ТОПТЕМИ:

11:01

Шалені податки та інші умови отримання кредиту від ЄС - Зеленський шокував своїм законопроєктом

Володимир Зеленський вніс до ВР законопроєкт, що об'єднав згоду на отримання кредиту від ЄС та зобов'язання прийняти всі непопулярні податкові закони, за які ВР відмовлялася голосувати

Ольга Палій Редактор

Президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди з Євросоюзом на 90 мільярдів євро разом із переліком обов'язкових реформ. Проблема ухвалення законів для вступу до ЄС вже давно викликає скептицизм серед економістів і депутатів. Голосування у парламенті заплановане на сьогодні, 28 травня. Документ з'явився на сайті Ради під номером 0376.

Законопроєкт №0376 передбачає затвердження як самої кредитної угоди між Україною та ЄС, де кредитором виступає Єврокомісія, так і відповідного меморандуму щодо макрофінансової допомоги в межах цієї позики. Меморандум підписали 20 травня у Брюсселі, а кредитну угоду фіналізували 27 травня. Комітет ВРУ з питань євроінтеграції має розглянути рішення, і вже 28 травня законопроєкт планують винести на голосування.

Що Україна зобов'язалась виконати заради траншів

Проєкт меморандуму з ЄС визначає умови отримання макрофінансової допомоги в межах 8,35 мільярда євро. Документ передбачає зобов'язання у сферах демократії, антикорупційної політики, незалежності інституцій та управління держфінансами. Фінансування розподіляється на три транші, і кожен залежить від виконання конкретних реформ. Умови охоплюють кілька ключових напрямів:

Податкова система - перегляд режиму для ФОП, оподаткування цифрових платформ, скасування пільг для міжнародних посилок та посилення адміністрування ПДВ.
Митниця і держфінанси - реформи митниці, держфінансів, аудитів і корпоративного оподаткування відповідно до норм ЄС.
Мобілізація внутрішніх ресурсів - посилення податкової бази та обмеження схем ухилення від оподаткування, зокрема через дроблення бізнесу та зловживання спрощеною системою.
Верховенство права і антикорупція - реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Судова і правоохоронна системи - зміни у правосудді та прокуратурі, необхідні для виконання вимог ЄС.

Виплати заплановані трьома траншами. Ось що конкретно має виконати Україна.

Перший транш (3,2 млрд євро)

Подання законопроєкту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів для безпеки й оборони.
Подання законопроєкту про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Ухвалення закону про продовження на три роки військового збору на рівні 5%, що має забезпечити щонайменше 140 млрд грн додаткових надходжень на рік.
Ухвалення урядом Порядку розроблення, моніторингу й оцінки результатів реалізації стратегій, що є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій (на цикл 2027-2028 роки).
Ухвалення й публікація оновленої Стратегії управління державними фінансами та Плану дій щодо її впровадження.
Подання Кабміну нового Митного кодексу України, що узгоджується з митним законодавством ЄС.
Призначення нового постійного голови Державної митної служби

Другий транш (3,7 млрд євро)

Подання пропозицій змін до законодавства для узгодження системи корпоративного оподаткування України з Директивою ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків.
Ухвалення законів щодо оподаткування доходів з цифрових платформ і введення ПДВ для міжнародних посилок.
Ухвалення законодавства, що встановлює систему оцінки майна (інституційні ролі, сертифікація, реєстри тощо).
Ухвалення Державною податковою службою дорожньої карти та плану покращення дотримання вимог щодо ПДВ і податкового законодавства.
Ухвалення вторинного законодавства щодо визначення інвестицій, що підпадають під систему управління державними інвестиціями (PIM) на 2027 рік.
Ухвалення Концепції єдиної інформаційної екосистеми управління публічними інвестиціями (інтеграція DREAM, Prozorro, LOGICA та інших ІТ-систем).
Ухвалення Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з базовим та активним сценаріями політики і додатком про проєкти публічних інвестицій.
Ухвалення рішення про проведення оглядів витрат державного бюджету у 2026 році у сферах, пов'язаних з житловою, регіональню та ветеранською політиками.
Ухвалення оновленого Плану цифрового розвитку Держмитниці до 2030 року.
Затвердження трьох відсутніх експертів до комісії з відбору членів Рахункової палати України.

