ТОПТЕМИ:

16:22

Головна загадка смерті практично розкрита: чому одні бачать темний тунель, а інші – ні

Не завжди люди під час клінічної смерті бачать біле світло, тунель та польоти над власним тілом

Клінічна смерть – це оборотний стан організму людини, який настає після раптової зупинки дихання та кровообігу. Вона може тривати 3-5 хвилин. Повернути людину до життя вдається за рахунок реанімаційних заходів. Після цього стану пацієнти часто розповідають про те, що бачили по той бік життя. Вчені вже давно намагаються перевірити такий передсмертний досвід та пояснити його.

Як пише видання IFLScience, посилаючись на дослідження, в якому взяли участь 50 осіб, вчені встановили, що приблизно відчувають люди, віч-на-віч зустрівшись із вічною порожнечею. Щоб картина вийшла повнішою, учасники не тільки словами описували свої навколосмертні переживання (NDE), а і малювали їх на папері. Це дозволило по-новому поглянути на те, як протікають ці невимовні переживання.

Навколосмертні переживання у більшості людей ідентичні.

Учасники цього дослідження, яке наразі проходить рецензування, відповідали на запитання про свій передсмертний досвід, а потім намалювали сцени, свідками яких були. Вчені на їх основі побудували геометрію простору, в якому перебували ці люди під час клінічної смерті, і з'ясували, що виникають переживання у чотирьох різних просторових конфігураціях. Тому їм надали позначення: А, В, С і С5 форми.

Так, А-форми являють собою сцени з конічним полем зору, а В-форми та С-форми, у свою чергу, є еліптичними аркоподібними просторами. Категорія С5-форми, є еліптичним простором з оглядом на 360 градусів. Розбираючи ці навколосмертні переживання вчені дійшли висновку, що А-подібні форми можуть бути результатом зменшення припливу крові до мозку, що призводить до втрати периферичного зору та відчуття перебування в темному тунелі. Це припущення підтверджується тим фактом, що А-подібні сцени зазвичай люди описувалися як напівтонові, а втрата кольорового зору могла бути пов'язана з нестачею кисню в мозку.

Що стосується В-форм і С-форм, дослідники припускають, що вони можуть бути аналогами геміанопічних дефектів, які спостерігаються у пацієнтів з інсультом чи черепно-мозковою травмою. При них половина поля зору тимчасово втрачається, тому і можуть виникати такі картинки. Зміну одних форм видінь на інші протягом періоду клінічної смерті вчені також пояснили. Пов'язано це з порушенням функції мозку.

Тіло служить точкою відліку під час клінічної смерті.

На додаток до замальовування архітектури навколосмертного досвіду, дослідники також попросили учасників вказувати місцеперебування їхнього сприйнятого "я" в кожному періоді. Тож коли позатілесні переживання включалися в передсмертний досвід, то це "я" сприймалось поза тілом, але воно було пов'язане з ним та оточенням. Але не під час кожної фази учасники експерименту малювали тіло, у деяких з них воно не було поряд і переставало служити точкою відліку. Так само як і навколишнє середовище.

Тобто за словами вчених, учасники дослідження могли фізично локалізувати себе в просторі лише тоді, коли виходили з тіла чи заходили в нього. А відокремившись від нього, вони вже не відчували себе в якійсь фіксованій точці поля зору. І ці переживання є загальними. Лише 18 з 50 учасників заявили, що вони не бачили, як залишали або входили у свої тіла.

Зараз читають на Інформаторі

18:43

В Україну припхався Niksala з Румунії – прогноз погоди на 12 листопада