Чужий серед своїх. Хто й чому блокує появу прізвища Шмигаля у медіа
На ім'я Першого віцепрем'єра діє неформальний "блок" серед коментаторів та експертів: Інформатор з'ясував, кому й чим може заважати керманич української енергетики
У понеділок, 26 січня 2026 року, Володимир Зеленський провів селекторну нараду з очільниками відомств та регіонів щодо ситуації у Києві. Були очільники КМДА й КМВА, голова Київської ОДА, Харківської ОВА, СЦ ДСНС та інші посадовці. Посади учасників президент "засвітив" сам, на фото конференц-зв'язку. І з усіх них виділяється одна людина, яка підписана лише з власними ініціалами: це перший віцепрем'єр, міністр енергетики Денис Шмигаль.
Це виокремлення - не єдине, що дивує у ставленні до експрем'єра у владі. Як з'ясував Інформатор, сьогодні на це прізвище діє "блок" на коментування серед експертів. А ще, саме воно може бути у шортлісті з найбільш фахових державних управлінців, який, безумовно, складають Західні партнери України. Фахівці називають причиною саме "системність" Шмигаля: він, як вихідець з бізнес-імперії Ріната Ахметова, має структурне розуміння й глибоке бачення економічних процесів. Але не карт-бланш.
Тепла ванна для першого віцепрем'єра
Про існування "блоку" на прізвище "Шмигаль" в коментаторів-експертів кореспонденти Інформатора довідались випадково. Готуючи один з матеріалів, не пов'язаних безпосередньо з посадовцем, ми поставили фахівцям у сфері енергетики, економіки та геополітичної стратегії декілька питань про Дениса Шмигаля. Деякі з них - а це дуже різні фахівці, яких складно підвести під один знаменник, ба більше, запідозрити в симпатіях (чи відкритих антипатіях) до влади в Україні, - спочатку погодились поговорити з Інформатором, а потім скасували спілкування. Пояснення й причини були різними, але один з фахівців в режимі "без запису" погодився розповісти про причини відмови.
"Зараз - не найкращий час, щоб говорити про Шмигаля. Проблема не безпосередньо в ньому, а в тому, що відбувається навколо нього - буде неправильно, якщо комунікувати питання експрем'єра у будь-якому контексті. Будь-якому. Звичайно, про повну пряму заборону нині не йдеться, але є бажання зменшити цей інформаційний трек", - сказав нам співрозмовник.
З чим пов'язана така заборона, а, головне, хто може бути її ініціатором - питання "з зірочкою". Найперше припущення: йдеться про останній скандал з державним "Енергоатомом", і з можливими маніпуляціями на ринку електроенергії. Через розголос компанія "Д.Трейдинг", підрозділ енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова, вже оголосила про дострокове розірвання угоди щодо купівлі дешевої електроенергії.
"Тож найперше припущення - він сам не хоче, щоб його максимально згадували в публікаціях. У такому випадку це, безумовно, спроба сховати голову в пісок, адже комусь та й доведеться все це коментувати, нести відповідальність. А коли це (маніпуляції на ринку - Ред.) починалося, сам Шмигаль ще був прем'єром. Тож зараз не хоче зайвий раз з'являтись", - коментує Інформатору політтехнолог, очільник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Фахівець пояснює: якщо б сам давав рекомендації Денису Шмигалю сьогодні - він порадив би йому уникати надмірної участі в сучасному інформаційному полі. І робить ще одне припущення: власне, створення такої "теплої ванни" й могло бути умовою самого Шмигаля, за якої він погодився посісти крісло Першого віцепрем'єра - міністра енергетики.
"Дуже дивна ситуація: якби Шмигаль був досі пов'язаний з Рінатом Ахметовим і працював у його системі, таку "тишу" ще можна було б зрозуміти. А от небажання нинішніх роботодавців "загризатися" із ним пояснити складно, а його взаємини з колишнім роботодавцем - це вже дуже давно розірвана історія", - каже Інформатору політолог Володимир Цибулько.
