Хай живе заколот: змова проти путіна не вигадка конспірологів, а політична необхідність
Палацовий переворот поступово перетворюється на єдиний шанс для кремлівських еліт зберегти своє привілейоване місце
Чутки про отруєння гауляйтера Чечні Рамзана Кадирова спонукають політиків говорити про активізацію змовників у рф. Параноя вождя росіян володимира путіна і його одержимість змовами, ймовірно, має під собою реальне підгрунтя, адже в росії склалися передумови для палацових переворотів та заколотів. Для багатьох у москві очевидно, що війна йде не так, як це планували й повалення владного режиму дасть шанс поставити на цьому крапку, можливо навіть, на вигідних для рф умовах. Заколот стане майже неминучим варіантом розвитку подій, як тільки російські еліти остаточно розчаруються в перспективах успішного завершення «СВО».
Зріє новий заколот?
На тлі поширення непідтвердженої інформації про смерть чи кому гауляйтера Чечні Рамзана Кадирова, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що в москві зріє новий заколот, який призведе до поділу країни. Він додав, що Київ знає, хто керує цим процесом та до яких заходів він вдається.
«Я думаю, що це вже буде не похід. Згадаймо, як у серпні 1991 року відбувався розпад СРСР. Те, що там назріває, й «угрупування ГКЧП», як це було в 1991 році, воно там уже зріє і вони вже там кучкуються, це достеменно відомий факт. І ми розуміємо, хто цим керує, як це відбувається», — заявив Данілов.
Російські боти відразу кинулися висміювати ці заяви, як вигадку та ІПСО. Дійсно, можна було б списати все лише на інформаційний вкид із метою посіяти ще більший розбрат у кремлі, якби не поведінка путіна, яка підказує, що він сприймає загрозу всерйоз. Вождь росіян пропускає всі важливі міжнародні майданчики, на яких міг би просувати свої інтереси, такі як саміти БРІКС у ПАР чи G20 в Індії, навіть до Туреччини на зустріч з Ердоганом він боїться їхати через страх покидати межі країни. І не те щоб його страх був геть безпідставним: у біографії путіна була низка ситуацій, які підпадають під категорію змови еліт. Видання «Воттак» пише, що він пережив принаймні три змови проти його влади, хоча кожного разу це мало характер внутрішньопартійних розборок, причому до однієї був причетний Дмитро Медвєдєв.
Смерть Кадирова, який після Пригожина був другим у рф, хто володів власною армією, змінює розклад сил у рф, і здається, це удар по путіну. На перший погляд, Чечня була занадто незалежним регіоном і кремль міг остерігатися, що з ослабленням росії, посиляться відцентрові процеси, тому вождь росіян міг би замовити це вбивство. За неофіційною інформацією в Кадирова були серйозні проблеми з нирками, але річ у тім, що ФСБ давно має в розпорядженні отрути, які спричиняють смерть, що імітує природні процеси, хоча б той же сумновідомий «Новачок».
Але ця версія має суттєвий недолік: між Кадировим та вождем росіян була якась не до кінця зрозуміла, але реальна довіра. Після «бунту Пригожина» клан «піхотинця путіна» тільки посилився. Це саме «росгвардійці» Кадирова мають захищати путіна від усіляких воєнних переворотів, адже їхня казарма розміщена в безпосередній близькості до кремля. Зрештою, повідомив чеченський опозиціонер Джамбулат Сулейманов, вертикаль путіна виявилася зовсім неготовою до зміни влади в Чечні, події з Кадировим для них несподіванка.
Заколот еліт уже був
Не вперше Данилов обіцяє путіну проблеми. Одразу після «бунту» Пригожина він писав, що в кремлі формується група перемовників з Україною, які виступають за примирення із Заходом, а сам очільник ПВК є «верхівкою айсберга». У тому ж дописі пан Данілов заявляє, що єдиний для путіна спосіб відтягнути час — вбити Пригожина, розігнати «Вагнер» і розпочати тотальні репресії в стилі Кім Чен Ина. Але навіть це, на думку очільника РНБО, не зупинить процес, адже внутрішні суперечності в росії стрімко розростаються.
