Гіпноз Трампа: лідери республіканців визнають, що народ США був введений в оману щодо України
Підтримка України серед американців падає - через риторику Трампа 41% населення не хочуть, аби нам виділяли гроші
Підтримка України серед американців падає, особливо серед республіканців і головною причиною цього є виборча стратегія Дональда Трампа, вважає сенатор Мітч Макконнелл. Здавалося б очевидним, що підтримка українського опору вигідна для США: йдеться про перемогу над росією і запобігання конфлікту з Китаєм через Тайвань. Однак за допомогою своєї «магії» Трамп переконав більшість республіканців що це не так. До кінця не зрозумілими є мотиви такої антиукраїнської позиції експрезидента. Однак є надія, що радикальна політика Трампа, якщо він знову переможе вибори, ймовірно буде пом’якшена впливом більш поміркованого крила його партії.
«Американський народ певною мірою введений в оману»
Рівень підтримки України серед американців падає, тепер 41 % опитаних заявляють, що Вашингтон занадто багато підтримує Київ, а на початку війни таких було заледве 18 %. І причина не у «втомі від війни», адже падіння настроїв дуже нерівномірне: серед республіканців проти підтримки України аж 58 %, у той час, як з-поміж демократів — 22 %. Лідер республіканців у американському Сенаті Мітч Макконнелл вважає, що причиною є особиста позиція експрезидента Дональда Трампа й той винятковий вплив, який він має на виборців.
«Я думаю, що американський народ певною мірою введений в оману. Я не думаю, що вони розуміють факти. Українці проявляють мужність та відвагу і, я думаю, що це надихає решту світу, яка обирає своїх лідерів, країни, якими не керують автократи», — додав Макконнелл.
Щоправда, сенатор додає також, що частина провини лежить на Джо Байдену, який «замало» допомагає Києву й «не належно висвітлює» проблему, але він визнає, що не діючий президент основна проблема. Адже щодо трампістів, то не минає і дня, аби хтось із них не зробив чергове оголошення, яке підкреслює марність і непотрібність підтримки України. Раніше вони спричиняли скандал, але тепер уже мало кого дивують.
Здавалося б, очевидні факти
На думку сенатора Макконнелла, підтримка українського опору для американців має мало спільного з альтруїзмом: йдеться про перемогу над росією — давнім стратегічним супротивником з 1588 ядерними ракетами, які прямо зараз націлені на США. Цей ворог після перемоги над Україною не зупиниться і НАТО, ймовірно, рано чи пізно доведеться думати як «недопустити ескалації» вже після захоплення кремлем, до прикладу «Сувалського коридору». Цей шматок землі на межі Литви та Польщі дав би можливість росії встановити сухопутний доступ до Кенігсберга, який ще чомусь називають «Калінінградом».
Хоч Україна стала найбільшим реципієнтом допомоги США, Вашингтон виділяє на нас відносно невеликий процент свого оборонного бюджету — 5 %. Крім того, збройна допомога США, це здебільшого застаріле озброєння, яке давно пора замінити і ВПК країни знову запрацювало, даючи новітнє обладнання для Пентагону. Foreign Polici пише, що американські генерали й так хвилювалися, що під час збройного зіткнення з китайською армією збройні сили Сполучених Штатів матимуть справу із супротивником, оснащеним технічно досконалішим озброєнням.
А найголовніше, невдача москви точно послабить спокусу Пекіну до встановлення контролю над Тайванем, що потенційно може призвести до прямого зіткнення між США та Китаєм і ядерного апокаліпсису. Саме тому, на думку сенатора Макконнелла, союзники Америки в Тихоокеанському регіоні так підтримують Київ.
«Є деякі американці, які кажуть, що це далеко від Далекого Сходу, й ось там наші справжні тривоги. Але прем’єр-міністр Японії сказав, що якщо ви хочете надіслати повідомлення президенту Сі, бийте путіна в Україні. Південні корейці стурбовані, філіппінці стурбовані, австралійці стурбовані. Отже, це справді має величезний вплив на Азію та майбутнє Тайваню», — підсумував сенатор.
За підрахунками експертів, війна з Китаєм через Тайвань, навіть якби вона не переросла у ядерну, коштувала б світовій економіці 2 трильйони доларів. Тому будь-яка можливість зменшити шанс, що це трапиться, варта того, аби її використати. То чому ж ці аргументи не очевидні для американців? Чому 41 % вважає, що Україну потрібно примусити укладати мир із рф? Ймовірно, якраз тому, що такою є позиція саме Трампа.
Магія Трампа
Поширенню антиукраїнських наративів сприяє психологічне явище, відоме як «ефект ореолу» — це коли люди схильні сприймати все, що пов’язане з особою залежно від того, яке ставлення до неї вони сформували. Якщо людині подобається Трамп, усе що він скаже чи зробить сприймається за розумне, дотепне й цілком слушне, або принаймні не таке вже й неприйнятне. Це поширюється також на його оточення: коли, до прикладу, конгресменку-трампістку Лорен Боберт спіймали в глядацькому залі театру за «жорстким петтінгом», це практично ніяк не позначилося на її рейтингу.
Скандалам із Трампом немає ліку, його визнали винним у шахрайстві, у судах розглядають звинувачення в нищенні секретних документів, розголошенні державної таємниці, фактичній спробі узурпації влади й, навіть, згвалтуванні. Проти нього загалом висунуто 91 пункт кримінальних обвинувачень(!). Будь-кого іншого це давно б зробило політичним трупом, натомість Трамп приміряв на себе лаври мученика й наростив відрив від найближчого конкурента по праймеріз на рекордних 34 %. Він навіть не бере участі в дебатах із ними — вважає себе вищим за це.
