Сьогоднішнього собачку ще за старих часів використовували ченці та торговці
Як з'ясували вчені, знак "@" – та сама собачка, яку мільярди людей на планеті використовують під час написання листів на електронну пошту або згадуванні у соцмережах, виник понад 500 років тому, а саме у 1536 році. Тобто він значно старіший за сам інтернет та фігурував у документах ще задовго до цифрової епохи. То звідки він взявся і що позначав?
Як пише видання IFLScience, так звана "собачка" була присутня на клавіатурах деяких друкарських машинок ще у XIX столітті. Звичайно, користувачі не відправляли електронні листи колегам та не відзначали друзів у соціальних мережах. Існує кілька версій походження цього символа. Згідно з однією, латинські переписувачі текстів лінувалися нескінченну кількість разів переписувати певні рукописи і тому вигадали ряд символів, щоб полегшити свою роботу.
Символ амперсанд не одразу мав знайомий нам вигляд. Він розвивався як скорочення від слова "ad", яке означає "у напрямку до". Тобто, по суті, сучасна "собачка", це поєднання букв "а" з "d", які були закручені в петлю, згідно з канонами тогочасної каліграфії. Ця теорія виглядає доволі правдивою, але є ще одна, і вона стосується болгарського перекладу грецької хроніки 1345 року.

У болгарських перекладах замість літери А у слові "Амен" використовується символ "@". Цікаво, що переписувачі використали його тільки один раз і більше ніколи. Ще одна теорія вказує на те, що французькі переписувачі використовували його як хитромудрий варіант літери "à", що теж означає "в". Це добре узгоджується з тим, як символ використовується в сучасній інтернет-культурі, хоча доказів на користь цієї теорії теж небагато.
Науковці зазначають, що найбільш історичний прорив стався у 2000 році, коли Джорджо Стабіле, професор історії науки в італійському університеті Ла Сапієнца, виявив відповідний знак у листі флорентійського купця від 4 травня 1536 року. Він використовувався для позначення "за ціною". Тобто у контексті, наприклад, одна пляшка оливкової олії за певну суму грошей. Це теж пов'язано з тим, як символ "@" використовувався в XIX столітті, коли бухгалтери і власники магазинів перейняли його для тієї ж мети, вносячи записи до своїх бухгалтерських книг на друкарських машинах.

У 1971 році відбулося відродження символу. Тоді вчений-комп'ютерщик Рей Томлінсон створював першу програму електронної пошти для ARPANET. Йому потрібен був символ, який міг би сигналізувати операційній системі про те, що вона читає адресу. Це мало бути щось чітке, однозначне і те, що не використовується у повсякденній мові чи комп'ютерному коді. Символ "@" ідеально підійшов. Згодом вчений зазначав, що розглядав також варіанти ставити знак оклику чи кому, але вони дуже часто використовувалися на письмі. Тому вибір пав саме на "собачку".
Тож цим своїм рішенням Томлінсон не тільки допоміг виділити написання адрес в електронному форматі, а і врятував від зникнення символ, що існував століттями. Цікаво, що у кожній країні цей знак має свою назву. Якщо в Україні це "собачка", то мовою африкаанс це "аапстерт" ("мавпячий хвіст"), а у датській мові його називають "snabel-a" ("слоновий хобот"). Французькою цей знак називається "escargot" ("равлик"), а на івриті це "штрудель" (рулет з тіста).