Пригожин точно не був кращим за Наполеона, а навіть той захопив владу в змові зі спільниками. «Повар путіна» координував свої дії з впливовими гравцями в кремлі. «Вагнер» довго готувалися до свого повстання і ФСБ знала про це, але не перешкоджала — зрештою, важко непомітно зібрати трали для танків. За даними The Washington Post, путіна попередили за кілька днів до початку події, але він нічого не робив, бо був паралізований страхом. Так налякати його могло лише усвідомлення того, що хтось із впливових силовиків організував проти нього змову, ймовірно, з наміром перетворити на «англійську королеву».
Але в Пригожина, після того, як він підвів своїх бойовиків до москви, щось пішло не так, він раптово зупинився, передумав і його ліквідація стала лише питанням часу. Можливо, путін узяв у заручники родини впливових «вагнерівців», але дивно, що вони не врахували таку можливість і не перестрахувалися. Або ж, що імовірніше, путін зумів домовитися із заколотниками й ті наказали Пригожину припинити цирк.
Підсилення міністра оборони Сергія Шойгу, авіакатастрофа літака з верхівкою «Вагнера» та висилка до Алжиру генерала Сергія Суровікіна означають, що цю фронду бункер вирішив обманути та знешкодити. А от чи вдалося це повністю — питання. Усунення Кадирова було б гарною відповіддю на злам домовленостей. Хоч багато хто потішається над його «тік-ток військами», але без «вірного піхотинця» набагато простіше провести палацовий переворот у кремлі, путін став вразливішим.
Переворот — це шанс на майбутнє
Усі давно махнули рукою на покірний і зазомбований російський народ, але елітам є що втрачати. Про це свідчить, хоча б, яскравий злив розмови продюсера Йосипа Пригожина з олігархом Фархадорм Ахмедовим.
Еліти дуже хотіли б, аби Україна перестала існувати, але, на відміну від пересічних росіян, усвідомлюють, що «СВО» йде геть не за планом. Війна триває другий рік і кінця не видно, росія за безцінь продає свої енергоносії в Індію та Китай в обмін на рупії та юані, за які нічого купити. Санкції перекривають доступ до західних ринків, інвестицій та технологій, що означає повільну, але неминучу стагнацію економіки, у країні все більше свавілля влади та все менше закону, жодних гарантій майбутнього, бізнес тікає, куди може. Еліти не хочуть, щоб це тривало, а влада не може це припинити — ідеальні умови для змов.
Росіяни мають усього дві ідеї щодо припинення війни: популісти закликають залякати всіх ядерною зброєю, «реалісти» — заморозити бойові дії. І ті, й інші незадоволені путіним. У кремлі усвідомлюють, що загроза на виникнення бунтів чи переворотів зростає, чим довше триває війна — навіть на зустрічі з Кім Чен Ином путін заявляв, що «відкритий до перемовин».
На це був би шанс, якби кремль проявив поступливість, зрештою, на Заході теж багато політиків хочуть перемовин, але путін не може це зробити без «втрати обличчя» і, автоматично, влади. Саме його режим став перешкодою до перемир’я, тому було б дивно, аби за таких умов у країні, яка впродовж своєї історії мала цілу епоху палацових переворотів, не було змов.
Еліти рф мають тісні зв’язки із силовиками й можуть просувати свої погляди. Усі звикли вважати, що вони цілком підконтрольні владі, але щоби побудувати великий бізнес, нехай навіть за протекцією кремля, потрібно мати особливі персональні якості. Незадоволені перебігом подій найактивніші, найдіяльніші з росіян, прости Господи, організатори та менеджери. Вони підтримували режим, доки він гарантував збагачення, але зараз головне зберегти награбоване.
