Обвинувачені у вчиненні геноциду мають бути засуджені
Президент Володимир Зеленський 3 квітня звинуватив Росію у скоєнні геноциду в Україні. Це сталося після публікації жахливих кадрів із розшматованих російськими окупантами міст Київської області. Емоційно з цією оцінкою згодні мільйони людей у всьому світі. Але юридично факт геноциду має бути визнаний судом.
Інформатор вирішив розібратися, хто може винести таке рішення і як покарають винних у цьому страшному злочині.
Що таке геноцид
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1948 року під геноцидом розуміє дії, які здійснюються з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу людей. ООН вважає геноцид злочином. Обвинувачені у скоєнні геноциду мають бути судимі судом тієї держави, на території якої було скоєно це діяння, чи міжнародним кримінальним судом.
Про те, якою є можливість отримати відповідне рішення суду, ми говоримо з адвокатом Віталієм Погосяном. У 2016 році він готував рапорт по Сніжному для комісії, яка писала доповідь для Європарламенту (пізніше вона була передана Міжнародному кримінальному суду), збираючи дані про присутність російських військ в Україні. За цими фактами провадження в Гаазі відкрито, але рішення поки що немає.
"Зараз у Європейському суді на розгляді знаходяться матеріали, які ми направляли з 2014 року. У тому числі про те, як знущалися з українських полонених, змушували їх розміновувати мінні поля, залучали до рабської праці. Всі ці факти зафіксовані. І, коли будуть розглядатися злочину 2022 року, ми говоритимемо, що цей злочин РФ, що триває, почався ще в 2014 році", - говорить Віталій Погосян.
Отримані докази воєнних злочинів мають піти до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, каже Віталій Погосян. За словами адвоката, сьогодні потрібне чітке документування фактів злочинів. "Це дуже важливо. Згадаймо справу збитого "Боїнга", коли росіяни заперечували свою відповідальність за цей злочин. Дуже важливо, щоб це документування велося державними органами. Україні треба було це робити з 2014 року, але, на жаль, у нас все це було влаштовано не так, як це було влаштовано у Росії", — говорить він.
Згідно з заяви генеральної прокурорки України Ірини Венедиктової, така робота ведеться. "На звільнених територіях Київської області – найважливіші докази жорстоких воєнних злочинів РФ. Це пекло, яке треба задокументувати, щоб покарати нелюдів, які влаштували його на нашій землі. Підкреслю, притягнути до відповідальності у національних та міжнародних судах", — пише вона.
За словами генпрокурорки, з перших днів війни Генпрокуратура спільно з СБУ працюють над кримінальним провадженням за фактом політичного та військового керівництва Російської Федерації геноциду українського народу. Особлива увага приділяється найбільш масовим руйнуванням у Маріуполі, населених пунктах Київської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Луганської та Донецької областей.
Уся звільнена від окупантів територія поділена на квадрати, у кожному з яких працюють слідчо-оперативні групи прокурорів, слідчих та оперативних працівників Нацполу. До проведення оглядів місць пригоди залучаються інспектори-криміналісти, вибухотехніки, кінологи, судово-медичні експерти або лікарі. У бюро судмедекспертизи постійно чергують прокурори, слідчі та судові експерти для проведення оглядів, розрізів та відбору зразків ДНК. Паралельно відбувається робота з місцевим населенням, пошук свідків, потерпілих, збирання фото та відеодоказів.
З ініціативи України, 41 держава-учасниця Римського статуту (що встановлює злочини проти людяності, військові злочини, геноцид та злочини агресії) звернулося до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, щоб він розпочав кримінальне розслідування злочинів Росії проти України. 3 березня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан почав розслідувати військові злочини, які РФ вчиняє з 2014 року на Сході України та в Криму, а з 24 лютого — на всій території України.
26 лютого 2022 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН про порушення Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. І 16 березня Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію негайно припинити вторгнення в Україну. Але це поки що проміжні кроки.
Правозахисні організації закликають свідків фіксувати докази воєнних злочинів в Україні, якщо вони сталися на ваших очах.
Фіксуйте:
Робити це можна письмово, на фото та відео. Крім власне злочину, знімайте для повноти контексту та оточення. Покажіть своє обличчя та назвіть прізвище, ім'я, по батькові. Вкажіть дату, час та точне місце зйомки (інакше доказ не матиме ваги в суді). Зафіксуйте (якщо це можливо) персональні дані свідків, які постраждали від злочину (ПІБ, дата народження, номер телефону, адреса). Надішліть зібрані матеріали за адресою: otp.informationdesk@icc-cpi.int (будь-якою мовою), у чатботі в телеграмі @tribunal_ua_bot, за адресою warcrimesos.ua@gmail.com або на платформі.
Віталій Погосян вважає, що однозначну відповідь на це питання сьогодні важко дати. "Росія наплювала на всі міжнародні документи. Вона вийшла з Ради Європи, тому пред'являти їм претензії в рамках Європейського суду буде складно. Ще складніше буде змусити їх виконати ці рішення. З іншого боку, правова оцінка необхідна для отримання репарацій. Так, після Нюрнберзького процесу Німеччина багато років виплачувала гроші постраждалим під час Другої світової, подібне рішення має бути прийняте і щодо Росії, розуміючи, яка економічна катастрофа чекає РФ після військової поразки, важко уявити, як ці виплати відбуватимуться, але це не означає, що цю роботу не треба робити", — каже він.
Адвокат передбачає, що після рішення Трибуналу буде створено спеціальний орган для притягнення до відповідальності винних та відшкодування збитків. Система міжнародних договорів, яка раніше забезпечувала стабільність у світі, була фактично зруйнована РФ, тому її доведеться відновлювати наново.
Керівник дослідницької компанії Active group Андрій Єрьоменко вважає, що подібний процес сам по собі зміцнює Україну в її боротьбі з агресором.
"Всі, хто сумнівався, підтримувати Україну чи ні, отримують дуже вагомі аргументи, що підтримувати потрібно. Українська влада, починаючи з президента, але не обмежуючись ним, навчилася говорити безпосередньо з виборцями в інших країнах, які тиснуть на свої парламенти, на свою демократично обрану владу. Тому страшні кадри з Бучі, які вийшли на передовицях усіх газет, змусили весь світ обговорювати ці події. У результаті ми побачимо петиції з вимогою притягти Путіна до відповідальності, з вимогами підтримати Україну різними способами. Саме фотографії з Бучі прискорили ухвалення наступного пакету санкцій. І він не останній", - каже Андрій Єрьоменко.
Як раніше повідомляв Інформатор, 5 березня ЄС запровадив п'ятий пакет санкцій проти РФ, свої пакети додаткових санкцій щодо країни-агресора висунули Нова Зеландія, Канада, Латвія.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Ольга Палій