Фінмоніторинг банків - адвокатка пояснила, які перекази найчастіше викликають запитання
Адвокатка радить: зберігайте всі інвойси, договори та підтвердження платежів. Вказуйте зрозуміле призначення у кожному переказі. Не змішуйте особисті та підприємницькі рахунки. І головне — якщо банк надіслав запит, відповідайте швидко і з документами: ігнорування гарантовано погіршить ситуацію
Якщо ще кілька років тому банківський фінансовий моніторинг асоціювався переважно з великими сумами та очевидно сумнівними операціями, то сьогодні ситуація кардинально змінилася. З 2 лютого 2026 року в Україні запрацювали оновлені правила фінмоніторингу, і головний принцип став іншим: банки перейшли від перевірки окремих операцій до безперервного поведінкового моніторингу з використанням штучного інтелекту та алгоритмів. Тепер система аналізує не конкретний переказ, а всю картину вашої фінансової поведінки в цілому. Адвокатка Дарина Косінова, керуюча партнерка юридичної компанії «Тацій і Партнери», дає поради українцям.
"Довгий час орієнтиром слугував поріг у 400 000 гривень — операції від цієї суми підлягали обов'язковій перевірці за законом про протидію відмиванню коштів. Але зараз алгоритми стали чутливішими, а пороги, при яких починається перевірка, — нижчими. Чимало клієнтів скаржаться, що навіть 80–120 тисяч гривень місячного обороту на рахунку фізичної особи вже привертає увагу. Річ у тому, що банки будують динамічний профіль клієнта: регулярні надходження зарплати чи пенсії, типові суми витрат, географія операцій, вік, наявність кредитної історії. Будь-яке відхилення від цього профілю підвищує ризик-скор. Простіше кажучи, якщо ви все життя отримували зарплату 25 тисяч на місяць, а потім раптом на рахунок прийшло 150 тисяч — банк захоче зрозуміти, звідки вони", - каже Косінова.
Що конкретно насторожує систему фінмоніторингу?
За словами адвокатки, додатковими чинниками, здатними вплинути на рішення банку щодо ініціювання моніторингу, є чисельність платежів (однакові суми від різних людей), нетипова регулярність (лише вночі або у вихідні), швидкість транзакцій (зняття одразу після надходження) і підозріла географія — перекази з окупованих територій України чи офшорних зон.
Окремо банки дуже пильно дивляться на операції з ознаками так званих «дропів» — коли гроші приходять від багатьох різних людей і майже одразу виводяться готівкою або на інші картки. Особливо чутливо банки реагують на операції, що мають ознаки P2P-обміну криптовалюти. Також під посиленим контролем опинилися операції з криптовалютою та часті міжнародні перекази без зрозумілого призначення.
Окрема пастка — коли люди намагаються усно пояснити банку походження грошей, але не можуть нічого підтвердити. Клієнти часто роблять помилки, коли намагаються пояснити, звідки у них кошти: наприклад, називають регулярні надходження «допомогою від родичів» або «поверненням боргу», не маючи при цьому жодних документів для підтвердження. З точки зору алгоритму така відповідь нічим не відрізняється від мовчання.
До того ж у 2026 році додався ще один тригер: невідповідність задекларованих доходів і реальних витрат. Якщо людина офіційно не працює або декларує мінімум, але активно витрачає і отримує кошти — питання гарантовані.
“Банки розгорнули масштабні перевірки підприємців, і цифри промовисті: кількість закритих рахунків серед ФОПів зросла на 40–50% порівняно з попереднім роком. З серпня 2026 року для нових і неактивних ФОПів запроваджуються автоматичні ліміти на перекази: для першої групи — до 600 тисяч гривень на місяць, для другої і третьої — до 3 мільйонів. А вже з листопада ці ліміти скоротяться вдвічі. Окремо банки перевіряють відповідність КВЕДів реальній діяльності. Якщо підприємець зазначив один вид діяльності, а надходження йдуть від абсолютно інших сфер — це ще один привід для запиту документів. За оцінками експертів, лише за 2025 рік під перевірку потрапили близько 1,4 мільйона операцій, і кількість обмежень доступу до рахунків зростає приблизно на 10% щороку”, - каже Дарина Косінова.
