До кінця війни обсяги прострочених кредитів в банках України можуть сягнути 60% - як це вплине на банківську систему

Війна спровокувала масові кредитні неплатежі. Незабаром це стане ключовою проблемою для української банківської системи. Вже зараз ясно, що частка неповернень збільшуватиметься як через бойові дії в різних регіонах України і терористичні атаки росії, так і через пов'язані з цим відключення електрики по країні.

Чи витримає банківська система масове неповернення кредитів?

Що таке прострочений кредит

Простроченим Нацбанк називає кредит, що не виплачується понад 90 днів, або який не може обслуговуватися без стягнення застави. 

Це означає, що банк може визнати кредит простроченим, навіть не очікуючи трьох місяців. Наприклад, якщо в позичальника внаслідок війни знищені всі виробничі засоби. Очевидно, що він не зможе обслуговувати такий кредит.

У 2022 році вперше з часів націоналізації Приватбанку частка прострочених кредитів (non-performing loans або NPL)  у банках відновила стрімке зростання: 1 грудня майже 37% усіх виданих позик не обслуговувалися.

Багатьом банкам доводиться розділяти проблемні портфелі на три категорії позичальників:

• Люди і бізнес, які загинули під час війни, не можуть нічого платити за кредитами з об'єктивних причин.
• Бойовими діями та бомбардуваннями знищено (пошкоджено) частину бізнесу, компанія має шанси на відновлення, а фізособи лише тимчасово неплатоспроможні і можуть згодом розрахуватися — отримали відстрочки, але намагаються потроху платити за кредитами.
• Платоспроможні позичальники користуються ситуацією і вимагають від банків максимальних поступок.

Точних цифр по кожній групі немає, але є загальна оцінка проблем (NPL).

Скільки прострочених кредитів накопичили банки

У 2022 році обсяги проблемних позик найбільше росли в держбанках: в Ощадбанку – на 26,46 млрд грн, в Укргазбанку – на 15,53 млрд грн. Зараз найбільша частка NPL зосереджена в Приватбанку – на 188,1 млрд грн, що становить 43,8% прострочених кредитів в усіх банках. 

Найбільше відносне зростання NPL порівняно з обсягом проблемних кредитів до 24 лютого – у банків з іноземним капіталом. У деяких установах воно перевищило 540%.

За оцінками НБУ, до кінця війни обсяги прострочених кредитів можуть сягнути 60%. Відтак, банки втратять левову частку своїх доходів, що може призвести до нової хвилі банкрутств.

Але регулятор уточнює, що точніше оцінити наслідки російського вторгнення можна буде лише після стабілізації макроекономічних умов.

«Тоді НБУ планує провести оцінку якості активів, щоб достовірно оцінити рівень втрат», — попередив Нацбанк.

Вже зараз ясно, що частка неповернень збільшуватиметься, як через бойові дії в різних регіонах України і терористичні атаки рф ракетами і дронами, так і через пов'язані з цим відключення електрики по країні.

Як прострочені кредити впливають на банки

Частка NPL – важливий показник, який впливає на платоспроможність усієї системи. Саме тому Нацбанк планує проаналізувати якість активів банків ще до завершення війни. Підготовка до проведення такого аналізу – одна з вимог МВФ у межах моніторингової програми про співпрацю.

Знати реальні обсяги поганих позик варто і клієнтам установ, адже це дозволяє оцінити стійкість банків та ймовірність визнання їх неплатоспроможними.

Від прострочених кредитів банк щонайменше не отримує доходів. Якщо через значні обсяги NPL витрати банку перевищують його доходи, то він поступово втрачатиме ліквідність і не зможе проводити навіть касові операції клієнтів.

Крім того, визнаючи кредит простроченим, банк формує під нього резерви. Це зменшує його капітал, який відіграє роль своєрідної подушки безпеки.

