Держсекретар США прибув в Китай: Блінкен зробить Сі Цзіньпіну пропозицію, від якої важко відмовитися

Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю має стати продовженням низки зустрічей, направлених на нормалізацію відносин між країнами. Головним завданням очільника зовнішньополітичного відомства Білого дому має стати припинення потоку підсанкційних товарів до Росії. Зважаючи на несприятливе економічне становище, в якому перебуває КНР, Блінкен має шанси отримати бажане. Водночас протистояння з «віссю зла 2.0» має стратегічний характер, тож сторони трактують можливості для діалогу, які склалися, як тимчасові. 

Блінкен у Піднебесній

У середу, 24 квітня, держсекретар США Ентоні Блінкен зійшов із трапа урядового літака в Шанхаї — першому пункті його триденного візиту до Китаю. Спочатку він має займатися «народною дипломатією»: зустрітися зі студентами та відвідати баскетбольний матч. Така програма, немислима ще рік тому, сигналізує, що країни намагаються сприяти потеплінню відносин, якого досягли під час візиту Сі Цзіньпіна до Америки. Але ніхто не знає, як підуть справи далі, коли відбудеться шестигодинна зустріч із міністром зовнішніх справ КНР Ван Ї.

Серед тем розмови — економічні відносини між країнами, нестабільність на Близькому Сході, ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні. Але головним і надскладним завданням для Блінкена стане зупинка щедрого потоку підсанкційних китайських товарів та продукції подвійного призначення до Росії, пише Nikkei Asia. Наскільки успішними були переговори можна буде здогадатися з того, чи зможе держсекретар США фіналізувати домовленості під час зустрічі з володарем Піднебесної Сі Цзіньпіном, але Держдеп має в запасі «важку артилерію».

Про майже відкриту підтримку Росії Китаєм у війні проти України всі знають. Проте за останній місяць з’явилося одразу кілька ґрунтовних публікацій західних ЗМІ, у яких Вашингтон викриває ці контакти. Над КНР нависла реальна загроза санкцій. The Wall Street Journal повідомляє, що адміністрація Байдена розглядала санкції проти китайських банків, хоч найближчим часом їх не планують вживати. Європа та G7 теж над цим задумались.

Збираючись до Піднебесної держсекретар Блінкен заявляв, що Захід більше не буде терпіти таку співпрацю. Перефразовуючи відомий вислів, який приписують Аль-Капоне, Держдеп сподівається добрим словом та погрозами санкцій досягти того, чого за два роки не зміг досягнути одним лише добрим словом.

«Коли мова йде про оборонно-промислову базу Росії, основним гравцем цього моменту є Китай», — додав Блінкен 

«Пропозиція, від якої неможливо відмовитися»

Хоч яким закритим для світу є Китай, зрозуміло, що друга економіка світу переживає не найкращі часи. Темпи економічного зростання вищі, ніж очікувалося, у першому кварталі 2024 року вони сягнули 5,3 %, повідомляє Reuters. Але досягли цього збільшенням державних вливань у будівництво та високотехнологічне виробництво. Не зрозуміло, чи це окупиться, адже інвестиції в ринок нерухомості падають, муніципалітети не можуть вибратися з боргової ями. Експорт росте повільно, а імпорт, передовсім йдеться про високотехнологічні товари, різко скоротився. Велику роль у цьому зіграли західні обмеження, адже демократичні країни відчувають загрозу.

Внутрішнє споживання, на яке так багато надій покладав Сі Цзіньпін, готуючи свою стратегію протистояння із Заходом, падає. А ще гірше, що однією з причин цього стало безробіття серед молоді, яке сягнуло 15 %. Насамкінець іноземні інвестиції у 2024 році скоротилися аж на 20 %, повідомляє Reuters: бізнес не в захопленні від планів Сі кинути виклик Заходу, розпочавши бойові дії в Індо-Пацифіці.

За таких умов санкції стануть справжнім кошмаром, останньою річчю, яку хотів би побачити Сі. Цим, ймовірно, пояснюються деякі кроки Пекіну, такі як відмова китайських банків проводити платежі з російськими клієнтами навіть у юанях. Заяви КНР про готовність сприяти російсько-українським перемовинам, ймовірно, теж із цим пов’язані.

«Китай вже деякий час стурбований тим, що США можуть посилити санкції, особливо в банківській сфері, через його підтримку Росії під час війни», — сказав Financial Times Денніс Уайлдер, колишній аналітик ЦРУ.

Відверте нехтування інтересів «всеосяжного друга» Путіна стане важким ударом по претензіях Китаю на світове панування. Авторитарні уряди перестануть бачити в КНР надійного партнера.Тому Пекін не припинить шукати способи підтримати Москву: навряд Сі Цзіньпін готовий відмовитися від справи всього життя. Зрештою, китайські комуністи вірять, що наступні десятиліття стануть часом її тріумфу. Поступки Китай розглядає як вимушений тимчасовий крок і не полишає пошук способів, спрямованих на ослаблення та розкол Заходу.

Удар по «вісі зла 2.0»

Спецслужби США зуміли переконати скептично налаштованого спікера-республіканця Майка Джонсона, що Росія, Китай, Іран та Північна Корея утворили альянс проти Заходу. На думку цього трампіста, Київ потрібно підтримати передовсім тому, що це підриває плани «осі зла 2.0».

