МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки
За прогнозом МВФ, перспективи економічного розвитку світу знову видаються невизначеними на тлі потрясінь у фінансовому секторі, високої інфляції, впливу вторгнення Росії в Україну, що триває, і трьох років пандемії COVID. Що очікує світ, Україну та росію?
У базовому прогнозі МВФ очікується, що економічне зростання знизиться з 3,4 відсотка у 2022 році до 2,8 відсотка у 2023 році, після чого встановиться на рівні 3,0 відсотка у 2024 році. Це на одну десяту відсотка менше, ніж прогнозувалося у січні.
«Цілий набір негативних факторів призведе до того, що темпи зростання світової економіки цього року будуть нижчими, ніж очікувалося. Висока інфляція, що зростає, зростання процентних ставок і невизначеність змусили МВФ знизити прогноз економічного зростання на цей рік. Проте експерти організації висловлюють певний оптимізм», - зазначила голова МВФ Крісталіна Георгієва.
У базовому сценарії загальний рівень інфляції у світі знизиться з 8,7 відсотка у 2022 році до 7,0 відсотка у 2023 році внаслідок зменшення цін на сировинні товари, але основна (базова) інфляція, швидше за все, знижуватиметься повільнішими темпами. Повернення інфляції до цільового показника до 2025 року в більшості випадків є малоймовірним.
Певний оптимізм, якій має на увазі Крісталіна Георгієва, це прогноз головного економіста МВФ П'єра-Олів'є Гурінша:
"Глобальна економіка залишається на шляху поступового відновлення після пандемії та війни Росії в Україні. Знову відкрита економіка Китаю активно відновлюється. Порушення в ланцюжках поставок слабшають, а потрясіння на енергетичних та продовольчих ринках, викликані війною, відступають", - вважає Гурінша.
Слід звернути увагу, що в базовому прогнозі зростання економіки США цього року поліпшено до 1,6%, а росії - до 0,7%.
Прогноз зростання економіки Китаю на найближчі два роки залишився незмінним – 5,2% та 4,5%. Оцінку зростання ВВП Індії погіршено на обидва роки - до 5,9% з 6,1% і до 6,3% з 6,8%, відповідно.
Експерти також передбачають падіння цін на нафту протягом наступних трьох років – до 73 доларів за барель цього року та до 65 доларів – у 2026-му.
Основні фактори впливу 2022 року, ймовірно, продовжать діяти і 2023 року, зазначає МВФ. Назвавши такими жорстку грошово-кредитну політику центробанків у прагненні стримати інфляцію. А також обмежені бюджетні резерви для пом'якшення шоків на тлі історично високого рівня боргових зобов'язань, стрибки цін на сировину та "геоекономічну фрагментацію" внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну, а також відкриття економіки Китаю.
"Військові дії в Україні можуть посилитися і призвести до нових стрибків цін на продовольство та енергоносії, підштовхуючи інфляцію вгору. Базова інфляція може виявитися більш стійкою, ніж очікується, і для її приборкання буде потрібно ще більше посилити грошово-кредитну політику», - наголошується у звіті .
МВФ зазначає, що взимку 2022–2023 років вдалося запобігти газовій кризі завдяки великим європейським запасам та збільшення імпорту зрідженого природного газу, зниження попиту на газ на тлі високих цін та нетипово м'якої погоди. Проте ризики стрибків цін зберігаються наступної зими.
"Можливе підвищення цін на продовольство через провал продовження Чорноморської зернової ініціативи чинитиме додатковий тиск на імпортерів продовольства, особливо на тих, хто не має фінансових можливостей для пом'якшення наслідків для домогосподарств та підприємств. На тлі підвищених цін на продукти харчування та паливо можуть посилитися соціальні хвилювання", - додав Фонд.
МВФ зазначив, що фрагментація ще більше перешкоджає багатосторонньому співробітництву: відхід від транскордонної економічної інтеграції, що триває, почався більше десяти років тому після світової фінансової кризи, коли відбулися помітні події, включаючи Brexit і торгову напруженість між Китаєм і США.
