Депутат Київради розповів, як банк запросив у нього джерело коштів, що вже лежали на рахунку.
Депутат Київради від партії "Голос", екс-голова Державної митної служби Максим Нефьодов публічно поскаржився на процедуру фінансового моніторингу, яку застосував до нього ПриватБанк. За словами посадовця, банк запросив у нього підтвердження джерела походження коштів для звичайної транзакції, хоча гроші вже кілька років лежали на його зарплатному рахунку. Нефьодов зазначив, що вже третій рік отримує зарплату на рахунок у ПриватБанку, і на ці ж кошти купує військові облігації Міністерства фінансів, для яких передбачено спрощений фінансовий моніторинг. Попри це банк запросив у нього джерело походження грошей, які й так перебували на його рахунку в цій же установі.
"Реальний кейс з життя ПЕПів. Мені вже як 3-й рік приходить зарплата в державний банк ПриватБанк. Скажіть, хто розумне звірятко в цьому випадку?" - написав Максим Нефьодов у своєму Facebook.
У дописі колишній очільник митниці іронічно перерахував можливих "винуватців" ситуації, поставивши питання про те, хто саме створює зайве навантаження для клієнтів банку. Серед варіантів він назвав:
Допис Нефьодова додав аргументів до тривалої дискусії про те, наскільки виправданим є посилений контроль за політично значущими особами в Україні. Публічні особи, посадовці й екс-чиновники неодноразово скаржилися, що банки застосовують вимоги фінмоніторингу навіть до рутинних операцій, попри роз'яснення регулятора. Ситуація навколо статусу ПЕП загострилася на тлі законодавчих змін останніх місяців, коли парламент намагався переглянути тривалість і жорсткість контролю для таких осіб, а міжнародні партнери України наполягали на протилежному підході.

Щоправда читачі у ФБ написали Максиму Нефьодову, що його проблеми не пов'язані зі статусом політично значущої особи, адже фінмоніторинг ПриватБанку так само реагує і на пеерсічних українців.

Раніше Інформатор повідомляв, що Рада скасувала довічний фінмоніторинг для чиновників, обмеживши посилений контроль для політично значущих осіб 12 місяцями після звільнення з посади. Це рішення мало полегшити банківські процедури для колишніх посадовців, які роками залишалися під підвищеним наглядом навіть після завершення каденції.
Також ми писали, що ЄС вимагав повернути посилений пожиттєвий фінмоніторинг для PEP, наполягаючи, що президент не повинен підписувати закон про пом'якшення контролю. Це протистояння між українським парламентом і європейськими партнерами показує, наскільки суперечливим залишається питання фінансового нагляду за політично значущими особами.