Чому мобілізація в росії знижує ризик ядерної війни: аналіз від Washington Post

Довгий час ймовірність мобілізації в росії вважалася серед військових аналітиків нижчою за ймовірність застосування кремлем ядерної зброї. Та і сам путін до останнього спростовував можливість мобілізації, не забуваючи натомість погрожувати ядерною «дубинкою». Чому зрештою у москві вирішили провести часткову мобілізацію і чи означає це, що загроза ядерного удару минула?   

Добра новина

Спроба путіна посилити звичайні (тобто неядерні) сили свідчить про те, що він не дуже хоче вдаватися до ядерної атаки як засобу досягнення своїх цілей в Україні, впевнена Кейтлін Талмадж, доцент кафедри безпеки в Школі дипломатичної служби Джорджтаунського університету.

У своїй статті в Washington Post вона стверджує:

«Незважаючи на всю загрозливу риторику, часткова мобілізація путіним звичайних сил Росії може фактично знизити ризик використання Росією ядерної зброї в Україні – принаймні на даний момент».

Звичайно, навіть з мобілізацією успіх росіян на полі бою далеко не гарантований. Їхня армія стикається з численними проблемами – від низького морального духу до поганого матеріально-технічного забезпечення та відсутності тактичних навичок у призовників.

Крім того, мобілізація навряд чи сягатиме запланованих масштабів з огляду на потенційну внутрішню опозицію путінському режиму.

«Зрештою, якби призвати всіх юнаків країни було легко і без витрат, він напевно зробив би це набагато раніше», – зауважує авторка статті.

Але такий крок, на її думку, вказує на готовність диктатора, піднімаючись по сходах ескалації, вдаватися до «неядерних» заходів. З точки зору уникнення ядерної війни – це добра новина.

«Якби путін був дійсно у відчаї, він міг би вдатися до застосування ядерної зброї просто через відсутність інших варіантів зупинити крах його армії», –   відзначає експерт.

Погана новина

Однак, на жаль, це продовжить жорстоку війну, потенційно прокладаючи шлях до інших форм нищівної неядерної ескалації, від якої росія поки що утримувалася.

Путін, ймовірно, продовжуватиме шукати якийсь інший спосіб покласти край цьому конфлікту на умовах, які він може назвати своєю перемогою. І незважаючи на варварство російської кампанії, фактично існує низка форм неядерної ескалації, від яких росія поки що в основному утримується – ймовірно, значною мірою через побоювання путіна спровокувати НАТО на більш жорстку реакцію.

З усім тим, навіть без врахування ядерної зброї, у путіна  є ще «декілька сходинок», якими він може підійматися в гору до піка ескалації.

• Перша з них – знищення центрів прийняття рішень.

«Путін міг би вдатися до спроби обезголовити українську владу», – пише Кейтлін Талмадж.

• Друга – значне посилення атак на критично важливу цивільну інфраструктуру, спроба чого нещодавно робилася шляхом ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури в східних областях України.
• Третя сходинка – здійснення атак балістичними (неядерними) ракетами ліній постачання в Україну військової допомоги від західних партнерів та НАТО. Такі удари можливі або по території прифронтових держав НАТО, або по різних складах на заході України.

«Усі ці локації добре відомі росіянам і не вимагають особливої ​​майстерності для націлювання. Такі атаки не тільки підвищать вірогідність прямого конфлікту з НАТО, але, якщо їх проводити у великому масштабі, тожуть значно зашкодити фактичній підтримці України на полі бою, яка досі була відносно безперебійною», – коментує автор матеріалу.

За її словами, путін також може посилити тиск на тих, хто підтримує Україну. Він вже розігрує енергетичну карту, сподіваючись, що Європа передивиться свої зобов’язання щодо України після холодної зими без російського природного газу. Не дуже активно поки що застосовувалися і російські кібератаки проти країн НАТО.

Зима наближається

Погрози путіна є нагадуванням про те, що росія залишається ядерною супердержавою, незважаючи на її нещодавні поразки і втрати, зазначає експерт. А його наказ про часткову мобілізацію є свідченням про те, що війна навряд чи скоро закінчиться.

«З приходом зими контрнаступальні дії української армії стануть набагато менш активними, що підвищить перспективу «болючого глухого кута», який створить величезний тиск на обидві сторони, змушуючи їх шукати військовий чи політичний вихід з конфлікту», – вважає Кейтлін Талмадж.

Путін дав чітко зрозуміти, що анексовані росією частини України вважатимуться офіційною територією рф.

«Питання, чи спроби України повернути цю територію будуть в такому разі вважатися нападами на саму Росію, залишається відкритим. Але воно може зіграти важливу роль у майбутніх політичних виправданнях путіна для ескалації у спосіб, який ще не застосовувався у цій війні», – робить висновок Washington Post.

Нагадаємо, у своєму зверненні 21 вересня (якого чекали ще напередодні) путін оголосив  про часткову мобілізацію у рф. Росіяни сприйняли звістку дуже нервово. Про це свідчать заклики до акцій протесту, пошукові запити у Google та падіння фондового ринку. 

Про те, що пропонує США стосовно реформи Радбезу ООН та чому зараз це важливо, Інформатор писав тут.

Ольга Чорна