Двополярний світ, експорт режиму і Тайвань: Китай обирає свій шлях на наступні п’ять років

Триває ХХ з’їзд Комуністичної партії Китаю. Як очікується, Сі Цзіньпін збереже свої позиції найвпливовішого політика наддержави. Під час відкритої частини З’їзду було заявлено чимало важливого, що може пролити світло на майбутнє Піднебесної. І такого, що неминуче позначиться на долі світу та України.

Чому важливо спостерігати за рішеннями з’їзду КПК

У Китаї державна структура управління повністю підпорядкована партійній. Тому рішення всередині Комуністичної партії відіграють визначальну роль для Китаю. Ключовою подією перед З’їздом партії вважається неформальна зустріч впливових номенклатурників на курорті Бейдайхе, де діючі й попередні керівники партії обговорюють найважливіші питання політичного життя та кадрові призначення, які мають бути затверджені.

З’їзд відбувається кожних п’ять років і зазвичай триває тиждень, відкритими для публічності є перший та останній день. Найголовніша подія на цьому заході — затвердження складу Центрального комітету комуністичної партії (ЦК). Більша частина його членів будуть новими. З’їзд фактично нічого не вирішує, однак спостерігаючи за цим заходом, світова громадськість намагається зробити свої висновки щодо майбутньої політики наддержави.

На наступний день після закриття з’їзду, відбудеться пленум Центрального комітету, на якому затверджуватимуть склад Політбюро партії та Військову комісію партії. Для членів ЦК і тут сюрпризів не буде, адже всі посади розподілені завчасно, але решта світу пильно стежитиме, навіть, за порядком розташування членів політбюро. Перший у списку членів Політбюро буде йти генеральний секретар (він і стане президентом Китаю), а далі йтимуть партійці, які обійматимуть посади віцепрезидента, прем’єр-міністра, голови парламенту й так далі. Усі члени Політбюро увійдуть до уряду КНР після затвердження китайським парламентом у березні.

Питання Сі

Найголовнішим питанням було чи залишиться Сі Цзіньпін на посаді на третій п’ятирічний термін. Загалом у Китаї існувало неформальне правило, згідно з яким ніхто не повинен обіймати посаду Генсека після сімдесяти років. А в Конституцію КНР було введено положення, яке обмежувало можливість обіймати посаду президента три терміни поспіль. Це обмеження, введене за часів Ден Сяопіна, повинно було гарантувати прилив свіжих сил на керівні посади, а також запобігти надмірній концентрації влади.

Однак Сі, якому зараз 69, зумів досягти скасування цього положення Конституції, тим самим розчистивши собі шлях до третього терміну. Водночас він заручився підтримкою партноменклатури, аби обійти неформальний віковий ценз.

На те, що пан Сі збереже владу, вказують і побічні ознаки. Як зазначає член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль, якби Цзіньпін збирався полишати посаду, він почав би готувати наступника ще п’ять років тому, як це було заведено в Китаї раніше. Натомість цього не відбулося. За попередні десятиліття пан Сі зумів провести своїх прихильників на багато керівних посад у Центральному комітеті, його політична фракція всередині Компартії найпотужніша. Тому зараз ніхто не має сумнівів, що він збереже свою владу.

Соціалізм «нової ери»

У перший день з’їзду Генеральний секретар Сі Цзіньпін виголосив промову, яка тривала понад півтори години, де дав звіт своєї діяльності за попередні п’ять років та накреслив контури майбутньої політики Піднебесної.

Значна частина промови торкалася питань ідеології. Набагато менше йшлося про проблеми економіки та стратегію «нульової терпимості до ковіду», яка викликала суттєве несприйняття населення. Зазначалося, що Китай зробить заходи профілактики COVID-19 більш науковими, точними та ефективними. Говорилося також, що буде запроваджено політику підвищення рівня народжуваності, оскільки неминуче скорочення населення Китаю може завдати шкоди другій за величиною економіці світу, повідомляє Reuters.

Найважливіше, що відбулося у внутрішньополітичному житті Китаю за останнє десятиліття — фактичне злиття державного апарату й компартії. Річ у тому, що після проголошення курсу на побудову соціалістичної держави на основі капіталістичної економіки, яке відбулося тридцять років тому, почали говорити про те, що роль Компартії втрачатиметься в міру розвитку ринкових відносин. Однак за правління Сі спостерігаються зворотні тенденції. Тепер влада партії практично безмежна — вона впливає на політику і, навіть, на сімейне життя китайців.

