Що не так з ухваленою Радою угодою про 90 мільярдів євро допомоги від ЄС і чому без цих грошей нічого не вийде

Отримання фінансування від ЄС прив'язане до жорстких та непопулярних податкових реформ, проте від європейського кредиту критично залежить становище воїнів ЗСУ, зокрема демобілізація

Верховна Рада
Двома днями раніше Рада провалила податки на посилки, які потрібні вже для першого траншу допомоги від ЄС.

Рада проголосувала за ратифікацію угоди про кредит ЄС на 90 млрд євро, яку експерти і навіть самі депутати вважають спірною. Голосування відбулося у четвер, 28 травня, прямо з ранку – несподівано для всіх. Проблема з документом насамперед у тому, що отримання цих грошей прив'язане до вкрай жорстких та непопулярних податкових реформ, які Рада цього ж тижня частково провалила. 

Цікаво, що документ надійшов до Ради у страшенному поспіху. Його було отримано рано-вранці, він швидко пройшов комітети – і голосування відбулося вже о 10:51.

"За" голосували депутати Слуги народу (майже всі), а також представники фракцій "Довіра", "За майбутнє" та депутати колишнього ОПЗЖ Медведчука. Від Порошенка, Тимошенко та навіть "Голосу" – практично немає голосів.

Тобто конфігурація у парламенті залишилася незмінною. Як відомо, напередодні президент Зеленський зустрічався із представниками опозиції. Після цієї зустрічі опозиційні політики повідомили, що задоволені результатами – влада їх почула. Але виходить, що самі вони владу не почули і мабуть не слухали. Втім, у Раді вже пояснюють, багато хто не голосував через поспіх. Не вдалося детально ознайомитись із документом. 

Спірні аспекти угоди з ЄС про 90 мільярдів євро

  • Податок на посилки. Щоб отримати перший транш, Україна зобов'язана скасувати пільгу на безподаткове ввезення міжнародних посилок до 150 євро (ввівши ПДВ 20%). При цьому буквально напередодні ратифікації Верховна Рада провалила цей законопроект у другому читанні. Виник правовий глухий кут: угода з жорсткою вимогою прийнята, а самого закону немає. Ймовірно, документ частково відредагують та повернуть на повторне голосування. 
  • Нові податки для ФОП та цифрових платформ. Кредит зобов'язує Київ запровадити диференційовані ставки податку для ФОП 3-ї групи, почати боротися з «подрібненням бізнесу» та запровадити податки для доходів від цифрових платформ (таксі, кур'єри, маркетплейси).
  • Продовження військового збору. Умовою є збереження підвищеного до 5% воєнного збору ще на 3 роки.
  • Повна прив'язка до МВФ. Умови угоди фактично дублюють вимоги Міжнародного валютного фонду. Якщо Україна зірве програму МВФ (місія якого прибула до Києва), то автоматично заблокуються і мільярди від ЄС.

Критики законопроекту також зазначали, що всю суму кредиту на 90 мільярдів євро не буде виділено одномоментно. Кредит розбито на транші. Надходження кожного траншу, зокрема найпершого, залежить від проведення непопулярних реформ. Наприклад, податок на посилки має бути прийнятий для отримання вже самого першого траншу. 

Верховна Рада
Верховна Рада схвалила угоду з ЄС, яка вимагає запровадити податок на посилку до 150 євро. А закон про цей податок депутати успішно провалили на два дні раніше. Фото: Верховна Рада.

Податок на посилки – найбільша проблема

За оцінкою Opendata, кількість посилок вартість до 150 євро складає 99% від загального обсягу посилок. У рік кількість таких посилок становить 75 – 76 мільйонів

Тобто новий податок торкнеться величезної кількості людей. За кордоном купують переважно: 

  • Одяг та взуття. 
  • Господарські товари. 
  • Електроніку, у тому числі павербанки, ліхтарики та інші засоби від блекауту.
  • Інші товари широкого вжитку. 

Переважно товари купують через інтернет-майданчики у Китаї, Польщі, Чехії, США. Незважаючи на необхідність окремо оплачувати доставку і тривалий час очікування доставки – це вигідно порівняно з цінами на аналогічні довари у продавців в Україні.

Вважається, що через це українські імпортери двома руками за оподаткування посилок вартістю до 150 євро. При цьому враховуючи значний обсяг подібних покупок, цей захід буде надзвичайно непопулярним серед людей. 

Як розподілять 90 млрд євро на 2026–2027 роки

Загальний пакет ділиться на два роки, по 45 млрд євро на рік. На поточний 2026 структура виглядає так:

Оборонний компонент – до 28,3 млрд. євро. Пряме фінансування ОПК, закупівля зброї, виробництво дронів.

Бюджетна підтримка – 16,7 млрд. євро. Покриття дефіциту бюджету та соціальні виплати.

Бюджетна частина в 16,7 млрд євро ділиться рівно навпіл:

  • 8,35 млрд євро підуть через програму Ukraine Facility,
  • ще 8,35 млрд євро - у вигляді прямої макрофінансової допомоги, розбитої на три транші: 3,2 млрд, 3,7 млрд і 1,45 млрд євро).

Фінансування ЄС дозволить розпочати демобілізацію

Незважаючи на жорсткі реформи, фінансові умови є унікальними. Хоча формально це кредит, реального боргового навантаження на бюджет України наразі немає. Відсотки повністю покриває ЄС, а повертати тіло кредиту Україна має лише за рахунок майбутніх репарацій від Російської Федерації.

Ще одне важливе уточнення. Нова стратегія мобілізації повністю залежить від отримання пакету допомоги ЄС. Про це раніше повідомляло Міністерство оборони. У червні розпочнеться реформа мобілізації. Вона зокрема передбачає зовсім інший принцип поповнення складу ЗСУ, у тому числі перехід на контракти з кінцевим терміном служби – гарантовану демобілізацію після закінчення термінів контракту.

Ця новація, на яку очікують, насамперед, самі військовослужбовці, стане неможливою без відсутності фінансування з боку ЄС. Саме про це розповідав президент Зеленський на зустрічі із представниками опозиційних фракцій, а також на зустрічі зі "Слугами". 

Раніше Інформатор докладно розбирав інший аспект проблеми угоди про кредит з ЄС: податки для ФОП на спрощеній системі оподаткування. Запропонований підхід, на думку економістів, ризикує зробити "спрощенку" в принципі неможливою. 

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити