Військовий експерт іван Тимочко пояснив, чому паливна криза на окупованому півострові підриває боєздатність армії РФ на Запорізькому та Донецькому напрямках
У Севастополі місцеві котять автівки до заправок вручну - бензину в місті практично нема. Тим часом окупаційній "владі" стає дедалі важче реагувати на наслідки паливної кризи, яка вже набрала повних обертів на півострові. Але за цивільним безладом ховається куди серйозніша проблема - армія Росії починає красти пальне у самої себе, а стратегічні операції на півдні опиняються під загрозою.
Про це розповів військовий експерт Іван Тимочко в етері телеканалу Київ 24. Тимочко пояснив механіку того, що відбувається - від торгівлі пальним з армійських складів до вимушеного переходу на легкові автомобілі замість колон техніки. Як зазначив Тимочко, "цивільні" торговці з десятками каністр - далеко не прості підприємці:
"Коли, грубо кажучи, цих цивільних легенько потерти, зразу злазить з нього лоск цивільного і одразу вилазить російський не то прапорщик не то єфрейтор. Тобто ми бачимо багато чого - що армія російська на цьому напрямку почала користуватися кризою своїх співгромадян.Вона почала продавати і торгувати втридорога. Зрозуміло, звідки ця соляра чи пальне з'являється - з військових ресурсів", - пояснює військовий експерт.
За його словами, ціни на пальне на чорному ринку зросли у чотири-шість разів - зі 100 до 400-600 рублів за літр (від 62 грн до 247-370 грн - ред.). Люди платять, бо виходу немає, каже Тимочко. А армія РФ, яка мала б захищати ці запаси, натомість їх краде і продає - причому в промислових масштабах.

Тимочко пояснив, як крадіжки та дефіцит безпосередньо б'ють по бойових спроможностях. Росія планувала дві стратегічні операції на Запорізькому та Донецькому напрямках. Але стратегічна операція вимагає стратегічної логістики - великих колон, масового перекидання резервів і озброєння. Натомість окупанти змушені ховатися і подрібнювати транспортні потоки.
Як зазначив Тимочко, різниця між десятьма військовими вантажівками з 500-600 солдатами та десятьма легковими авто з 50 бійцями - колосальна. Легковик не перевезе снаряди. Особиста зброя туди ще влізе, але бойове постачання таким методом не організувати. Це означає, що навіть якщо окупанти і дістануть пальне - спосіб його використання вже суттєво обмежує їхні можливості нарощувати потенціал.
"Чи це вплине на перебіг бою - так, звичайно, бо це пальне хтось у когось списує, краде і оскільки промисловий попит, то в промислових масштабах, то і продажі будуть, і крадіжки у самих себе, у армії російській - теж у промислових масштабах. Плюс дефіцит від пошкодження і знищення запасів і складів з паливом - це впливатиме безпосередньо", - зазначив Тимочко.
Водночас експерт застерігає від надмірного оптимізму. Армія шукатиме обхідні шляхи: маскуватиметься під цивільний транспорт, змінюватиме маршрути. Але сам факт того, що вони не можуть нарощувати потенціал, а лише намагаються утримати наявне - вже є стратегічним результатом. І залежатиме все від того, чи зможуть ЗСУ підтримувати інтенсивність знищення ворожої логістики на нинішньому рівні.
Додатковим ударом по російському паливному сектору стали атаки українських безпілотників. Під удар потрапили 18 підприємств і терміналів, через що нафтопереробка РФ впала щонайменше на 10%. Зупинилася половина атакованих об'єктів, а в окупованому Криму вже виник дефіцит палива. На тлі цих подій паливний колапс у Севастополі - не випадковість, а закономірний результат системного удару по інфраструктурі ворога.
Нова стратегія ударів по тилових маршрутах вже обрушила постачання палива і скоротила туристичний потік. Окупанти втратили здатність використовувати Крим як плацдарм для дій на Запоріжжі та Херсонщині. Це підтверджує тезу Тимочка: криза вже перейшла з рівня побутового дискомфорту на рівень стратегічного паралічу.
Нагадаємо, що левова частка забезпечення РФ раніше перекидалася поромами, але і цей логістичний інструмент було вибито з рук ворога, що прямо вплинуло на забезпечення угрупування. Знищенням переправи морська логістика ворога була фактично відмінусована.