Аграрії отримують вимоги доплатити ставку, бо держфонд не компенсує відсотки за пільговими позиками.
Банки почали надсилати аграріям вимоги сплатити повну різницю між пільговою і фактичною ставками за кредитами, оформленими за програмою Кредити 5-7-9. Причина - державний фонд не компенсує банкам обіцяні відсотки вчасно. Про це 21 жовтня розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, пише Kurkul.com. Проблему вже підтвердив керівник одного з аграрних підприємств, якому банк надіслав подібну вимогу минулого тижня.
За словами заступника голови ВАР, банки звертаються до сільгоспвиробників з вимогами виплатити відсотки у повному обсязі, бо держава не виконує зобов'язання за гарантіями в межах програми, пише Kurkul.com. Він зазначив, що держава не "гасить" взяті на себе гарантії, через що фінустанови переносять фінансовий тягар на позичальників.
"Починають з'являтися повідомлення про те, що банки надсилають аграріям "листи щастя" в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%", за якою мали б працювати державні гарантії. Оскільки держава не "гасить" ці гарантії, то банки звертаються з повідомленнями до сільгоспвиробників, що вони повинні в повній мірі виплатити суму відсотків по кредиту", - зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Ситуацію підтвердив керівник ТОВ "РАН-АГРОПОСТАЧ" Віталій Решетніков. Тижнем раніше представник держбанку повідомив керівнику підприємства, що необхідно доплатити різницю відсотків за кредитом, оформленим компанією ще у 2023 році за програмою "5-7-9%". Позику банк видав під 7% річних, хоча реальна ставка зараз сягає 20%, а покрити цю різницю мав державний фонд, який уже 180 днів не перераховує відповідні кошти.
Представник банку пояснив підприємцю, що умовами кредитного договору передбачено: якщо державний фонд не сплачує компенсацію, обов'язок покриття відсотків переходить на позичальника. Проблема ускладнюється тим, що навіть за дострокового закриття кредиту підприємець мусить сплатити всі компенсаційні відсотки за весь період користування позикою.
У Мінекономіки повідомили, що 20 жовтня Державна казначейська служба перерахувала Національній установі розвитку 2,8 млрд грн як часткову компенсацію державою відсотків і держгарантій за кредитами, отриманими підприємствами за програмою. У найближчі кілька днів кошти мають надійти безпосередньо банкам. У міністерстві наголосили, що таким чином держава продовжує виконувати взяті на себе зобов'язання з підтримки бізнесу в межах політики "Зроблено в Україні".

З початку 2026 року бізнес залучив у межах програми 30,4 тисячі кредитів на 131 млрд грн - це на 39% більше, ніж за весь 2025 рік. Основні напрями кредитування:
У межах програми також діють окремі підпрограми для енергетичної стійкості бізнесу:
З 1 липня у межах програми запрацював окремий напрям для відновлення зруйнованого чи пошкодженого майна. Ставка за такими кредитами становить 0,1% упродовж перших двох років за максимальної суми до 150 млн грн, а надалі зростає до 5%, 7% або 9% залежно від сегменту бізнесу та кількості створених робочих місць. Від початку дії програми у лютому 2020 року бізнес загалом залучив 165,4 тис. кредитів на 593,1 млрд грн, із них у період воєнного стану - 130,6 тис. кредитів на 503,5 млрд грн.
Раніше Інформатор повідомляв, що найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства, торгівлі та промислової переробки - на той момент банки-учасники видали 13 тисяч кредитів на понад 32 млрд гривень.
Також ми писали, що уряд ухвалював рішення продовжити пільгову ставку 1% річних для інвестиційних кредитів бізнесу в зонах високого воєнного ризику, розширивши термін дії такої ставки до п'яти років - про ці нові можливості для бізнесу повідомляла Перша віцепрем'єр-міністерка - міністерка економіки Юлія Свириденко.
Крім того, Інформатор писав, що банкіри ще раніше попереджали про можливе обмеження доступу до програми кредитування через заборгованість державного бюджету перед банками за компенсацією пільгових ставок.