Військові в Соледарі відійшли на нові оборонні позиції і тепер захищають околиці Бахмута
Оборона цього міста триває вже не перший місяць. Одночасно з наступом на Соледар активні бої розпочалися і в Бахмуті. Сьогодні назва цього населеного пункту не зникає з повістки як українських, так і світових ЗМІ. Ворог намагається підійти до нього з різних боків, не шкодуючи ̶ г̶а̶р̶м̶а̶т̶н̶о̶г̶о̶ ̶м̶'̶я̶с̶а̶ особовий склад.
Перші повідомлення про бої за Соледар пролунали 9 січня. Втім, українські військові ще з літа утримували місто під щільним ворожим вогнем. Коли ЗСУ здійснили блискавичну операцію на Харківщині, військові експерти в один голос казали – росіяни зосередяться на Донеччині. Можливо, через цей намір окупанти здійснили черговий “жест доброї волі” на Херсонщині. Місцеві повідомляли, що ще за кілька днів до звільнення Херсону ворог розпочав евакуацію. Далі лише за пару-тройку днів наші сили звільнили більше десятка населених пунктів.
Передумови для активного захоплення Соледару були. Це і оголошена путіним “часткова” мобілізація – хай і в вересні, але вона допомогла набрати “гарматного м’яса” в загони “вагнерівців”, які власне і брали місто. І переміщення ворожої техніки й живої сили в Білорусі, яке активізувалося ще до Нового року. Розвідка свідчила, що перед початком наступу на Соледар частину цієї сили перекинули на Схід. Тим часом в Україні ширились застереження про можливий наступ на фронті.
Напередодні Різдва путін одноосібно оголошує “перемир’я”, в яке ніхто не вірив. Досвідчені військові і експерти попереджали – це звичний для путіна прийом, до якого він вдавався протягом АТО/ООС. Під час так званого “перемир’я” ворог зазвичай здійснює перегрупування і укріплює свої позиції. Одразу по завершенню починає гатити з новою силою. Так воно і сталося в Соледарі. Варто зауважити, що переважна частина наступального потенціалу росії – це ПВК “Вагнер”. А до цього там стояли інші угрупування – “кадирівці”, загони так званих “ЛНР” і інші російські війська. Ймовірно, через розосередження влади не було спланованої операції. А широковідомим загонам Пригожина не характерні гуманність і раціональне використання живої сили.
Нашим бійцям довелося відступити від міста. Зараз позиції ворога – під постійним обстрілом ЗСУ. Наприклад, 45 ОАБр виклала відео обстрілу траншей російських солдатів. Але попереджають: це свідчення про просування угрупування ворога з півночі Соледару. А командир окремої тактичної групи аеророзвідки S.A.R.G. з позивним “Мадяр” ледь не щодня демонструє в телеграм-каналі кадри знищення ворожих складів боєкомплектів у Соледарі, які могли бути запасом для наступних боїв.
Під час боїв противник зазнав великих втрат, що також можна вважати стратегічним успіхом. Але путін бачить результати тактики. Отже, чи може щось завадити йому вдатись до неї і під час наступу на Бахмут?
Навіть засновник ПВК Пригожин не малює ілюзорні перемоги у публічному звіті і відзначає стійкість ЗСУ. Хоч без перебільшень не обійшлося. У своєму телеграм-каналі він пише про те, що російські війська захопили населений пункт Кліщіївка і висловив впевненість у взятті Бахмуту. Разом з тим головний “вагнерівець” відзначає стійкість українських військових:
“Противник чіпляється за кожен метр землі. Попри різні думки про те, що ЗСУ біжить з Артемівська (назва Бахмуту до декомунізації - ред.), це не так. ЗСУ працює чітко, злагоджено. Нам є чому повчитись у них. Але в будь-якому разі підрозділи ПВК “Вагнер” метр за метром йдуть вперед. Населений пункт Артемівськ буде взятий”, – пише Пригожин.
Генштаб ЗСУ 19 січня вранці повідомив, що відбили атаки ворога в селі Кліщіївка, а також на станції Сіль. І поки в російських спільнотах анонсують оточення Бахмута, наші сили контролюють навіть околиці міста. 18 січня з’явилась інформація про те, що підрозділи Держприкордонслужби зупинили російські війська, які намагались обійти опорний пункт українських військовослужбовців. І навіть мапа аналітичного порталу DeepState свідчить – на Бахмут тиснуть з трьох напрямків, але про оточення не йдеться.
Варто відзначити і слова Президента, які він промовив 12 січня після чергового засідання Ставки. Він наголосив на тому, що підрозділи, які боронять Бахмут і Соледар, будуть забезпечені боєприпасами й усім необхідним оперативно та безперебійно. Також є надія, що ЗСУ посилять технікою та зброєю, які надходять від партнерів.
Але факт залишається фактом – в наступі на Бахмут беруть участь ті ж підрозділи, що і брали Соледар. В Міністерстві оборони Великобританії вважають, що взяття Соледару було підготовкою до наступу Бахмута.
“Наступ Росії на Соледар в основному складався з сил Вагнера і був допоміжною операцією, спрямованою на те, щоб уможливити охоплення більшого населеного пункту Бахмут. Один із двох основних шляхів постачання України до Бахмута зараз піддається зростаючому тиску”, – пише пресслужба міністерства в Twitter.
Для взяття Соледару були передумови, про які ми вже написали. І ми бачимо цей результат. Якщо росіяни беруть кількістю, то українське командування – якістю.
“Росіяни зараз працюють грамотно. Не треба недооцінювати свого противника. Так, є мобілізовані зараз у них. Але вони намагаються кучею валити. Чим більше їх, тим менше нам прицілюватись”, – коментував події з передової боєць з позивним Барні телеканалу ICTV.
Але військовий експерт Олег Жданов каже в YouTube-етері про протидію цій методики. Вона полягає в гідному озброєнні українських підрозділів.
“Технологія озброєння завжди виграє проти “гарматного м’яса”. Єдине питання в кількості цього озброєння. Якщо буде достатня кількість, то для нас знищення ста чи тисячі осіб не буде мати особливого значення, якщо ми будемо озброєні сучасними видами техніки”.
Чи має стратегічне значення Бахмут для росіян? Суто психологічне. Після низки невдач просування ворога в Соледарі викликало бурю емоцій у російської пропаганди. Пригожин ледь не став героєм №1 у “блогерів рф”. І наступна мета – Бахмут, який, ймовірно, виправдає численні втрати живої сили в очах росіян і надихне на продовження війни. Військовий журналіст Володимир Доценко для Forbes пише, що російське керівництво розраховує взяти його так, як і Сєвєродонецьк або Лисичанськ. Але відмінність у тому, що на момент боїв за Сєвєродонецьк місто було глибоким виступом в лінії оборони, і українську армію на ній обстрілювали з трьох боків на відстані 10-15 км.
За словами міністра оборони Сергія Рєзнікова, росіянам потрібен Соледар для того, щоб контролювати дорогу на Бахмут. Вони 4 місяці намагались захопити місто, але не мали успіху. 9 січня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила про спробу росіян штурмувати Соледар. Українські військові відбили атаку. Впродовж наступних днів в місті велися важкі бої. Попри поширення фейкової інформації в росЗМІ контроль над містом залишався за ЗСУ. Згодом українські захисники були вимушені відійти на нові оборонні позиції для того, щоб уникнути оточення.
Раніше ми писали про невдалу атаку росіян в Запорізькій області: Генштаб назвав її "самогубством". Також дивіться момент обстрілу житлового будинку в Бахмуті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.