Вплив Єрмака/Галущенка чи ефект слабкої системи
Для "блоку" на Шмигаля існує ще одне логічне пояснення. Справа в тому, що свій вплив на фахове середовище та, відповідно, інфопростір зберіг і ексочільник Офісу президента Андрій Єрмак, а відтак, досі має певну вагу й колишній голова "енергетичного" відомства Герман Галущенко. Саме за його каденції сталися найгучніші корупційні скандали - і він може бути зацікавлений у модеруванні інфопростору у власних інтересах (якщо, звісно, допустимо, що вони досі залишилися в енергетичному відомстві - спростувати цього ми також не можемо).
"Це, радше, не стільки вплив, скільки фінансові можливості. Операцію, в якій фігурувало прізвище Галущенка, недарма назвали "Мідас": в Україні нині гроші - це найголовніше мірило. Скажімо, Верховна Рада нині не призначає очільника для Служби зовнішньої розвідки. Чому? - бо там немає грошей, і це відомство цікавить значно менше, ніж, скажімо, Міноборони, де бюджет є найбільшим - відповідно, "цифрувати" його пішов міністр Федоров. А в енергетиці гроші є", - зауважує Бала.
Втім, існує й ще одне, суто політологічне, пояснення. Справа в тому, що для системи української влади саме Денис Шмигаль так і не став "своєю" людиною. Це дивно для сприйняття, враховуючи перелік посад, що їх посідав Перший віцепрем'єр, але це дійсно так: безумовної довіри до нього немає й не було. Та й до ступеню операційної "глибини" Шмигаля на найвищій посаді у структурі виконавчої влади в країні є питання.
"Свою посаду він займав, по суті, номінально, і є одним з найбільш недооцінених управлінців. Рахуйте самі: коли в Кабміні з'явилася Юлія Свириденко (мається на увазі підвищення її статусу з першої заступниці у Мінекономіки до Першої віцепрем'єр-міністерки/міністра розвитку економіки, що сталося у листопаді 2021-го - Ред.), рішення готувати почала саме вона. Цей "центр управління" проявився, коли вони вводили санкції проти Петра Порошенка, і хто був присутнім, голосував... А Шмигаль просто головував на засіданнях колегіального органу, керував номінально", - пояснює нам Володимир Цибулько.
Окрім кейсу з санкціями, політолог наводить як приклад управлінського рішення "поза Шмигалем" постанову Кабміну про закупівлю швейних виробів (плитоносок, підсумків тощо - окрім одягу) для військових в одного виробника. У це рішення, каже він, "зашили" навіть заборону на ввезення в Україну спортивного захисту, тобто, наколінників, для дітей - а пошта отримала заборону приймати такі товари й пересилати їх у прифронтові регіони.
"Ці рішення приймали "Свириденко і компанія", а Шмигаль був від цього відокремлений. І довгий час він був, радше, "міністром Кабінету міністрів", ніж прем'єром: для них він - носій дуже важливої інформації, і якщо його списати - то ще й може помститися. Пригадайте, як проти нього у липні 2021-го відкрили кримінальну справу (щодо можливої халатності при використанні коштів "коронавірусного фонду" - Ред.) - тим самим його шантажували й зробили частиною їхнього закритого клубу, послабивши й нівелювавши йому опірність і самостійну гру", - додає Володимир Цибулько.
Держава й Уряд, як бізнес-холдинг
Втім, навіть попри подібне приборкання, Денис Шмигаль є й залишається одним із найсистемніших діячів у історії урядів з 2019 року. Це - ще одне пояснення того, чому його перекидають з однієї посади на іншу, не відправляючи у відставку. Таку цінність і особливість Перший віцепрем'єр має завдяки власній трудовій книжці: він пройшов виключну менеджерську школу - і не лише у Львівській ОДА (де був начуправління економіки й промполітики) чи у ЗАТ "Львівський автобусний завод" (директор з економіко-стратегічного розвитку). А, передовсім, у підрозділах ДТЕК - нині найціннішого діаманту у бізнес-короні Ріната Ахметова.
Один з економістів, співрозмовників Інформатора, звернув увагу на те, що у "трудовій" Дениса Шмигаля період роботи в ДТЕК обмежений двома періодами - він керував ПАТ "ДТЕК Західенерго" (був заступником гендиректора з "соціалки") і Бурштинською ТЕС. Цей період не був дуже тривалим - всю кар'єру в ДТЕК він зробив за два роки максимум. Але школа, яку отримав майбутній прем'єр у компанії, стала визначальною для його подальшої кар'єри.