Третій транш (1,45 млрд євро)

Подання законопроєкту про реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить щонайменше 70 млрд грн додаткових надходжень. Реформа передбачає протидію штучному дробленню бізнесу, обмеження на повторний перехід на спрощену систему, диференційовані ставки для третьої групи ФОП, а також кроки щодо узгодження з Директивою Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість.
Ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для ФОП (квартальна звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних, формування попередньої податкової декларації для ФОП, спрощення розблокування податкових накладних).
Ухвалення змін до законодавства для узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС щодо протидії ухиленню від податків (зокрема, статті про виведення активів, контрольовані іноземні компанії, гібридні невідповідності).
Надання звіту з довгостроковими прогнозами витрат на пенсійне забезпечення.
Подання проєкту Держбюджету на 2027 рік з поясненнями, як результати огляду витрат будуть враховані й відображені в бюджеті.
Розробка нової Стратегії публічних закупівель (2027-2030).
Підготовка концептуальної записки до закону про оборонні закупівлі для приведення у відповідність до норм ЄС.
Підготовка пропозицій щодо розмежування функцій інспекції та аудиту в структурі Держаудитслужби.
Створення десяти нових аудиторських комітетів у ключових відомствах (МВС, Міненерго, Мінцифри, ФДМУ, НКРЕКП тощо).
Перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту відповідно до глобальних вимог.
Ухвалення нового Митного кодексу України, що відповідає нормам ЄС.
Затвердження технічних вимог до національних митних ІТ-систем (AES, CCI/NIS) та їх інтеграції з ІТ-системами ЄС.

Що про це кажуть народні депутати

Вимога термінового голосування за ці непопулярні рішення виклмкала критику з боку депутатів.

"О 6 ранку в Раду внесли законопроект 0376. І вже виносять на голосування. Формально нам кажуть: треба ратифікувати угоду про позику, бо Україні потрібні гроші. І це правда. Україні потрібні гроші. Україні потрібна підтримка. Україні потрібні ресурси для оборони, бюджету, стійкості держави. Але питання в іншому. Під виглядом великої фінансової підтримки для України влада знову намагається провести рішення, про які суспільству не говорять чесно, а частина пунктів є репресивними щодо українців", - пише народна депутатка Софія Федина.

За її словами, в один законопроєкт об’єднали два різні за природою документи:

Угода про позику. Тобто фінансовий документ: сума, механізм, умови надання коштів, порядок виплат, контроль, зобов’язання України як позичальника.
Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги.

"І зараз парламент фактично ставлять у ситуацію: або голосуйте за весь пакет, або вас звинуватять, що ви проти грошей для України. Це ненормально, коли під виглядом “грошей для України” і без детального вивчення Верховну Раду змушують пакетом підписуватися під міжнародними зобов’язаннями, які можуть потім використати як аргумент для нових податків, нових поборів і нового тиску на громадян. Цей законопроект-шулерство Зеленського, щоб перекласти відповідальність на парламент за неспроможність влади", - пише Софія Федина.

Народна депутатка Ірина Геращенко зазначає, що в Угоді ЄС про позику на 90 млрд грн немає прямого зобовʼязання до ВР ухвалювати конкретні податкові законопроєкти.

"Однак Зеленський в своєму законопроєкті, поданому до парламенту на ратифікацію, прив’язав цю Угоду до виконання умов Меморандуму, який вже передбачає конкретні маяки, в тому числі закони про оподаткування посилок і ФОПів. І робити це влада збирається під егідою життєво необхідної угоди з ЄС", - пише Ірина Геращенко.

Як повідомляв Інформатор, народний депутат від СН Роман Каптєлов вважає, що Тарас Качка на перемовинах з ЄС просто зливає інтереси України. Крім того, він не виконує свої обіцянки.

“Я абсолютно в шоці від такого міністра, як Тарас Качка, і від того, як він веде переговори. Хто взагалі дав йому такі повноваження? Він уже неодноразово потрапляв у скандали через те, що приносить до зали сумнівні рішення, нібито “погоджені з партнерами”. І дуже часто такі законопроєкти навіть не проходять. Це серйозна проблема для країни”, - казав Роман Каптєлов.

У внутрішніх документах США корупцію розглядають як один із ключових викликів для розвитку держави та її інтеграції до західних структур. У Європейському Союзі наголошують, що просування України до членства залежить від виконання критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. При цьому у квітні 2026 року із проєкту Антикорупційної стратегії виключили положення про прозоре призначення керівників правоохоронних органів. Антикорупційні активісти заявляють про саботаж реформ. У Центрі протидії корупції нагадують про низький рівень виконання зобов'язань перед Заходом.

Зараз читають на Інформаторі