Чому американці досі не надали Україні Patriot

На зустрічі Альянсу було ухвалено спільну заяву про подальшу допомогу Україні та намір посилити ППО. Але попри те, що Україні надають найрізноманітніші зразки озброєння, якогось зрушення щодо передачі найочікуванішої й такої необхідної зброї — протиповітряних комплексів Pаtriot — так і не було. Можливо, Пентагон стримує невпевненість у власній системі протиповітряного захисту.

Що в нас є

Станом на тепер, найбажанішим для ЗСУ є західні зразки такої зброї, як винищувачі F-16, танки, артилерія, ракети класу «земля-земля» великої дальності, відомі як ATACMS, а також досконаліший протиповітряний захист. І якщо, як пише New York Times, танків та артилерії просто немає в потрібній кількості через специфіку тих бойових завдань, до яких готувався Альянс, то ATACMS не хочуть передавати із суто політичних міркувань. Його можна застосовувати по цілях у глибокому тилу росії та в Криму, і, як дехто боїться, це може спричинити ескалацію конфлікту між кремлем та НАТО.

Але постає питання: у чому причина, що зупиняє Сполучені Штати від постачання саме Patriot, адже їх неможливо використовувати для нападу? Це виглядає досить дивно, адже НАТО вже надало Україні десятки різноманітних систем, таких, як той же американський зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії Stinger, німецька зенітна самохідна артилерійська установка «Гепард», французькі ракетні системи «земля-повітря» Crotale, та іспанські HAWK. Так у чому ж такий винятковий Pаtriot?

Що може Petriot?

MIM-104 Patriot — це американський зенітний ракетний комплекс, який стоїть на озброєнні в 18 країнах світу. Розробка досить стара, адже перші зразки цієї зброї побачили світ ще в 1981 році. Але вона проходить постійну модернізацію і зараз вважається чи не найдосконалішою зенітною системою у світі. Подібно до багатьох схожих комплексів, Patriot складається з ракети повітряного перехоплення та передової системи виявлення цілі.

Комплекс призначений для прикриття великих важливих об’єктів і може одночасно відстежувати до 100 повітряних цілей. За раз батарея здатна знищити одразу 8 цілей.

Технічні характеристики

• Максимальна дальність виявлення цілі — від 35 до 170 км (залежно від висоти польоту);
• Максимальна дальність ураження — 80 км;
• Мінімальна дальність ураження — 3 км;
• Максимальна висота перехвату цілі — 25 км;
• Мінімальна висота перехвату цілі — 60 м.

Кожна система включає радіолокаційну станцію, станцію управління та вісім пускових установок, кожна з яких може містити чотири ракети.

То чому вони ще не в нас?

Ракетна батарея Patriot зазвичай потребує близько 90 осіб обслуги, пише DefenseOne. Саме тривалим терміном підготовки персоналу (до 3 місяців) на початках і пояснювалася неможливість надання систем Україні. Але ж російсько-українська війна триває вже 9 місяців.

Видання Politiko пише, що передача цих систем ППО ускладнена не тільки їх дороговизною, але й відносною дефіцитністю, адже підрозділи Patriot розгорнуті на широкому просторі, прикриваючи позиції союзників США у Європі, Близькому Сході та Тихому океані. Тому Пентагону треба добряче подумати, перш ніж наважитися на таке.

У довготривалій перспективі Patriot можна виготовити, щоб замінити старі українські С-300, і вже той факт, що у владних кабінетах Вашингтону почали про це говорити — велике зрушення в порівнянні з весною. Але це питання навіть не місяців, а років.

Промахи Patriot

Причиною небажання передавати ці зразки озброєння може бути те, що США остерігається виявлення вагомих недоліків Patriot у результаті випробування не в лабораторних умовах, а на полі бою. Деякі побічні ознаки можуть на це вказувати. Дані про ефективність систем суперечлива, пише Dolche Welle.

Комплекс брав участь у операції «Буря в пустелі» в 1991 році. Він прикривав війська США та коаліції від іракських ракет «Скад». Вашингтон тоді заявляв про ефективність Patriot, але пізніше стороннє дослідження поставило ці твердження під сумнів. Комплекс, до прикладу, свого часку не зумів впоратися з застарілою ракетою «Скад», унаслідок чого вона потрапила до казарми. Тоді загинуло 28 американських військових на базі у Саудівській Аравії.

Надалі система не раз проходила модернізацію. З більшою ефективністю комплекс був знову розгорнутий в Іраці у 2003 році. Але часто потрібно кілька перехоплювачів Patriot, щоб зупинити одну загрозу.

Ще одна проблема — дороговизна системи. Випробування одного лише перехоплювача може коштувати до 100 мільйонів доларів. У такому разі використання їх у боротьбі з, наприклад, дешевими іракськими безпілотниками чи зі старими радянськими ракетами Х-55 стає неймовірною розкішшю.

Якщо виявиться, що американські ракетні системи не демонструють у реальних умовах заявлені результати, це може викликати відмову від них і втрату ринку. Але це ще пів біди, виявиться також, що протиповітряна оборона НАТО неефективна й має масу незахищених місць. Чи не спокусяться тоді вороги США?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.