Аналізуючи «феномен Трампа», наукове видання Worlds Cientific стверджує, що успіх експрезидента є закономірним явищем із погляду соціофізики. Ця нова міждисциплінарна галузь науки вивчає соціальні явища за допомогою математики та методів фізики. На думку вчених, основою популярності Трампа є складана суміш переконань, стереотипів та конспіративних уявлень, які поширені в певних, відносно стійких групах виборців. Усе це накладається на модель поведінки самого експрезидента.
«Спочатку заяви Трампа налаштовують більшість виборців проти нього. Але водночас, відповідно до моделі, шокуючий характер висловлювання змінює баланс упереджень. Якщо упередження існує, навіть будучи замороженим серед виборців, переломний момент знижується на користь Трампа», — пишуть учені.
Іншими словами, спочатку білі виборці-республіканці, десь у сільській місцевості, сміються з політика зі словами: «Та ні, це вже занадто!». Далі вони довго обговорюють із друзями смішного кандидата і якщо в гурті є хтось, хто хоч частково поділяє ці ідеї, то через деякий час більшість згідні, що «щось у цьому є». Пізніше уявлення чи твердження, яке ще недавно було непопулярним, стає мейнстрімом. Й от уже близько 56 % республіканців певною мірою чи повністю поділяють ідеологією Q-Anon, а 58 % вважає, що досить уже підтримувати ту Україну. Вони починають вважати, що замість того, щоб слухати усіляких «Сонних Джо», як називає Байдена Трамп, краще дружити з таким славним хлопцем володимиром путіним, який неодмінно допоможе поставити на місце Сі Цзіньпіна. Коли ідея утвердилася, решті кандидатів від партії, як Рон Десантіс чи Вівек Рамасвамі, не залишається нічого іншого, яка просто говорити виборцям те, що вони хочуть почути.
Він це спеціально?
Напевно, частково причиною антиукраїнської позиції Трамп є політичні розрахунки. Об’єднання Заходу та нове дихання для НАТО стали основними козирями виборчої кампанії Джо Байдена. Ймовірно також, що експрезидента досі тіпає від одного слова «Україна», адже перший імпічмент був йому оголошений саме за тиск на президента Зеленського, коли Трамп хотів, аби Київ «знайшов докази» причетності Байдена до корупції. А ще лідери з авторитарним стилем правління — Трамп, путін, президент Туреччини Реджеп Ердоган, прем’єр Угорщини Віктор Орбан, і, навіть Північнокорейський Кім Чен Ин — чудово розуміются і неодноразово публічно розхвалювали одне одного.
«Я чув, що містер Трамп каже, що він розв’яже всі гострі питання впродовж кількох днів, включаючи кризу в Україні. Ми не можемо не відчувати щастя через це», — заявив на форумі у Владивостоці путін.
Видання Nikkei Asia пише, що лідер Китаю Сі Цзіньпін зацікавлений у перемозі Трампа, а не Байдена, адже, попри всю свою антикитайську риторику, експрезидент діяв проти Піднебесної хаотично й не завдавав економіці стільки шкоди, як методичні дії Адміністрації Байдена. Образно кажучи, замість того, щоб як Трамп розмахувати довкола китайського броньовика бейсбольною битою, Байден тихенько спустив шини й тепер ніякі заклики «бути прагматичним» не допомагають, а запланований ріст економіки у 5 % — недосяжний.
Як пише The New York Times, американська розвідка переконана, що москва планує використовувати для інформаційних атак на Захід та Україну місцевих «лідерів думок» та медійних мовників. Інтереси кремля та позиція Трампа тут дуже доречно переплітається, адже якщо експрезидент не виграє вибори 2024 року, його майже неминуче чекає ув’язнення. А ще зручно, що інший відомий «миротворець», мультимільярдер Ілон Маск, вимкнув у найпопулярнішій в Америці соцмережі Х функцію, яка давала можливість користувачам жалітися на фейки. Цей факт насторожує, якщо згадати, що в китайському Шанхаї розташований найбільший завод Tesla у світі, а також, що москва та Пекін ніколи не шкодували грошей на проведення своєї зовнішньої політики. Але можливо, що це лише збіг.
Наскільки все погано
Аналітики Atlantic Council вважають, що в епоху соцмереж, принаймні наступні кілька десятиліть, популісти при владі стануть справжнім бичем демократій. Тому варто очікувати появу більшої кількості типажів, подібних на Віктора Орбана чи Реджепа Ердогана. Але існує ймовірність того, що магія Трампа ослабне. Його витівки, як то образливі прізвиська для конкурентів, уже не так шокують, кожного разу важче знаходити щось нове, у нього з’явилися конкуренти, які переймають його риторику, а інколи навіть «перевершують» свого вчителя, та й судова система все ще користується довірою в американців. У серпні половина республіканців заявила, що не підтримуватиме Трампа, якщо його провину доведуть у суді.
Але навіть, якщо він переможе, це зовсім не означає кінець усьому. Зрештою, після його приходу до влади у 2017 році Україна таки отримала протиракетні комплекси Djewelin, про які давно просила демократа Барака Обаму. Союзники розмірковують про те, як зробити допомогу Україні постійною і незалежною від політичних перипетій. Та й не всі республіканці є трампістами й можуть наполягати на іншому підході до зовнішньої політики. Більш того, навіть ті, хто зараз публічно поділяє риторику експрезидента, після його перемоги міцно замисляться над наслідками для своєї країни та себе.
«Причиною того, що підтримка серед республіканців падає, є опозиція колишнього президента. Це погана новина. Хороша новина полягає в тому, що керівництво Конгресу, (лідери комітетів — ред.) збройних сил, зовнішніх відносин і розвідки, бюджетних питань — у таборі підтримки українців», — зауважує сенатор Макконнелл.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
