ЄС вимагає повернути посилений пожиттєвий фінмоніторинг для РЕР - народний депутат
Рада Європи закликає президента не підписувати законопроєкт 15111-д, що послабив антикорупційний нагляд за фінансами колишніх чиновників
Рада Європи закликає Президента України не підписувати законопроєкт 15111-д, який послабив фінансовий контроль за колишніми чиновниками зі статусом РЕР - політично значущої особи. Раніше Верховна Рада скасувала довічний фінмоніторинг для чиновників, замінивши безстроковий контроль 12-місячним терміном. Цікаво, що цю норму запхали до дуже непопулярного закону про опадуткавання цифрових платформ. Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк взяла участь в обговоренні, ініційованому Радою Європи. Міжнародні партнери розцінюють ухвалені зміни як відхід від стандартів FATF та директив ЄС.
Василевська-Смаглюк виділила два ключові недоліки, які містить ухвалений закон:
- Розмите формулювання замість 12-місячного моніторингу. Замість чіткого 12-місячного періоду посиленого контролю після того, як особа перестає бути РЕРом, з'явилося розпливчасте формулювання. Воно фактично руйнує ризикоорієнтований підхід до фінансового моніторингу.
- Розширення переліку РЕРів не за стандартами ЄС і FATF. До категорії національних РЕРів додали керівників структурних підрозділів Нацбанку нижче рівня правління та відповідальних за фінмоніторинг у держбанках. Ні в рекомендаціях FATF, ні в регламенті ЄС таких категорій немає. НБУ виступив категорично проти: якщо працівника комплаєнсу визнають РЕРом, він сам підпадає під процедуру, яку зобов'язаний контролювати, що створює прямий конфлікт інтересів.
Депутат також спростувала головний аргумент прихильників послаблення контролю - нібито РЕРів дискримінують під час банківського обслуговування. НБУ повідомив, що не отримував скарг на необґрунтовані відмови і назвав твердження про дискримінацію штучними. Цифри Держфінмоніторингу підтверджують: до травня 2026 року зафіксовано лише 9 відмов в обслуговуванні - 4 щодо самих РЕРів, 3 щодо членів родини і 2 щодо пов'язаних осіб. Водночас кількість повідомлень про підозрілі операції РЕРів за той самий час сягала десятків тисяч.
Як заявила Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету Комітету ВР з питань фінансів, наводячи статистику на обговоренні за участю представників Ради Європи:
Масового тиску на посадовців, про який так непокояться колеги-депутати, насправді немає. А відтак, і підстав послаблювати ризикоорієнтований підхід через цей аргумент немає теж.
Послаблення фінансового нагляду вдарить по євроінтеграції
На думку народного депутата, ухвалені зміни несуть конкретні євроінтеграційні ризики. У 2027 році набирає чинності регламент ЄС 2024/1624. Будь-яке відхилення від чинних стандартів зараз означає, що повертати законодавство у відповідність доведеться вже в умовах дедлайну - з усіма репутаційними та процедурними наслідками.
Окремим ризиком залишається вплив на оцінку FATF. Погіршення позиції в цій оцінці прямо впливає на шлях України до SEPA - Єдиного платіжного простору Європи, приєднання до якого закладене в Ukraine Plan. Послаблення антикорупційного контролю є вкрай негативним сигналом для міжнародних партнерів саме зараз, коли Україна перебуває на активній фазі євроінтеграції.
Статистика свідчить про зниження прозорості, а не про тиск на чиновників. Кількість повідомлень про підозрілі операції РЕРів впала з 25 тисяч у 2021 році до 13,5 тисяч за перше півріччя 2026-го. Це вказує радше на зменшення виявлення ризиків, ніж на їхнє зникнення. Представники Ради Європи однозначно не рекомендують давати "зелене світло" відходу від ризикоорієнтованого підходу.
Що таке РЕР і як їх контролювали в Україні
Ще у квітні 2026 року НБУ офіційно звернувся до банків щодо правил фінмоніторингу політично значущих осіб. Регулятор нагадав: банкам не потрібно вимагати документи про підтвердження статків РЕРів, якщо рівень ризику ділових відносин є прийнятним. Тобто практика надмірного контролю з боку банків і без того не мала масового характеру.
Статус РЕР в Україні діяв на пожиттєвій основі - особа залишалася під посиленим фінансовим моніторингом незалежно від того, коли покинула посаду. Саме це правило скасував законопроєкт 15111-д. Як пояснює матеріал про довічний статус політично значущої особи, він поширювався на широке коло публічних діячів - від президента і нардепів до керівників держпідприємств і суддів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
