Офіс президента розпочав перепоховання видатних українців, які були борцями за незалежність
Україна розпочала повернення на Батьківщину видатних борців за незалежність, похованих за кордоном. Процес перепоховання вже стартував щодо полковника Андрія Мельника та його дружини Софії, а найближчим часом підготують рішення стосовно полковника Євгена Коновальця та інших знакових постатей. Зеленський підкреслив, що Україна має не лише можливість, а й моральний обов'язок повернути своїх героїв.
Про початок цього процесу повідомив глава держави у своєму Telegram-каналі. Андрій Мельник - полковник Армії УНР і другий голова ОУН - разом із дружиною Софією Федак-Мельник буде перепохований у Києві на Національному військовому меморіальному кладовищі, у Пантеоні видатних українців. Влада Люксембургу, де подружжя поховане, вже надала дозвіл на перепоховання.
"Наші українські герої різних часів, які захищали ідею незалежності, боролися заради нашої держави й поховані у Європі, в Америці, в різних країнах. Ми їх повертаємо. Ми маємо можливість і моральний обов'язок перепоховати їх тут, в Україні, вдома", - написав Зеленський.
Заупокійні богослужіння заплановані на 22-24 травня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Чин похорону відбудеться 23 травня о 15:00.
Повернення Мельників стало можливим, зокрема, завдяки роботі Офісу президента на чолі з Кирилом Будановим, Міністерства закордонних справ та Українського інституту національної пам'яті. Щодо полковника Євгена Коновальця, останки якого спочивають у Роттердамі, рішення наразі готується.
Ідея Пантеону видатних українців отримала офіційний поштовх у квітні 2026 року, коли Зеленський провів нараду щодо стратегічних питань політики пам'яті. Президент тоді заявив, що йдеться про повернення десятків і сотень українців різних епох - тих, хто мав фундаментальне значення для формування національної свідомості та державотворення. Команда Офісу президента, за словами Зеленського, зараз сфокусована саме на цьому завданні.

Перепоховання Мельника - перший конкретний крок у реалізації цієї ініціативи. Євген Коновалець, засновник ОУН і полковник Армії УНР, вбитий агентом НКВС у Роттердамі у 1938 році, був похований у цинковій труні - з надією на повернення в Україну. Питання про його перепоховання порушувалося ще з 2006 року, проте довгий час залишалося відкритим. Тепер, за словами президента, рішення щодо Коновальця та інших сильних історичних постатей активно готуються.
Ідею меморіального місця для видатних українців обговорювали задовго до 2026 року. У 2015 році президент Порошенко навіть створив організаційний комітет, а у 2023-му петиція про заснування Пантеону зібрала 25 тисяч голосів за три дні. Докладніше про підготовку до церемонії розповідає матеріал Новинарні про повернення Андрія Мельника, опублікований напередодні події. Нині проєкт нарешті перейшов від намірів до конкретних дій - із чіткими датами та іменами.
Останки Мельника ексгумували 19 травня. Про це повідомив перший заступник Голови Держкомтелерадіо, чинний голова Організації українських націоналістів Богдан Червак.
Паралельно в Україні діє законодавча база для перепоховання загиблих захисників. Як зазначає Главком у своєму репортажі про церемонію, лідера ОУН буде перепоховано на Національному військовому кладовищі. Закон, підписаний Зеленським, визначає правовий порядок перепоховання та покладає всі витрати на державу - для Героїв України, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Це формує системний підхід до вшанування тих, хто боровся за Україну в різні часи.