Нові кандидати в ЄС можуть вступити до блоку швидше за Україну: про які країни йдеться і чому вони отримують пріоритет
Ісландія та Норвегія, які раніше не поспішали до Євросоюзу, тепер серйозно розглядають вступ через безпекові ризики. У Брюсселі визнають: їхнє приєднання може відсунути Україну в черзі, попри політичну підтримку Києва
Ісландія та Норвегія розглядають можливість приєднання до ЄС на тлі змін у глобальній безпеці та політики США. Водночас їхній потенційний вступ може зменшити пріоритет України в черзі на членство. Також проти вступу України в ЄС виступають Німеччина та Франція.
Загалом, Ісландія та Норвегія можуть випередити Україну зі вступом у ЄС. На тлі змін у міжнародній політиці, зокрема дій Дональда Трампа, низка європейських держав почала активніше замислюватися над вступом до Євросоюзу. Серед них - Ісландія та Норвегія, які раніше не демонстрували значного інтересу до членства. Як зазначає Politico, посилення уваги до безпекових гарантій може призвести до того, що Україна відійде на другий план у процесі розширення ЄС.
Якщо раніше країни Східної Європи прагнули до ЄС переважно через економічні переваги - доступ до ринку та інвестицій, то нині головний акцент змістився на безпеку. Це пов'язано зі змінами світового порядку та зростанням невизначеності щодо ролі США.
"Членство в ЄС завжди пропонувало стабільність і процвітання європейським країнам"? - сказала журналістам комісар ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос.
Поштовхом до переоцінки стала повномасштабна війна Росії проти України у 2022 році, а також політика США після повернення Трампа до влади у 2025-му. Йдеться, зокрема, про торговельні обмеження, критику ЄС і навіть заяви щодо Гренландії.
Референдум в Ісландії та нові настрої
Ісландія вже готується до референдуму щодо відновлення переговорів про вступ. Про це повідомила глава МЗС країни Торгердур Катрін Гуннарсдоттір.
"Ми були б сильнішими у більшій групі з однодумцями, які виступають за демократію, свободу, права людини, територіальну цілісність. Не кажучи вже про права націй на самовизначення", - зазначила вона.
За її словами, членство в ЄС - це не лише про оборону, а й про економічну стабільність. При цьому розширення Євросоюзу залишається складним і дорогим процесом. Більшість країн, які приєдналися після 2004 року, отримують із бюджету більше, ніж сплачують. Це ж, імовірно, стосуватиметься і нових кандидатів, включно з Україною.
Крім фінансового аспекту, існують і політичні ризики. Деякі країни ЄС побоюються нестабільності демократичних інституцій у державах-кандидатах.
"Ми не хочемо ще однієї Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо застрягти з ще одним Віктором Орбаном", - сказав один із європейських дипломатів.
На цьому тлі Ісландія та Норвегія, як заможні держави зі стабільними демократіями, виглядають більш "зручними" кандидатами.
"Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б легше приєднатися. Вони фактично на 80% вже зробили це. Якщо вони хочуть приєднатися - і тільки від них залежить, чи хочуть вони цього - це може статися дуже швидко", - сказав один європейський чиновник.
ЄС як елемент безпеки
Зміни у безпековому середовищі також змушують країни по-новому оцінювати роль НАТО та ЄС.
"НАТО має один набір інструментів, а ЄС - інший. І саме тому бути частиною ЄС важливо також з погляду безпеки для такої країни, як Норвегія… Ми дійшли до вирішального моменту, коли членство в ЄС зараз важливе для нас в інших аспектах, ніж раніше", - сказала Politico лідерка норвезьких консерваторів Іне Еріксен Сьорейде.
Водночас стаття 42.7 договору про ЄС щодо взаємної оборони набуває більшої ваги на тлі останніх загроз.
"Зараз не найкращий час бути на самоті. Трамп змінює все", - сказав норвезький чиновник.
Україна між реформами та очікуваннями
Попри всі ризики, остаточних рішень щодо розширення поки немає. Ісландія та Норвегія можуть і не приєднатися, якщо геополітична ситуація зміниться. Водночас Україна має шанс просунутися швидше, якщо не буде політичних блокувань з боку чинних членів ЄС. Для Києва євроінтеграція набуває особливого значення на тлі заблокованого вступу до НАТО зі сторони Угорщини.
"У нас спільний інтерес. Україна може зміцнити оборону ЄС. Тільки уявіть, що українські прикордонники, які воювали на передовій, будуть у складі місій Frontex у Балтійському морі", - сказав радник українського уряду Іван Нагорняк.
Українські посадовці також відверто описують нову безпекову реальність:
"Немає НАТО, немає США. Є лише зброя, дрони, боєприпаси. І є ЄС", - сказав український чиновник.
Терміни вступу: оцінки різняться
Єврокомісарка Марта Кос вважає, що Україна не зможе приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, оскільки для цього необхідні мир та повне виконання реформ. Такої ж думки дотримується президент Сербії Александр Вучич. Він повідомляв, що прискорений вступ України до Євросоюзу з 2027 року є нібито частиною мирного плану щодо завершення війни. Зобов'язання щодо його виконання мають взяти не лише сторони війни, а й частина міжнародної спільноти.
Водночас президент Литви Гітанас Науседа допускає більш оптимістичний сценарій. За його словами, Україна може стати членом ЄС до 2030 року, якщо зосередиться на судовій реформі та ефективній боротьбі з корупцією. Він наголосив, що інтеграція України та Молдови є стратегічним пріоритетом, але має відбуватися виключно за умови виконання всіх вимог Євросоюзу.
У Брюсселі також обговорюють можливі зміни до процедури розширення ЄС, зокрема перехід від принципу одностайності до голосування більшістю, щоб уникнути блокування процесу окремими країнами. Попри складнощі, нинішній етап відносин України з ЄС не вважається провальним. Однак конкуренція серед кандидатів зростає - і це може вплинути на швидкість євроінтеграції Києва.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