"Війна в Україні посилила цю тенденцію, посиливши геополітичну напруженість та розколивши світову економіку на геополітичні блоки", – констатував МВФ.
Наголошується, що тепер до цих факторів додалися виклики фінансової стабільності, і ризики "жорсткої посадки", особливо для країн із розвиненою економікою, значно зросли.
Міжнародний валютний фонд в огляді світової економіки World Economic Outlook знову відмовився від прогнозу по Україні надалі поточного року. Хоча в затвердженій наприкінці березня програмі EFF він дав прогноз аж до 2027 року.
"Для України всі прогнози на 2024–2028 рр. опущені через надзвичайно високий ступінь невизначеності", – зазначив фонд у WEO.
Більш того, в огляді Фонд дав прогноз зниження ВВП України цього року на 3%, хоча у програмі EFF прогноз динаміки ВВП у базовому сценарії на цей рік становить від -3% до +1%, і Фонд уже заявив, що зростання ВВП у 2023 може опинитися на верхній межі цього діапазону.
У WEO наведено ще три оцінки для України на поточний рік, які збігаються з базовим прогнозом у програмі EFF: зниження інфляції з 26,6% до 20,0%, дефіцит поточного рахунку 4,4% після профіциту 5,7% минулого році та зниження безробіття до 20,9% з 24,5%.
Також МВФ у звіті прогнозує, що номінальний ВВП України в 2023 році становитиме 6,05 трлн грн, а в доларовому вимірі - 148,7 млрд дол. Таким чином, фонд виходить із розрахунків курсу на рівні 40,7 грн/дол.
"Середньострокова та довгострокова траєкторія зростання України може бути сильнішою, ніж передбачається нині у базовому сценарії, залежно від припущень, що стосуються масштабів зусиль щодо відновлення, а також якості та темпів реалізації реформ", – зазначив Фонд і зауважив, що це також залежатиме від інтенсивності війни та повернення мігрантів.
МВФ покращив оцінки зростання російської економіки в цьому році до 0,7%, що більше, ніж попередній прогноз Фонду щодо росії на 0,4 в.п. На 2024 рік прогноз дя росії погіршився на 0,8 в.п. до 1,3% росту ВВП.
Те, що Фонд більш оптимістично оцінив цьогорічне зростання російської економіки для росії ніж економіки Великої Британії та значної кількості європейських країн, викликало критику деяких аналітиків.
Справа в тому, що росія значно зменшила публікацію своїх економічних даних після початку повномасштабної війни в Україні. Однак як учасниця Міжнародного валютного фонду вона зобов'язана подавати до Фонду правдиву і достовірну статистичну інформацію. За офіційними даними Кремля, падіння російської економіки склало лише 2,1% в 2022 році.
Заступниця директора МВФ з досліджень Петья Коева Брукс в коментарі The Wall Street Journal визнала, що даних від росії стало менше.
"Ми використовуємо те, що доступне з офіційних джерел, а також інші показники із третіх сторін", - наводить її слова видання.
В тому, що росія надає правдиві дані, сумнівається зокрема економіст Єльського університету Джеффрі Сонненфельд. Як повідомляв Голос Америки, Єльський університет спирається на дані про вихід компаній з росії, а також дані торговельних партнерів росії, щоб піддати сумнівам повідомлення росії, зокрема щодо ВВП.
Сонненфельд назвав довіру МВФ до статистики Кремля головною помилкою Фонду і розкритикував його за те, що фонд "повторює економічну пропаганду Кремля".
В статті для журналу Time Сонненфельд розкритикував припущення Фонду, що росія могла знайти достатньо можливостей для експорту своєї нафти, щоб перекрити втрати в ціні нафти через санкції. Дослідник також припускає, що росія не могла знайти джерела для покриття дефіциту бюджету, щоб значно наростити бюджетні видатки.
Раніше ми писали, що Міжнародний валютний фонд передбачає подальше «слабке зростання» глобальної економіки в умовах продовження війни рф проти України, показники якого, за прогнозами, не перевищать 3% у наступні п'ять років.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.