Закарпатська прокуратура вручила підозру міськраднику Арсену Мелкумяну через незадекларований готельний комплекс "Кілікія", який оформлений на його родичів
Закарпатська обласна прокуратура вручила підозру депутату Ужгородської міськради Арсену Мелкумяну - через те, що він нібито не задекларував користування готельно-ресторанним комплексом "Кілікія". Інформатор раніше писав про Мелкумяна в іншому контексті - скандал довкола його Mercedes і звинувачення нардепа Тищенка на адресу "лісової мафії". Цього разу справа виглядає ще дивніше: комплекс формально належить матері та сестрі депутата, а сам він заявляє, що управляє ним за довіреністю. Питань до цього провадження більше, ніж відповідей.
За версією слідства, у декларації за 2024 рік Мелкумян умисно не відобразив відомості про користування готельно-ресторанним комплексом на околиці Ужгорода, який функціонує близько 20 років - про що свідчать результати повної перевірки, проведеної НАЗК. Про це повідомила Закарпатська обласна прокуратура.

Йдеться про готель площею понад 1074 кв. м з лазнею, басейном, кафе-баром та іншими об'єктами на околицях Ужгорода. Вартість комплексу оцінюють майже у 50 млн грн. Крім того, слідство зазначає, що депутат разом із дружиною задекларував понад 108 млн грн готівки, тоді як підтверджені фінансові можливості вказують на максимум 78,1 млн грн - різниця перевищує 28,3 млн грн. Загальна сума недостовірних відомостей у декларації становить майже 78 млн грн.


"Тобто я не став депутатом і у мене з'явився готель. Навпаки, я, маючи готельно-ресторанний комплекс, пішов сам до влади займатися справами задля блага нашого міста. Я дзвонив на гарячу лінію НАЗК, маю повідомлення від них, що я не є посадовою особою, яка має декларувати такі речі. А те, що зараз зробила прокуратура, ймовірно, не є підставою робити такий піар. На підставі нотаріальної довіреності я управляю майном", - заявив сам Арсен Мелкумян у коментарі Суспільному.
За словами депутата, "Кілікія" належить не йому, а його матері. Мовляв, управління комплексом він здійснює на підставі довіреності 2016 року від власниці.
"Мати стала власником задовго до обрання мене депутатом. Всі знають, що "Кілікія" працює вже з 2000-х, а не відкрилася після 2020 року, коли мене обрали до органу місцевого самоврядування", - зазначив Мелкумян.

Згідно з відкритими даними, власницями ТОВ "Кілікія-Ужгород" є мати депутата Ірина Григорівна Григорян та його сестра Татевік Суренівна Мелкумян.
Є принаймні кілька обставин, які роблять це провадження нетиповим. Перша - хронологія: "Кілікія" існує з середини 2000-х, Мелкумян став депутатом лише у 2021 році. Ознак корупції у статусі депутата - купівлі комплексу на кошти від хабарів чи зловживань - слідство не демонструє. Друга - питання декларування: якщо майном формально володіє сестра, а не сам депутат, то правова підстава для вимоги декларувати це майно потребує чіткого роз'яснення. Мелкумян стверджує, що займається управлінням майном за довіреністю, і має відповідь від НАЗК - за якою він не мусить декларувати таке майно.
Третя обставина - процесуальна. Перевірка декларацій є завданням НАЗК, розслідування корупції - НАБУ. Закарпатська обласна прокуратура, яка діє під керівництвом Офісу генерального прокурора, фактично взяла на себе функцію, закріплену за іншими органами - і жодних пояснень цьому у публічній комунікації ОГП не надано. Сам Мелкумян кваліфікує ситуацію як "тиск на нього як на депутата, громадського діяча та бізнесмена".
Досвід показує, що такі дивні справи іноді бувають пов'язані з рейдерством, тиском на бізнес або тиском на політичних гравців. Звинувачувати у цьому кришталево чесного генерального прокурора Андрія Кравченка було б зухвало без доказів. Тому залишимо ці запитання без відповідей - і перейдемо до контексту, який може їх частково пояснити.
Арсен Мелкумян - не просто депутат. Ще у 2021 році Тищенко намагався посилити вплив "Слуги народу" на Закарпатті. Частина місцевого бізнесу орієнтувалася на столичного нардепа Миколу Тищенка, коли той ще був "слугою народу", однак сам регіон до партії влади особливої лояльності не виявляв. Мелкумян як голова місцевої фракції "СН" і секретар міськради був важливою фігурою в цій розстановці.

Мета візитів Тищенка добре відома - підпорядкувати місцеві еліти та бізнес новій владі (чи собі, розігруючи карту "нової влади"). Але Тищенко стикнувся з мовчазним спротивом місцевих еліт, лідер яких добре відомий - це клан Балогів. Сам Віктор Балога, який колись був головою Секретаріту президента, начальником Закарпатської ОДА, нардепом і мером Мукачева. Його син Андрій Балога, який є мером Мукачева, тощо.

Зараз те протистояння нібито забулося. Принаймні тими, хто має коротку памʼять. Та й Тищенко вже не той…
Але нагадаємо, Арсен Мелкумян - не лише депутат місцевої ради. Він ще член "Слуги народу". Тобто колись він підтримував політиків, які володарям регіону друзями не були.
Тищенко неодноразово возив у регіон журналістські десанти і взагалі намагався піаритися на тому, що відбувається в Ужгороді за його участі. Журналістів він розміщував саме у "Кілікії". У 2024 році, за свідченням УП, Тищенко у "Кілікії" особисто зустрічався з Мелкумяном.
Мелкумян у той час обіймав посаду секретаря Ужгородської міської ради. За даними видання, саме за сприяння Тищенка Мелкумян отримав цю посаду - хоча й ненадовго. Загалом Тищенко тоді намагався посилити вплив "Слуги народу" у регіоні, де давно є власні "господарі" - клан Балогів. Частина місцевого бізнесу орієнтувалася на столичного нардепа, однак сам регіон до партії влади особливої лояльності не виявляв. Мелкумян як голова місцевої фракції "СН" і секретар міськради був важливою фігурою в цій розстановці сил.
Раніше Інформатор розповідав, що прокурори Хмельниччини через суд намагаються повернути інвалідність, скасовану після перевірок МСЕК. Ця практика показала: частина прокурорів масово оформлювала собі групу інвалідності - аби уникнути мобілізації. Після того як контрольні органи скасували такі висновки, деякі прокурори пішли до суду повертати пільговий статус. Це свідчить про те, що корпоративні інтереси прокурорської системи нерідко важать більше за суспільний договір.
Закарпаття при цьому - окрема точка напруги. Регіон уже фігурував у гучних справах про незаконне заволодіння землями: НАБУ та САП раніше повідомляли про підозру закарпатському нардепу Роберту Горвату через схему з привласнення понад 320 га державних ділянок на 123 млн грн. На тлі цих прецедентів - справа проти Мелкумяна за управління майном за довіреністю виглядає надто дрібною для прокуратури такого рівня. Якщо слідство не надасть вагоміших аргументів, запитань до нього буде більшати.