Російський історик Андрій Зубов вважає, що Пригожину сприяла армійська еліта, яка хотіла використати для чорної роботи найманців «Вагнера». Він наводить паралелі з антигітлерівською змовою 1944-го, яку влаштували генерали й офіцери Вермахту, що вірно служили Гітлеру, доки не переконалися, що його план провалився.
«Я далекий від порівняння моральних якостей графа фон Штауфенберга і Євгенія Пригожина. Вони ні в чому не схожі, як і генерал Суровікін із генералом Роммелем або фельдмаршалом Браухічем. Йдеться про іншу схожість — і ті, і ті прекрасно знали становище на фронті й розуміли, що воно безнадійне. Вони прекрасно розуміли також, що продовження війни призведе до повної втрати влади нинішнім керівництвом, а отже, і до втрати їхнього власного благополуччя, а можливо, і життя. І тому вони зважилися на змову проти божевільного фюрера, що в москві у 2023, що в Берліні в 1944», — пише він.
Що сприяє заколотникам
Ймовірність перевороту зросте в рази, коли виявиться, що перемогу на виборах президента в США здобуде кандидат, який підтримуватиме Україну й далі. Наразі всі середньотермінові надії рф покладені на повернення Дональда Трампа. Надія згасне, якщо Захід створить умови, за яких підтримка України не спадатиме, незалежно від того, хто на чолі США. Або якщо виявиться, що переможе Байден, чи що після перемоги Трамп діаметрально поверне свою позицію — це для нього зовсім не проблема. Але до того моменту, коли все стане ясно, ще довго й питання, чи готові змовники стільки чекати.
«У росії швидкими темпами наростає якийсь дивний хаос. І я вважаю, що цей хаос рукотворний. У гру вступили сили, які свідомо ведуть до хаотизації держави, до розвалу та зламу системи держуправління... Ситуацію досить швидко буде вирішено. Подібного роду змови не існують довгий час. Пара місяців не більше. Або виграють, або переловлять і передушать», — заявляє російський історик і політик Дмитро Чернишевський.
Якщо змова точиться зараз, то вона пов’язана з результатами контрнаступу ЗСУ. Ймовірність виникнення змови значно підвищиться, якщо на карті буде помітний прогрес, адже ніякі інші втрати, аніж втрати територій не будуть настільки болючими для росіян. Усвідомлення того, що їхній лідер слабкий, деморалізує російське суспільство. Третина населення рф і досі підтримує ідеї Пригожина й хоче сильнішого вождя, а не хворого старого путіна, який забуває, на якій руці його годинник і скрізь, де може, використовує своїх двійників. А іноді чи то його двійник, а чи й він сам видає «експронт» про помилки СРСР під час введення військ у Чехословаччину, що спричиняє до рясного піновиділення в «ультрапатріотів».
Так чи інакше, остаточною нашою перемогою буде не стільки повернення своїх території, скільки руйнація режиму. Це стало б вагомою гарантією неповторення агресії.
«Ми, Україна, повинні розуміти одне: що будь-яке звільнення наших територій — це вирішення лише половини, наших проблем. Для нас дуже важливо досягти саме демонтажу політичного режиму путіна. Чому? Тому, що війна — це всього лиш наслідок його дій, а справжня причина — це саме в кремлі», — заявив Валерій Кондратюк, голова СЗР у 2020–21 рр.
А ще краще, розпад росії, аби подібний режим більше ніколи не міг утвердитися на сусідній території. Пан Данілов налаштований оптимістично і вважає, що цей процес неминучий, смерть Кадирова може його підштовхнути.
«Багато хто усвідомлює (що розпад рф неминучий — ред.), але дехто вважає, що цей процес можна контролювати й можна припуститись таких речей, які не дозволять росії розпастись. Я можу сказати, що на це вже впливати ніхто не зможе, росія змушена буде фрагментуватися і це відбудеться обов’язково за нашого життя. І ніяка сила зупинити це не зможе, тому що це історичний процес», — заявив Данілов.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
