подвійними стандартами - де одна категорія учасників ринку отримує нові обтяження, а інша - навпаки, послаблення контролю.
Окремим фронтом фіскального тиску стало підвищення зборів на міжнародні замовлення - експерти попереджають про можливий колапс митниці та зубожіння українців, які змушені замовляти товари за кордоном через відсутність аналогів всередині країни. Введення нових зборів у телеком-секторі - черговий крок у тому самому напрямку: держава шукає джерела фінансування, а платити за це доведеться звичайним споживачам через зростання тарифів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
