Чому російська армія так тримається за Херсонщину, залишаючись у пастці на березі Дніпра

Сили оборони України ще влітку зробили свій «жест доброї волі» для російських окупаційних військ на Херсонщині. Перші вогневі ураження мостів через Дніпро залишили противнику можливість залишити утримувані позиції. Проте російська окупаційна армія обрала варіант залишитися в пастці на березі Дніпра. Інформатор розповідає, чому російське командування так тримається за Херсонщину.

Політика проти логіки

Між заявами, що «російські війська дали відсіч ЗСУ на херсонському напрямку,  ситуація під контролем, жодної паніки немає» та «міністр оборони, який допустив до такого стану справ, міг би, як офіцер, застрелитися. Але, знаєте, слово «офіцер» для багатьох - незрозуміле слово». Пройшло кілька годин.  Саме так 6 жовтня так званий «заступник голови російської адміністрації» Херсонської області кирило стремоусов відреагував на стан справ на Херсонському напрямку військових дій.   

Інформатор вже розповідав, що на сьогодні Херсонський напрямок є найбільш перспективним в українському контрнаступі. Є об’єктивні передумови, щоб до Нового року звільнити від окупаційних військ весь правий берег та Херсон.

«Дуже велике тактичне значення має звільнення села Дудчани, це дає можливість тримати під вогневим контролем лівий берег Херсонщини. А це, в свою чергу, знищення логістики та забезпечення ворожого гарнізону. Вже звільнені території на Херсонському створили передумови для тримання під вогневим контролем аеродрому в Чаплинці, та в найближчій перспективі аеродрому в Джанкої. Тобто, вони вже знаходять в зоні досяжності реактивних систем залпового вогню HIMARS та самохідних артилерійських установок типу PzH 2000», – розповів виданню  військовий експерт Дмитро Снєгірьов.

Зараз на правому березі Херсонщини розташовано близько семи батальйонно-тактичних груп ворога, сили 108 гвардійського десантно-штурмового полку (Новоросійськ) та залишки, вже розбитої, 83 окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (Уссурійськ). Також понтонна бригада, що розташована поблизу Антонівки. Її силами систематично намагаються навести переправу через Дніпро.

Варто відзначити, що військові формування є номінальними, оскільки чисельний склад вже не відповідає підрозділу. Залишки 83 бригади  розташовані в районі Трифонівка-Нова Кам’янка, на східному напрямку наступу Збройних сил України. 108 десантний полк дислокується на західному напрямку правого берега Дніпра в Херсонській області, в районі Правдине-Молодецьке-Томина балка. Всі інші сили ворога, хоч і розосереджені по правому березі, але готуються до другої лінії оборони. З огляду на знищені мостові переправи через Дніпро, зробити це їм не вдасться. Так само як вистигнути відступити на інший берег.

Власне на це й вказує розвідка Великої Британії. Відведення військ на лівий берег Дніпра  було б логічним кроком для збереження сил та засобів, але в кремлі наполягають на політичному важливому значені залишатися та захищатися. Лише за кілька місяців Сили оборони України змогли вигнати окупаційні війська з Харківської області, розпочати операції по деокупації Луганської та Херсонської областей. Якщо на Луганщині окупантам є куди відступати, то на правому березі Херсонщини шляху назад вже немає.

Звання та цілі

Обриси приреченості російських окупантів почали промальовуватися ще в серпні 2022 року, коли українські HIMARS розпочали пристрілку по мостах через Дніпро. За цей час вдалося взяти під вогневий контроль логістичні маршрути ворога, знищити склади боєкомплектів, пального, речового забезпечення. Сьогодні у ворога залишається лише три ймовірних варіанти дій – здатися в полон, загинути або форсувати лівий берег Дніпра.

Пів року масштабної війни показали, що російське військово-політичне керівництво не стоїть за ціною та наслідками своїх  хворобливих амбіцій. Саме тому, відступ на Херсонському напряму ще більше поглибить управлінську кризу в російській армії. В публічному просторі країни-цензури та новоязу відкрито критикують міністерство оборони та безпосередньо його очільника сергія шойгу. Командувачі округами «призначаються» винними в здачі територій, змінюється керівництво.

Показовим є словам рамзана кадирова в адресу генерал-полковника Олександра Лапіна, мовляв, він повний нездара, та несе особисту відповідальність за Лиман. А вже за кілька днів, президент володимир путін присвоює кадирову позачергове звання генерал-полковника. Звання генерал-лейтенанта він отримав лише наприкінці березня 2022 року. Цим жестом путін «дав ляпаса» всім офіцерам російської армії. Нагадаємо, кадиров не має жодної військової освіти, навіть первинної ланки.

Ймовірно, саме після Херсону відбудеться зміна керівника російської Міноборони, про яку вже довгий час говорять аналітики. Вся провина за програну війну ляже на «попередників». 

Крім політичних цілей втримання Херсонського напрямку є стратегічно важливим для рф. Деокупація правого берега Херсонщини та самого міста дозволить вийти на лінію річки Дніпро та готувати наступний наступ на Чонгар та Чаплинку. А це по-перше, Північнокримська дамба – водопостачання окупованого півострова Крим, по-друге, замикання російської армії на території півострова. 

Ще однією з причин, чому у російських військових не працює інстинкт самозбереження є віра в швидке поповнення особового складу. Мобілізовані вже прибувають до Криму. Вочевидь, доукомплектування російських підрозділів відбуватиметься, як то кажуть, «з коліс». Це дозволить тимчасово призупинити український наступ перед початком холодів. Якщо цьому угрупуванню вдасться втриматися на території, то після зими вони спробують розпочати наступ на Миколаївську область. Часу та кількості солдатів має вистачити для створення ударного угруповання. Інша справа, що Україна теж встигне провести переозброєння, в першу чергу завдяки ленд-лізу.

За декілька днів до цього -  2 жовтня - президент України Володимир Зеленський розповів, що українські військові повністю звільнили від окупантів місто Лиман. У рф пізніше прокоментували ситуацію, назвавши це "втратою стратегічно важливого міста, а російське командування відвели своє військо на "більш вигідні позиції". До речі, звільнення Лимана є важливим, адже контроль над містом відкриває логістичні та оперативні можливості для подальшого звільнення Донецької та Луганської областей. 

Максим Федоренко