Фінмоніторинг банку і продажі на OLX - поради адвоката
Адвокат пояснив, коли продаж речей на маркетплейсі привертає увагу банку.
Продаж старих речей через OLX сам по собі не є причиною для перевірки банківського рахунку, аби банк звернув увагу на перекази, потрібні інші ознаки ризикової операції. Про те, за яких умов фінмоніторинг все ж може заблокувати картку, розповів адвокат Богдан Янків. За його словами, банк не бачить, що саме продав клієнт і на якому сайті знайшов покупця, - йому доступні лише банківські характеристики самого переказу. Проблеми виникають не через факт продажу на маркетплейсі, а через характер і кількість фінансових операцій на рахунку.
Юрист розвінчав популярний міф про те, що банки нібито мають доступ до оголошень на OLX і спеціально стежать за продавцями маркетплейсу. Насправді оголошення на сайті та переказ коштів на картку - це дві окремі речі, і банк отримує інформацію лише про друге.
"Тому окремої перевірки OLX не існує, є лише аналіз фінансових операцій", - зазначив адвокат Богдан Янків.
За словами адвоката, коли покупець переказує гроші за товар, банк отримує лише суму переказу, дані відправника й отримувача, регулярність надходжень та інші реквізити платежу. Назви товару чи посилання на оголошення в цих даних немає. Саме тому один і той самий переказ для різних людей банк може оцінювати по-різному.
- разовий продаж старого ноутбука, телефона чи дитячого візка виглядає для банку звичайним переказом;
- десятки платежів від різних людей на приблизно однакові суми з регулярним характером можуть привернути увагу;
- у такому випадку картка з боку виглядає вже не як рахунок приватної особи, а як торговий майданчик;
- продаж особистих речей, на відміну від підприємницької діяльності, не є підставою для податкової відповідальності.
Обов'язок банків перевіряти окремі операції встановлений законом, а не вигаданий працівниками відділень. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом" № 361-IX визначає банки суб'єктами первинного фінансового моніторингу і закріплює ризик-орієнтований підхід: увагу варто звертати лише на операції, які справді вибиваються із загальної картини клієнта.
Коли банк має право поставити запитання
Стаття 11 закону визначає випадки, коли банк повинен провести належну перевірку клієнта, зокрема якщо йдеться про разову фінансову операцію на суму від 400 тисяч гривень. Однак сума - не єдиний критерій: навіть менші перекази можуть зацікавити банк, якщо вони мають ознаки ризикових операцій чи виглядають нетипово для профілю клієнта.
Адвокат наголошує, що ігнорувати запит банку про пояснення операції не варто в будь-якому разі - про важливість своєчасної та змістовної відповіді нещодавно нагадав і Верховний Суд. Продавці, які час від часу продають особисті речі, якими вже не користуються, ризикують мінімально, якщо здатні пояснити походження грошей і не мають десятків регулярних надходжень на картці.
Раніше Інформатор повідомляв, як саме влаштована процедура фінмоніторингу в українських банках: вона складається з автоматизованого аналізу за сотнями ризик-індикаторів і подальшої ручної перевірки відділом комплаєнсу, а рішення про блокування чи повідомлення держорганам ухвалює окремий посадовець, кандидатуру якого погоджує Національний банк. Також ми писали про головні відмінності фінмоніторингу в Україні та ЄС: якщо в Європі контроль частіше зміщений на етап відкриття рахунку, то в Україні він частіше проявляється у вигляді перевірок вже після проведення операції та тривалого діалогу з клієнтом. Крім того, Інформатор писав про 17 порад для клієнтів, які отримали запит від банку: адвокат Дмитро Гарний радить не ігнорувати запит, готувати детальну відповідь по суті операції та не намагатися просто перейти в інший банк.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