Що написати в призначенні платежу — і чого краще не писати
Адвокатка придяляє окрему увагу заповнення поля «призначення платежу»:
- Найбільш ризиковані формулювання — це «за крипту», «обмін валют», «оплата за товар/послугу» (якщо гроші надходять не на рахунок ФОПа), «повернення боргу» при регулярних переказах від десятків різних людей. В останньому випадку система може розцінити це як нелегальне кредитування без ліцензії — і заблокувати рахунок ще до того, як людина встигне щось пояснити.
- Фрази зі словом «допомога» — теж у зоні підвищеної уваги. Якщо написати просто «матеріальна допомога» без уточнення, банк може трактувати це як благодійну виплату, яка підлягає оподаткуванню при перевищенні 4 660 гривень у 2026 році. Достатньо кількох слів конкретики — «матеріальна допомога на лікування від мами» або «повернення витрат за навчання» — і ризик одразу знижується.
- Жартівливі призначення платежів на кшталт «на темні справи», «хабар» або навіть «на пиво» автоматична система читає буквально. Гумор у полі призначення — це завжди ризик затримки переказу, навіть якщо ніякого реального порушення немає.
“Головне правило просте: призначення має відображати реальну побутову суть переказу, без комерційного підтексту та двозначних формулювань”, - каже Дарина Косінова.
Рахунок вже заблокували — що робити?
Якщо блокування все ж таки сталося, перше і найважливіше — не зволікати. Банк зазвичай надсилає запит з переліком питань та вимогою надати документи, і на відповідь дають лічені дні — як правило, чотири робочі дні з можливістю продовження. Ігнорування запиту практично гарантує, що обмеження залишиться, а клієнт отримає статус високоризикового.
Адвокатка радить підготувати: довідку про доходи або податкову декларацію, договір дарування при отриманні коштів у подарунок, договори купівлі-продажу чи підряду — залежно від суті операції. ФОПам додатково рекомендують одразу надавати інвойси, акти або виписки з платіжних систем.
“Чим конкретніший і повніший пакет документів — тим швидше вирішується питання. Реальна практика показує: якщо документи в порядку, більшість блокувань знімають протягом одного-трьох днів. Якщо банк ігнорує надані документи або відмовляє без чіткого обґрунтування — це вже привід для судового позову”, - каже Дарина Косінова.
Що з цим робити?
Кількість судових спорів щодо блокування рахунків в Україні стрімко зростає, але частка виграних клієнтами справ наблизилася до 45–50%. Суди стають на бік клієнтів тоді, коли банк блокує рахунок без належного обґрунтування або ігнорує документи, які підтверджують законне походження коштів. Тобто захиститися можна — але простіше не доводити справу до суду.
“Практичні висновки прості: зберігайте всі інвойси, договори та підтвердження платежів. Вказуйте зрозуміле призначення у кожному переказі. Не змішуйте особисті та підприємницькі рахунки. І головне — якщо банк надіслав запит, відповідайте швидко і з документами: ігнорування гарантовано погіршить ситуацію”, - каже Дарина Косінова.
Як повідомляв Інформатор, блокування рахунків банками стає щоразу частішим явищем – у 2025 році під контроль потрапила 1,4 мільйона операцій, а кількість заблокованих платежів зростає на 10% щороку. Українські банки перевіряють у 5 разів активніше за європейські. Адвокат Богдан Янків розбирає, як не потрапити під блокування рахунків: які пороги обороту викликають перевірку, чому критично важлива анкета-опитувальник у банку, які операції найчастіше потрапляють під підозру, 4 блоки успішного проходження фінмоніторингу, та покрокову інструкцію що робити якщо рахунок вже заблокували.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