У мирні часи НБУ встановлював жорсткі вимоги до розмірів "подушки". За їх порушення регулятор вимагав від акціонерів вносити в банк "живі" гроші. Якщо власники відмовлялися від докапіталізації – виводив банк з ринку.

Під час війни НБУ не карає за порушення вимог до капіталу, тож нового "банкопаду" не буде. 

Чи буде держава рятувати банки

Фінансисти поки що не придумали, як самостійно боротися зі зростанням проблемних кредитів. Тому експерти заговорили про варіанти державної допомоги. Найактивніше обговорюється два інструменти:

• залучення банками державного капіталу у якості субординованого боргу;
• створення так званого BadBank (поганого банку) для абсорбування проблемних кредитів.

Щодо другого варіанту, то BadBank – це спеціальна структура, де банки могли б отримувати живі кошти в обмін на проблемні кредити із заставами, які повністю зруйновані війною. У свою чергу, коментуючи ідею BadBank, у Національному банку відзначили її високу вартість.

«Реалізація плану створення BadBank вимагає акумулювання значних фінансових ресурсів та залучення експертів», — наголошують в Нацбанку.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб також додали, що для створення нової структури під проблемні активи необхідно впроваджувати зміни до чинного законодавства. Хоча у Фонді варіант «поганого банку» не викликає спротиву.

«Створення BadBank дозволить уникнути перевантаження балансів банків непрацюючими кредитами. Питання оцінки активів, за якою BadBank отримує кредити від банків, та формат розрахунків (гроші чи облігації) — дискусійний, з погляду балансу активів банків та достатності ресурсів нової структури для врегулювання боргів», — пояснив позицію своєї структури заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик.

Фахівці поки що навіть приблизно не беруться прогнозувати, який обсяг коштів може знадобитися для створення «поганого банку». Важко прогнозувати й джерела фінансування.

Наразі НБУ готовий працювати з одним механізмом підтримки — це націоналізація, під яку було ухвалено спеціальний закон (№ 8069). 

Влада готова підтримувати лише найбільших і найвпливовіших, решта залишиться за бортом, якщо не впорається самостійно або за підтримки своїх акціонерів. 

Як розвиватиметься ситуація далі

Подальший розвиток подій фінансисти бачать наступним:

1. Під час війни банки не каратимуть за порушення нормативів, лімітів і навіть несвоєчасне подання звітності, якщо це відбудеться з військових причин.
2. Після стабілізації макроекономіки, що, найімовірніше, відбудеться вже після нашої перемоги, Нацбанк проведе загальну переоцінку впливу війни та її економічних наслідків на банківську систему.
3. НБУ запустить перевірки по всіх банках та переоцінить кожен кредитний портфель, після чого їхня якість може погіршитися, як це вже було під час банкопаду 8 років тому. Від банків вимагатимуть збільшити резерви та капітали.
4. Банки зобов'яжуть розробити плани капіталізації, а акціонерів — взяти на себе відповідні зобов'язання.
5. Якщо власники фінустанов не зможуть врятувати свої структури, їх почнуть закривати. Чи власники самостійно, чи Нацбанк примусово. Очікується, що це будуть невеликі банки.

Паралельно із закриттям невеликих банків може відбуватися націоналізація окремих системних банків, але, напевно, це будуть поодинокі випадки. У той час як решті фінустанов доведеться самостійно вирішувати свої проблеми.

Водночас, НБУ запевняє, що дасть банкам достатньо часу для відновлення капіталів. Скільки саме — не уточнює. Проте чиновники розуміють, що не всі банки матимуть змогу збільшити капітали за рахунок власного прибутку. Навіть держбанки, які раніше неодноразово фінансував уряд, знову прийдуть просити гроші.

Раніше ми писали, що на сайті відгуків про роботу банків клієнт monobank поскаржився, що банк не повідомляючи, призначив йому кредитний ліміт. Представник банку розповів, за якими умовами відбувається кредитування за картками.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.