ЦНАП мало не віддав шахраю земельну ділянку за 291 тисячу гривень за фальшивим держактом 2003 року — суд виніс вирок
В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним
Чоловік звернувся до ЦНАПу для реєстрації права власності на земельну ділянку площею 8,7096 гектарів, вартістю 291 224 гривень. Однак він надав державному реєстратору підроблений Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 18 серпня 2003 року. Про це йдеться у вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованому 1 грудня 2025 року.
В червні 2024 року чоловік виготовив фальшивий бланк Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 8,7096 гектарів. Таким чином, він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем. Окрім того, 11 березня 2025 року він, перебуваючи у відділі ЦНАП, надав державному реєстратору заяву про реєстрацію права власності на земельну ділянку та підроблений Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 18 серпня 2003 року на земельну ділянку площею 8,7096 гектарів. Того ж дня до поліції надійшло повідомлення від працівника ЦНАП про те, що до них звернувся громадянин, який надав для реєстрації права приватної власності на земельну ділянку Державний акт на право приватної власності на землю з явними ознаками його підроблення. Нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 291 224 гривень. Таким чином, він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України - незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Під час судового провадження між прокурором, та обвинуваченим, за участі його захисника адвоката, 24 листопада 2025 року укладено угоду про визнання винуватості, згідно з умовами якої сторони добровільно погодилися на формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, яка ніким не заперечуються, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження та узгодили призначення покарання обвинуваченому: за ч. 1 ст. 358 КК України, у виді обмеження волі на строк два роки; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, у виді обмеження волі на строк два роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначили остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування покарання з випробовуванням. В зазначеній угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки її невиконання. В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України за вище викладених обставин, просив суд затвердити укладену ним угоду про визнання винуватості.
Яке покарання обрав суд?
Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та призначив покарання: - за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк два роки; - за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк два роки; - за ч. 4 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначили остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки. На нього поклали обов'язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
