Хто проголосував за 90 млрд євро від ЄС в обмін на нові податки - Рада ратифікувала угоду
Верховна Рада підтримала підписання угоди з Євросоюзом про фінансову допомогу, незважаючи на низку зобов'язань для України, зокрема податкові зміни, продовження військового збору та реформи митної системи
Верховна Рада 28 травня ратифікувала угоду та меморандум з Європейським Союзом про надання Україні позики на 90 млрд євро. За відповідний законопроєкт №0376 проголосував 298 народних депутатів. Одночасно з цим меморандум містить низку вимог, які фактично повторюють умови МВФ - зокрема податкові зміни та реформи митниці.
Розбиралися, хто і як підтримав цей законопроєкт з народних депутатів, а хто не голосував за нього. Зауважимо, що відповідний зокумент передбачає отримання Україною фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Кошти мають піти на покриття дефіциту бюджету, макрофінансову стабільність та оборонний сектор. Водночас серед ключових умов:
- скасування пільги на неоподатковані міжнародні посилки,
- запровадження податку на доходи з цифрових платформ ("податок на OLX"),
- продовження військового збору 5% ще на три роки,
- гармонізація податкового законодавства з нормами ЄС.
За скороченою процедурою за законопроєкт погодилися голосувати 298 нардепів. Проти виступили 4, утрималися - 31. Не голосували 45.
За документ голосували переважно "Слуга народу", депутатські групи "Довіра", "За майбутнє", а також колишні представники ОПЗЖ із груп "Платформа за життя та мир" та "Відновлення України".
У фракції "Слуга народу" закон підтримали 177 депутатів. Один нардеп з цієї фракції - Павловський П. - утримався. Петро Павловський - український адвокат і юрист, він є членом комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, головою підкомітету з питань авіаційного транспорту. Згідно з аналітикою руху ЧЕСНО за перший рік роботи парламенту 9 скликання Павловський найчастіше серед нардепів-"слуг" утримувався під час голосувань.
"Європейська солідарність", "Голос" та "Батьківщина" фактично не дали голосів "за". Петро Порошенко та Юлія Тимошенко участі в голосуванні не брали, утрималися.
Також противники голосування по фракціях: Ірина Геращенко та Іванна Климпуш-Цинцадзе від "ЄС", Максим Хлапук та Ярослав Юрчишин від "Голосу".
Рішення влади і корупція, які гальмують шлях України до ЄС
Раніше в політичних колах активно обговорювали, що після ослаблення позицій Андрія Єрмака президент Володимир Зеленський почав перезавантаження відносин із парламентом. За даними ЗМІ, глава держави провів серію зустрічей не лише зі "Слугою народу", а й з опозиційними силами, зокрема Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.
Втім, попри заяви про новий формат співпраці, голосування за кредитну угоду показало, що домовленості між владою та опозицією поки залишаються доволі умовними. Також Інформатор писав, що внутрішніх документах Сполучених Штатів проблему корупції досі визначають як один із головних факторів, що гальмують розвиток України та її наближення до західних інституцій. У Європейському Союзі також підкреслюють, що подальший рух Києва до членства безпосередньо залежить від прогресу у сфері верховенства права та ефективної боротьби з корупційними практиками.
Водночас у квітні 2026 року з проєкту Антикорупційної стратегії прибрали норми, які передбачали прозорі процедури призначення керівників правоохоронних органів. Це рішення викликало критику з боку антикорупційних організацій, які заявляють про уповільнення або навіть саботаж реформ. У Центрі протидії корупції наголошували, що рівень виконання антикорупційних зобов'язань перед західними партнерами залишається низьким і потребує суттєвого посилення.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- ВР ратифікувала кредит ЄС на 90 млрд євро - і взяла на себе тяжкі зобов'язання щодо податків та реформ
- Що не так з ухваленою Радою угодою про 90 мільярдів євро допомоги від ЄС і чому без цих грошей нічого не вийде
- Шалені податки та інші умови отримання кредиту від ЄС - Зеленський шокував своїм законопроєктом
