Цифри не бʼються, Гетманцев в розпачі – законопроєкт про збільшення податків розвалюється на очах
Мінфін знизило очікування надходжень у 2024 році від законопроєкту про підвищення податків зі 125 млрд грн до 30 млрд грн, нардепи обговорили очікуваний ефект
28 серпня відбулося засідання робочої групи, яка працює над змінами до законопроєкту 11416д про підвищення податків. Про результати роботи повідомили голова податкового Комітету Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк. Виявилося, що запланований ресурс у 125 млрд грн в урядовому законопроєкті про підвищення податків зменшився у чотири рази – до 30 млрд грн. Що трапилося і до чого дійшли нардепи - читайте в матеріалі Інформатора.
Ого, Мінфін відкрито проти
Саме так висловив своє здивування нардеп Ярослав Железняк, коментуючи рішення Міністерства фінансів щодо скасування підвищення податку на банки до 50%.
«Ого, Мінфін виступив відкрито ПРОТИ підвищення податку на банки до 50%. По-перше, проти МВФ. По-друге, вони говорять, що тоді ризик внутрішнього запозичення. Ну я з ними згоден. Тут важко посперечатися. Ця норма знімається з закону», - повідомив він.
Нагадаємо, що раніше аудитор Михайло Крапивко в коментарі Інформатору попереджав про наслідки встановлення ставки податку на прибуток для банків в розмірі 50%.
«На банки покладаються значно більші навантаження. А банки – це, перш за все, інвестори бюджету, тому що вони скуповують основну масу ОВГЗ. Тобто на скупку ОВГЗ грошей буде нестача, тому що податок на прибуток значно збільшився. Фінансові компанії – теж саме. Це потягне здорожчання споживчих кредитів і взагалі здорожчання кредитування. Крім цього, банківська система має всі шансі піти з прибуткових у збиткові. Тому що податки у нас ніхто не любить сплачувати», - зауважив Михайло Крапивко.
До чого допрацювалася робоча група?
Щодо ресурсу №11416д, то він значно зменшився, повідомив Ярослав Железняк. У 2024-му році замість 125 млрд грн, вже зараз планують зібрати 57,8 млрд грн.
За його словами, дві норми не встигнуть дати ефект в цьому році:
- 1% на ФОП 3 групи
- 25% прибутку на фінустанови
«В наступному році очікування теж значно впали. Вже не 350 млрд, а лише 136 млрд грн», - зазначив Железняк.
Проте, Данило Гетманцев скоригував цифру свого колеги Железняка. Виявилося, що «врешті планований ресурс у 125 млрд грн розтанув до 30,1 млрд».
«Всі зміни погоджені Мінфіном. І це ще не друге читання…», - написав він.
Отже, Гетманцев повідомив, що за результатами робочої групи по ресурсному законопроєкту:
- підвищення ВЗ обмежене податковим періодом, в якому буде скасовано воєнний стан;
- ВЗ буде спрямовуватись через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ;
- податок на надприбуток банків прибрали (категорична позиція Мінфіну та НБУ);
- дещо уточнили авансовий внесок з АЗС;
- збільшення ставки податку на прибуток фінустанов підвищимо на майбутнє, а не на 2024 рік як пропонувалося;
- 1% військовий збір для юросіб на єдиному податку третьої групи прибрали.
«Ну виходить так, що вже з запропонованих необхідних 125 млрд грн які запитує (і досі) Уряд….в податкових змінах станом на зараз залишилось лише 30 млрд грн», - написав згодом Железняк.
Він додав, що «гірка правда в тому, що цифри поки не бʼються….»
Де уряд планує брати гроші?
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на форумі «Україна 2024. Незалежність» заявив, що загальний дефіцит українського бюджету на 2025 рік складе $35 мільярдів. При цьому, уряд знає, з яких джерел можна покрити $20 млрд дефіциту,
«Цього року загальний дефіцит цивільного бюджету складав $38 млрд, і ми знаємо, звідки ми візьмемо ці кошти. Бюджет наступного року буде дуже схожим на бюджет цього року… У нас лишаються $15 млрд, поки що не покриті договорами з партнерами», — сказав Шмигаль.
За словами Шмигаля, $20 млрд вдасться покрити завдяки допомозі від Міжнародного валютного фонду та коштом програми Ukraine Facility від Європейського Союзу.
Глава уряду повідомив, що є декілька сценаріїв залучення коштів. Зокрема, на переконання Шмигаля, їх доведеться шукати або у внутрішніх джерелах, або за рахунок конфіскованих російських активів.
«Наша ціль — отримати всі $300 мільярдів, які є замороженими активами РФ. Зараз ми працюємо над тим, щоб отримати $50 мільярдів від наших партнерів як перший внесок з урахуванням майбутньої конфіскації повної суми та відшкодуванням цих коштів партнерам», — розповів Шмигаль та додав, що перші $50 млрд Україна має отримати не пізніше, ніж наприкінці цього року.
Раніше Інформатор писав, що економіст Олексій Кущ порахував, скільки заплатить кожен українець в разі збільшення податків. За його словами, податковий тиск на населення можна порівняти з новою податковою ставкою для фінкомпаній: 23% проти 25%. Тільки населення платить із доходів, а фінкомпанії із прибутку, тобто за мінусом витрат, зауважив він.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Гетманцев пропонує завжди найгірше, прикриваючись Європою: чому українці можуть втратити доступний інтернет
- БЕБ заблокувало сайти М.С.Л. та УНЛ через підозру у міскодінгу: чи врятує Гетманцев своїх друзів
- Українців закликають зупинити Гетманцева, який хоче позбавити їх інтернету: зареєстрована петиція
- Звіти про фінансову допомогу: українців за кордоном примусять подавати декларацію під загрозою штрафу
