На думку експерта, за умови збереження поточних тенденцій курсовий коридор прогнозується в межах 42-47 гривень за долар. Це офіційне очікування влади, закладене у бюджет. Прискорення надання зовнішньої допомоги фіксуватиме гривню ближче до 45, гальмування — до 47 гривень
Економіст Олексій Кущ пояснює, чому курс долара може досягти 47 гривень через торговельний дефіцит та імпортозалежність економіки України.
Офіційний курс гривні наблизився до 43 гривень за долар. Зима завжди була періодом девальвації, але війна зламала цю сезонність. Взимку 2025-го гривня зміцнилась, потім перейшла у боковий тренд. Восени темп девальвації наростав і досяг піку у січні 2026-го. Платіжний баланс показує рекордний профіцит у 12,8 мільярдів доларів, валютні резерви сягнули історичного піку в 57,7 мільярдів. Але дані не розповідають усієї історії.
Загальний баланс показує профіцит понад 12 мільярдів доларів за минулий рік. Останній раз від'ємне сальдо фіксували в 2022 році, що спричинило девальвацію з 28 до майже 37 гривень за долар. Детальний розбір виявляє серйозні дисбаланси.
Українська економіка переживає найглибшу деіндустріалізацію за свою історію. Сервісна компонента ВВП перевищила 70 відсотків, сировинна досягла 15 відсотків, на промисловість припадає лише 15 відсотків проти довоєнних 20-25 відсотків. Промисловий сектор скорочується всупереч класичній теорії воєнної економіки, де державне оборонне замовлення має стимулювати зростання виробництва.
Удари по портах різко зменшили сировинний експорт. Споживання імпорту зростає: населення купує споживчі товари, бізнес — обладнання, навіть вітчизняний ОПК дедалі більше залежить від імпортних компонентів. Показники виробництва виглядають багатомільярдними, але після віднімання імпортної складової власна додана вартість мізерна. Оборонпром перетворюється на викруткове виробництво.
Сальдо рахунку поточних операцій впало з 7,3 мільярда до мінус 31,9 мільярда доларів. Торговельне сальдо погіршилося з мінус 20,3 мільярда до мінус 56,78 мільярда. Якщо взяти лише торгівлю товарами, дефіцит зріс утричі: з мінус 15 до майже мінус 45 мільярдів. За підсумками минулого року торговельний дефіцит становить 51 мільярд доларів, або 25 відсотків ВВП. Це критичний рівень. Такий мінус потребує покриття з інших джерел.
Трансферти мігрантів більше не є надійним джерелом валюти. Грошові перекази скоротилися на 16 відсотків до 8 мільярдів доларів. Найбільше впала чиста оплата праці, далі — приватні трансферти. Чистий приплив інвестицій склав трохи більше 2 мільярдів, половина — реінвестовані доходи, які компанії не можуть вивести. Фактично дефіцит компенсує лише зовнішня допомога обсягом майже 45 мільярдів доларів у формі кредитів.
Національний банк спирається на валютні резерви в 57,7 мільярда доларів — історичний рекорд. Частину коштів можна витратити на підтримку курсу на рівні 42-43 гривні за долар. Структурний аналіз вказує на протилежне. Торговельний дефіцит критичний, імпорт зростає швидше за експорт, приватні грошові потоки скорочуються. За прогнозом Кабміну від'ємне сальдо торговельного балансу погіршиться ще на мільярд доларів до 58 мільярдів. Мінфін закладає в бюджет середній курс 45,7 гривні за долар, що передбачає девальвацію до 46-47 гривень наприкінці року.
Попит фізичних осіб на готівкову валюту залишається суттєвим чинником тиску. З лютого минулого року по лютий поточного від'ємне сальдо операцій громадян склало 6,41 мільярда доларів. У поточному році показник може перевищити 7-8 мільярдів.
Енергетичний сектор додає виклики. Запаси газу у сховищах до кінця опалювального сезону зменшаться до рівня буферного газу — 4-5 мільярдів кубічних метрів. Це збільшить потребу в закупівлях на ринку ЄС до 3-5 мільярдів кубів, що становитиме до 2 мільярдів доларів. Обсяги коливатимуться залежно від внутрішнього видобутку, який зазнає ракетних ударів.
Модель зовнішньої допомоги виглядає менш сприятливою. Країни ЄС підтримали план надання 90 мільярдів євро протягом кількох років, МВФ оголосив програму на 8 мільярдів доларів. Але вимоги фонду виявилися жорсткими: ставка майже 7 відсотків, структурні маяки включають зменшення порогу ПДВ для ФОП, скорочення пільг на міжнародні посилки, нові податки на цифрові платформи.
Поки сторони не погодили умови, МВФ пішов на безпрецедентний крок — скасував попередньо погоджену програму. Це може призупинити інші кредитні програми. Меморандум імовірно підпишуть, фонд надасть перші транші. Ризикованіше виглядає підтримка з боку ЄС — фонд фінансування України фізично не почав наповнюватися. Цей канал розблокують, але вплив на строки та обсяги фінансування точно буде.
За умови збереження поточних тенденцій курсовий коридор прогнозується в межах 42-47 гривень за долар. Це офіційне очікування влади, закладене у бюджет. Прискорення надання зовнішньої допомоги фіксуватиме гривню ближче до 45, гальмування — до 47 гривень.
Прогноз може суттєво змінити завершення війни восени або різка радикалізація влітку. У НБУ залишається інструмент раптової дискретної девальвації для виконання бюджетних параметрів доходів на митниці.
Структурні проблеми — деіндустріалізація, зростання імпортозалежності, критичний торговельний дефіцит — формують стійкий девальваційний тиск. Валютні резерви дають Нацбанку можливість маневру, проте не усувають фундаментальних дисбалансів. Стабільність курсу тримається на зовнішніх кредитах, а не на внутрішній економічній силі.