Дробович з Інституту нацпам’яті пішов слідом за Вятровичем - Гончаренко
Повідомляється, що голову закладу звільнено у зв’язку із завершенням строку його призначення, також Кабмін повідомив про ще деякі кадрові зміни
Кабінет Міністрів України ухвалив кілька важливих кадрових рішень 13 грудня. Було звільнено Антона Дробовича з посади голови Українського інституту національної пам’яті у зв’язку із завершенням строку його призначення. Під час публічного звіту Дробович повідомив, що не планує продовжувати каденцію, а надалі зосередиться на дослідженні злочинів Росії у повномасштабній війні, включаючи геноцидальні злочини та питання правосуддя.
Окрім звільнення Дробовича, Кабмін також призначив нових посадовців. Про це розповів нардеп Олексій Гончаренко у себе в телеграм-каналі:
- Юрія Мироненка – заступником Міністра цифрової трансформації України.
- Олега Войтовича – повторно призначено заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України строком на 5 років.
Дробович ще наприкінці листопада казав, що не має наміру продовжувати роботу в інституті після завершення каденції в грудні 2024 року.
"Я не планую продовжувати каденцію в Інституті національної пам'яті", - казав він на пресконференції в Києві 28 листопада.
Кар'єра Антона Дробовича
Антона Дробовича призначили на посаду голови Українського інституту національної пам'яті 11 грудня 2019 року. Перед цим було звільнено попереднього керівника УІНП Володимира В'ятровича - у вересні 2019 року. У листопаді В'ятрович став депутатом Ради від фракції "Європейська солідарність" замість Ірини Луценко, яка склала мандат.
Призначення Дробовича супроводжувалося обіцянками зробити політику пам’яті більш виваженою та інклюзивною, акцентуючи увагу на історичній чесності, збереженні спільної історії різних народів та критичному мисленні. Дробович є магістром філософії та правознавства, має багаторічний досвід роботи у сфері освіти, культури та історичної пам’яті. Він працював викладачем, журналістом, керівником стратегічних програм у культурних установах, радником міністра освіти, а також займався питаннями комунікацій і досліджень у різних організаціях.
Серед його досягнень на посаді голови УІНП, за його ж твердженням, зміна іміджу установи, сприяння суспільному діалогу та інклюзивності в політиці пам’яті.
Пошукові роботи жертв Волинської трагедії
В Україні сподіваються на співпрацю з польськими організаціями, попри відсутність ефективних міжурядових механізмів для вирішення історичних питань. УІНП планує включити ці пошуки до своєї програми на наступний рік. Інститут вирішив стати координатором пошукових робіт та сподівається на співпрацю з польськими організаціями, попри відсутність ефективних міжурядових механізмів для вирішення подібних питань.
Нагадаємо, що в МЗС України заявили, що Київ має достатньо політичної волі та дипломатичних інструментів для вирішення найскладніших питань у відносинах з Польщею. Найактивніша фаза кривавого українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни відбулася влітку 1943 року. Епіцентром кровопролиття стала Волинь, де відбулися масові вбивства поляків, територія тоді була окупована німецькими військами. Ці вбивства тривали й протягом 1944 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
