Британська машина, дрони та “ручна робота”: як сапери на Харківщині розміновують деокуповані території

Після того, як воїни ЗСУ звільнили регіони, починається робота у загонів гуманітарного розмінування. Адже росіяни залишають за собою багато неприємних сюрпризів, які місцевим можуть коштувати життя. Попереду у саперів Харківщини – більше 10 тисяч квадратних метрів обстеження деокупованих територій. Речник Харківського обласного управління Євген Василенко розповів, як вони працюють. 

Піротехнічний підрозділ ДСНС займається гуманітарним розмінуванням. Сапери обстежують об’єкти критичної інфраструктури (водо-, газо- та іншого забезпечення) і приватний сектор для того, щоб в населені пункти повернулось життя. 

“Це і є гуманітарний ритм – коли є змога їздити по дорогам, залізницею, користуватись водою, газом, теплом. Для того, щоб спеціалісти могли провести, полагодити, потрібно розмінувати”, – каже Євген Василенко. 

Гуманітарному передує військове розмінування – це перші підрозділи після деокупації, які працюють безпосередньо на передній лінії. Вони йдуть першими і розміновують всю територію після звільнення. 

Масштаб роботи

Площа деокупованої Харківщини, яка потребує обстеження, становить близько 12 500 кв м. Станом на 6 листопада з початку деокупації і работи саперів (8 вересня) розміновано:

• 196 км автомобільних доріг (узбіччя)
• 389 км ліній електропередач
• 131 км залізничних колій
• 178 км газопроводів.

Всього сапери виявили і знешкодили майже 38 тисячі вибухонебезпечних предмета. Найбільше мін та снарядів знаходять в Куп’янському, Ізюмському, Чугуївському, Богодухівському районах та безпосередньо в містах Ізюм та Балаклія, на околицях міст і в Золочівській громаді.

Що найчастіше знаходять

Протитанкові міни ТМ-62, протипіхотні міни ПОМ-3, ПМН-2, МОН-50, “пелюстки”, ОЗМ 72 - всі вони вкрай небезпечні. Відступаючи, ворог застосовував дистанційне мінування. У деяких мін є датчик, який реагує виключно на крок людини або броньовану техніку. Вони можуть спрацювати дистанційно. 

На початку війни ширилась інформація про вибухівку, яку окупанти закладають під дитячі іграшки та побутові речі. Речник ДСНС зізнається, що саперам такі речі не зустрічались, проте вони стикались з “розтяжками” на підприємствах і на входах до об’єктів інфраструктури. 

“Зазвичай, це натягнутий до гранати трос. Людина зачіпає трос, чека висмикується і спрацьовує граната. Якщо сапер помітив її, він просто спеціально дезактивує гранату. Перешкоджає, щоб вони не розірвались. Зажимає чеку”.

Щоденні показники відрізняються, але в середньому сапери знаходять і знешкоджують по 500-600 вибухонебезпечних предметів. Було й 1200 на день.

Чим розміновують?

Деякі протитанкові і протипіхотні міни важко виявляти за допомогою міношукача. Це можливо тільки візуально – за допомогою дрона або спеціальних роботів. Перші дозволяють дистанційно виявити небезпеку, їх застосовують найчастіше в житлових районах. Друге – це британська машина механізованого розмінування Armtac 400, яку нещодавно отримали піротехніки Харківщини. Вона вже витримала більше 6 тисяч підривів в Лівії і Афганістані, а тепер продовжує працювати в Україні. Машина може під’їхати до міни, її сейсмічний датчик не реагує на Armtac 400. Вона або висмикує міну, або закладає підривник чи тротил і дистанційно ліквідовує небезпечний предмет. Також пристрій здатний перемелювати міни на глибині до 50 см за допомогою рухомого барабана. Навіть якщо міни і вибухають, вони не завдають шкоди машині. Поки що у харківських саперів вона одна. Armtrac 400 можна керувати як з кабіни, так і дистанційно через пульт. При цьому оператор має змогу бути на відстані до 1 кілометра, не наражаючи себе на небезпеку. Особливо це важливо в місцевості з високою рослинністю. За словами Євгена Василенка, оператори вже пройшли навчання і готуються працювати на ньому.

Щодня і цілодобово працюють близько 157 піротехніків і 58 одиниць техніки – це зведений загін ДСНС. Скільки часу потрібно на розмінування – сказати важко. Іноді можна 1 км розміновувати цілий день. Іноді за день проходять 5-10 км.

“Кожен піротехнічний розрахунок вранці отримує наряд, куди він повинен виїхати. І кожен в залежності від складності робіт проводить розмінування. Може так скластись, що він обстежить територією під лінією електропередач, і взагалі нічого не знайде. Тобто одну відстань пройде. А може і менше кілометра пройти. Все залежить від обставин і від забрудненості території”. 

Житлові райони

Рятувальні сапери перевіряють та розміновують житловий сектор по заявках. Власники осель можуть залишити їх на лінії “101” або через застосунок MineFree. Для цього слід повідомити своє прізвище та зворотній контакт для попереднього зв’язку саперів, щоб вони потрапили на подвір’я. Господар має бути поруч, адже якщо його там не буде, у ДСНС не буде змоги зайти на приватну територію. Окрім приватних будинків, сапери перевіряють і дачні кооперативи по заявках їхніх очільників. 

Нагадаємо, після втечі окупанти залишають багато мін, снарядів та інших вибухонебезпечних предметів. Вони можуть зустрічатись в найнеочікуваніших місцях: у покинутих будинках, на вулицях, дитячих майданчиках, у полях, лісах, на узбіччях тощо. Якщо ви знайшли невідомий предмет, ваш алгоритм дій такий:

• в жодному разі не чіпати його
• відійти на безпечну відстань (не менше 100 метрів)
• позначити місце знахідки палицями, одягом, камінням
• попередити інших осіб поруч
• повідомити про знахідку на лінії “101” або “102”.

Де саме є загроза знаходження вибухівки  – можна побачити на інтерактивній мапі від ДСНС в застосунку MineFree. В ньому ж користувачі мають змогу повідомляти про небезпечні знахідки, подати заявку на курс ідентифікатора вибухонебезпечник предметів, а сапери – на залучання до розмінування територій. 

Раніше ми писали про шкоду, яку несе Україні знищена ворожа техніка. Також читайте детальніше про заяву Подоляка щодо намірів росії зробити з Херсона "місто смерті".