«Нині настав критичний час — критичний час на світовій арені… Я вважаю, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Іран справді є віссю зла», — сказав Джонсон.

Щоб їх зупинити, США виділили пакети допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, а також має відбутися довгоочікувана передача ATKAMS. Але ще одним ударом по авторитарному блоку, який в Україні незаслужено обділяють увагою, стала заборона Tik-Tok.

Одним з головних докорів конгресменів до соцмережі є збір даних про користувачів, до яких, ймовірно, мають доступ китайські спецслужби. Свіже дослідження американського Центру протидії цифровій ненависті (CCDH) показує, що алгоритм Tik-Tok всього за 2,6 хвилини користування, у десятки разів швидше, ніж в інших соцмережах, може рекомендувати дітям суїцидальний контент.  Алгоритми дуже швидко створює «інформаційну бульбашку», а специфіка подачі контенту така, що ускладнює його критичне сприйняття. Це перетворює соцмережу на потужний ретранслятор конспірології та антизахідної пропаганди.

«Китайський уряд може… контролювати алгоритм рекомендацій, який можна використовувати для операцій впливу», — заявляв перед конгресменами у 2022 році Крістофер Рей, директор ФБР. 

«Інформаційні бульбашки» сприяють поляризації суспільства, виникненню закритих, практично нездатних до діалогу між собою груп, як, до прикладу, «зелеботи» та «порохоботи». Успіх MAGA, антиваксерський рух, пропалестинські протести, антиукраїнська пропаганда засновані саме на таких явищах. Ситуація абсурду, яка іноді виникає, може створювати враження, що демократія, ліберальні цінності не досягнення, а навпаки, заважають нормальному життю. На цьому тлі авторитарні держави, які швидко приймають рішення, можуть виглядати привабливішими. І важко позбутися підозр, що це випадковість, зрештою, в Китаю діє окремий, ізольований аналог цієї соцмережі.

Сі не зручно сидіти на двох стільцях

Автократії та демократії проявляють свою ефективність по-різному. Перші кращі в прийнятті швидких рішучих кроків, натомість другі славляться здатністю враховувати інтереси якомога більшого кола людей. Тому в довготерміновій перспективи авторитарні країни програють. Їхні стратегії побудовані на інтересах та переконаннях правлячої групи й залежать від того, на скільки химерним є світогляд лідера та його оточення.

Росія, до прикладу, може легко, без зайвого розгойдування напасти на сусідню країну й народ це покірно прийме. Натомість США по пів року можуть не ухвалювати критично важливу для союзників допомогу. Але за весь час свого існування РФ, володіючи 12 % світових запасів нафти та третиною всього газу на планеті, так і не змогла обігнати в економічному плані хоча б острівну Японію. А щодо якості життя Росію далеко позаду залишили, навіть маленькі Балтійські країни.

За даними Economist Intelligence, станом на лютий 2024 року в умовах «повної демократії» проживало всього 8% людства, приблизно 45% проживає в умовах «часткової демократії», натомість 39% живуть в авторитарних країнах. Не важко побачити, що найзаможнішими є демократичні країни.

На перший погляд здається, що Китай є винятком: авторитарна країна, яка побудувала другу за величиною економіку світу. Але розквіт Піднебесної відбувся в 90-ті, коли компартія звела до мінімуму своє втручання в справи людей, дозволила приватний бізнес і проводила «політику відкритих дверей». Тоді всі чекали Фукуямівського «кінця історії». Після появи на політичному горизонті Сі Цзіньпіна з його амбіціями стати другим Мао, усе пішло шкереберть.

Сі Цзіньпін та його союзники хотіли зруйнувати Захід поступово. Тепер Блінкен збирається пояснити, що нічого не вийде.

«Якщо Китай хоче, з одного боку, хороших відносин з Європою та іншими країнами, то, з іншого боку, він не може підживлювати те, що є найбільшою загрозою європейській безпеці з часів закінчення холодної війни», — передає слова держсекретаря Washington Post.

Чим ближче бізнес до Ірану, Китаю та Росії, тим менше він матиме можливостей для торгівлі із Заходом. Це проблема не лише економічна: США, ЄС та G7 і далі залишаються найбагатшим і найпривабливішим ринком, джерелом інвестицій, авангардом інновацій та технологічних проривів. Якщо доведеться обирати з ким бути, країни Глобального Півдня поступово повертатимуть голови на Захід.

Водночас демократичні країни показують, що ізоляція буде також на рівні комунікацій. Захід напрацьовує стратегію протистояння інформаційному впливу «осі зла».

Блінкен прагне продемонструвати, що США залишаються лідером вільного світу. Він викладе карти на стіл і пояснить, якими будуть наслідки цього протистояння. Водночас запропонує альтернативу: повернутися до нормалізації відносин і поступово відновити взаємодію. За тією ж місією «батога та пряника» до Пекіну навідувався канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Цілковитої довіри між Заходом бути не може, але доки все не зайшло надто далеко, Китай має можливість покинути шлях ескалації й продемонструвати добру волю, наприклад приєднавшись до Глобального саміту миру. Зрештою, навряд професор Пекінського університету Фен Юйцзюнь опублікував би свою статтю про неминучий програш Росії в британському The Economist без погодження на найвищому рівні. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.