Як зазначає Олексій Коваль, ключовим у промові є заяви Сі про побудову «соціалізму з китайською специфікою для нової епохи». Під соціалізмом «нової епохи» мають на увазі нову політичну структуру держави, модифікацію існуючого ладу, яка має бути остаточно сформована 2049 року — до столітнього ювілею КНР. Цей новий лад має стати альтернативою устрою західних демократій і його мають намір експортувати, як зразок для наслідування, до інших країн, чого раніше не було.

Протистояння з глобальним Заходом

Пандемія вдарила по зовнішніх позиціях Піднебесної, економічні зв'язки з Заходом постраждали. І взагалі спостерігається погіршення відносин аж до конфронтації, зокрема зі США. У звязку з цим Сі в промові сказав, що протистояння буде наростати і слід готуватися до нових труднощів. Тому особливо велику увагу приділятимуть розвитку армії, спецслужб та взагалі заходам безпеки. Як очікується, пише видання Firstpost, особливо багато Піднебесна приділятиме увагу розбудові флоту та аерокосмічним силам.

Китай шукає нові варіанти розвитку, які передбачають зростання деякої самоізоляції країни. Нова парадигма розвитку, яка називається «подвійна циркуляція», передбачає зосередження на внутрішньому ринку, на внутрішніх силах, на відміну від політики «відчинених дверей» попередніх десятиліть. Зовнішня торгівля, обмін технологіями з зовнішнім світом, стануть вторинними.

Водночас риторика китайської влади не вказує, на те, що країна хоче підірвати чинний світовий лад, не йдеться про зміну кордонів чи відмову від норм міжнародного права. Пекін хоче досягти змін у світовому порядку на свою користь, але досягнути цього він прагне не революційним, а еволюційним шляхом.

Окремим кейсом іде питання Тайваню. Нагадуємо, що Китай вважає цей острів своєю територією. Де-юре, так вважають і інші країни. Натомість де-факто, США відверто заявили, що не дозволять силою захопити цей острів, роль якого виняткова в сучасному світи точних технологій.

Як передає Reuters, Цзіньпін у промові заявив, що питання територіальної цілісності Китаю є внутрішнім, воно буде вирішене тільки мешканцями Тайваню та континентального Китаю. Важливо, що Пекін не відмовляється від силового варіанту розвитку подій. Але, як вважається, військове втручання можливе у випадку проголошення самостійності острова. Зараз Сі робить ставку на мирну інтеграцію острова, вважає Олексій Коваль.

Ілля Куса, експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього», вважає, що в промові Сі відображено уявлення партії про майбутній устрій світу. За цією концепцією світ має бути біполярним. На полюсах системи будуть США та Китай, а решта країн буде у сфері їхнього впливу. Між країнами цих таборів буде і конфронтація, і співпраця.

У цій системі Пекін не розглядає росію як рівноправного партнера. А війна росії в Україні, розглядається китайськими елітами як війна західних країн, яка не має безпосереднього відношення до Піднебесної. Водночас Пекін може підтримувати кремль, надаючи зброю для того, аби створювати проблему глобальному Заходу, зокрема США.

Короткі висновки

Як пише видання Economist, найбільш вражаючим у ХХ з’їзді є те, наскільки він демонструє силу та досягнення однієї людини. Партія вже зробила Сі Цзіньпіна «ядром» керівництва, а його політичне мислення — частиною своєї керівної ідеології.

Загалом політика Китаю стане ще більше сконцентрованою на собі. Водночас Піднебесна готується стати одним із двох плюсів світу й поширити свій вплив на значну частину планети. Китай планує експортувати свій авторитарний тип державного устрою в інші країни як противагу ліберальним демократіям Заходу.

Поки що, здається, Китай не збирається застосовувати силу для встановлення контролю над Тайванем. Щодо російсько-української війни, вона розглядається Пекіном, як можливість ускладнити життя США. Водночас можна очікувати, що в разі подальшої ескалації конфлікту, аж до завдання кремлем ядерного удару по Україні, Піднебесна використає свій вплив для врегулювання ситуації. У Пекіні не хочуть підірвати сучасний світовий лад, а лише зайняти вагоме місце в ньому.

Інформатор писав про те, що в Пекіні стартував пленум ЦК Компартії Китаю й чому він важливий для Сі Цзіньпіня. Раніше ми повідомляли, що Білий дім закликав Китай надати сигнал росії щодо ядерної зброї. А також розповідали, як стосунки росії та Китаю поставили світ на край ядерної катастрофи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Богдан Зосимчук