"Головне в бізнес-підходах Ахметова - це побудова великих вертикально інтегрованих холдингів, таких, як SCM, і стратегуванні. Він недарма вкладався в енергетику, металургію, видобуток копалин, інфраструктуру - це водночас і диверсифікація активів, і фокус на масштабуванні, контролі повного циклу виробництв. Це сучасний підхід у країні, де немає сучасних підходів", - пояснює Інформатору співрозмовник.
Саме системність, побудова вертикальної структури управління й залучення фахових керівників-менеджерів стало одним із факторів успіху для бізнесів Ахметова. Цибулько пригадує, що на початку/у середині "нульових" бізнесмен залучив висококласних менеджерів з Європи до своїх бізнесів, створивши з розрізнених активів (фактично, напівмертвих заводів та ГОКів, які не мали цінності кожен поодинці) чітку структуру з класичним корпоративним управлінням. Плани з виходу на IPO, тобто первинне публічне розміщення акцій, компанії "Метінвест", що озвучувалися у 2021 році, перервала війна - втім, це лише підкреслює чітку стратегію, що існувала (і нині існує) в бізнесмена.
Такий підхід дозволив бізнес-імперії Ріната Ахметова вижити навіть в умовах повномасштабної війни. Попри те, що ключові заводи "Метінвеста" були зруйновані, майже 80% земель HarvEast опинилися в окупації, а ДТЕК зазнає нищівних втрат через удари ворога по його ключовим підстанціях, - Ахметов є найбільшим гравцем в українському бізнес-середовищі. У коментарі виданню Forbes директорка зі зв'язків з громадськістю та по комунікаціях зі ЗМІ компанії SCM Наталія Ємченко пояснювала: жодна з компаній групи не втратила керованості. А з таким інструментом, як "операційний штаб", у SCM знайомі ще з 2014 року, коли компанія вперше зітнулася з окупацією й втратою значної кількості активів.
Чи завжди Шмигаль використовував схожі підходи в Уряді - питання риторичне. Так, Цибулько "пригадує" йому співучасть у "схемі" з закупівлею болгарських реакторів - мовляв, прем'єр міг би зупинити дії Міненерго, але цього не зробив. Втім, він дійсно є вихідцем з бізнес-системи, що є найпотужнішою в країні, з усіма її перевагами. Згадайте: яка з компаній-трейдерів першою скасувала закупівлю дешевої електроенергії в "Енергоатому", щойно вибухнув скандал, аби не допустити репутаційних втрат? - І тепер ймовірний "блок" на коментарі про Шмигаля вже не виглядає такою дивиною.
"В українському Уряді більшість діячів - люди не системні. Вони виходять загалом з корисних інтересів і формування вузького кола "своїх" бенефіціарів. Так, до речі, ексрадник Дональда Трампа, Джон Болтон, відзивався й про колишнього шефа: він сказав невдовзі після його другого приходу до влади, що той не діятиме в інтересах США - лише у власних, особистих! І там своє коло людей, що лежать в основі багатьох рішень Трампа. Так само і в нас", - резюмує Віталій Бала.
Найважчий день для енергосистеми: що каже Шмигаль з приводу російських ударів, і чого вимагає Зеленський
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що, за визначенням Дениса Шмигаля, 22 січня 2026 року став найважчим днем для енергетичної системи України після блекауту у листопаді 2022 року. Наразі є низка таких проблем, як пошкодження генераційного обладнання, а також розбиті розподільчі мережі й трансформатори. Все це - через постійні атаки російських окупантів по всій енергомережі.
А ще, ми писали, що президент Володимир Зеленський у понеділок, 26 січня, під час селекції заслухав доповіді щодо ситуації в регіонах, де найскладніше з енергетикою. За його словами, передусім - це Київ та Київщина, Харків та область, Чернігівщина, Сумщина, Дніпровщина та Запоріжжя. Він заявив, що строки, про які говорилося, не можна вважати задовільними - треба діяти швидше.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
