Зламана фракція. Як закон про мобілізацію призвів Україну до парламентської кризи

Депутати Верховної Ради вже вкотре не можуть зібратися на засідання, мотивуючи це чим завгодно. При цьому критично важливий як для влади, так і для держави загалом законопроєкт про мобілізацію так і не ухвалено - наразі до нього вже подано понад 4200 правок. Коментуючи цю ситуацію в своєму Telegram-каналі, нардеп Олексій Гончаренко заявив, що Україна ввійшла у парламентську кризу. Чи це справді так? Та якщо в парламенті дійсно криза, то як бути із ключовим законопроектом про мобілізацію, прийняття якого гальмують народні обранці. 

"Так, у нас безумовно є певні проблеми, - вважає директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. -  Не вистачає голосів за деякі законопроєкти, які викликають критику навіть всередині президентської фракції. Проблеми є, але й раніше вони були. Що стосується законопроєкту про мобілізацію, там правок багато... Але, наскільки мені відомо, за цей законопроєкт готові голосувати навіть деякі опозиційні депутати. Нинішні проблеми пов'язані не з законопроєктом про мобілізацію... Парламентської кризи немає. В юридичному сенсі парламентська криза - це коли розпадається юридична, офіційна парламентська більшість. Ситуація парадоксальна: юридично в складі фракції СН 234 депутати. Поки буде 226+ депутатів — юридично буде зберігатися парламентська більшість. І в цьому сенсі юридично парламентської кризи не буде... Проблеми є — а кризи немає, підсумую так". 

Проте не всі оцінки такі ж стримані. Директор Українського Інституту Політики Руслан Бортник вважає, що до травня парламентська більшість має реальні шанси на розпад. Це може виражатися в саботажі депутатами засідань та демонстрації бажання покинути Верховну Раду:

"Влада президента може почати осипатися саме з парламенту", - вважає Бортник.

 

"Закон розбрату": як законопроєкт про мобілізацію зламав парламент

Закон про мобілізацію вже ухвалений Верховною Радою 7 лютого. Щоправда, лише в першому читанні. Очікувалося, що депутати швидко розглянуть документ і в другому читанні. Але законопроєкт був широко розкритикований у ЗМІ та експертному середовищі. Причиною стали "драконівські" норми:

• обов'язковий електронний кабінет призовника,
• блокування банківських рахунків ухилянтам,
• скасування відстрочки для аспірантів.

Через це законопроєкт відправили в комітети на доопрацювання. За час, що минув з ухвалення в першому читанні (а це рівно місяць) депутати "завалили" документ правками. Останніх наразі вже понад 4200 штук, і це ще явно не кінець. 

Водночас Верховна Рада фактично не може зібратися для роботи. Усі найближчі засідання скасовані.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, що нардепи не будуть збиратися на пленарний тиждень через те, що виконуватимуть "важливі завдання", які впливають на допомогу від партнерів. Окрім цього, плануються поїздки депутатів на передову до бійців ЗСУ. 

"А тепер трошки про ситуацію взагалі в Раді. Ми увійшли у парламентську кризу. Це просто бардак. Знаєте, хто більше всіх подав правок до урядового законопроєкту про мобілізацію? "Слуги Народу." Тобто "слуги народу", які обирали цей уряд, не погоджуються з підготовленим урядом законопроєктом. Це бардак. І це пиз@@ць. Нам треба зібратись всім і поговорити, що відбувається в Раді", - так прокоментував ситуацію у парламенті нардеп Гончаренко. 

Ще в січні "Інформатор" писав, що фракція "слуг" ризикує розсипатися. На той час, згідно з офіційною інформацією від того ж Арахамії, з неї хотіли піти 17 нардепів. Це на додачу до тих, хто вже пішов раніше чи був звільнений з рядів фракції. Сам Арахамія тоді прямо казав, що парламент "наближається до великої кризи". До того ж у Раді вже й так на 50 депутатів менше, ніж потрібно згідно з законом. 

Але тепер, за даними журналістів, хоче піти набагато більше депутатів, переважно із СН. Депутати скаржаться на те, що їх "все дістало", що "немає розуміння, куди все рухається", і що президент Володимир Зеленський вже  вважає їх "окремою командою" та "самими по собі". І ось це виглядає дуже дивно, адже саме монобільшість і була весь цей час фактично запорукою тієї повноти влади, яку має голова держави. 

А втім, таким похмурим станом речей у президентській фракції цілком пояснюється затримка у розгляді критично важливого для влади закону про мобілізацію. У апараті Ради кажуть, що достатньої кількості голосів під цей документ немає, а самі народні обранці погрожують голосуванням окремо за кожну правку, що розтягнеться на місяці (а не пакетами). 

Критикує законопроект про мобілізацію також й опозиція: "Євросолідарність" Порошенка, "Батьківщина", "Голос". Проте залишки ОПЗЖ тут можуть голосувати разом із Слугами, так бувало і раніше. 

Тож в Раді складається складна ситуація: у опозиції та навіть президенській фракції спостерігається опір прийняттю законопроекта у чинній редакції. Тобто депутати йдуть проти уряду, що є автором існуючого тексту і який вони ж самі обрали. Типова ситуація для України довоєнних часів. Проте під час війни це перша нетипова ситуація. Ймовірний варіант розвитку подій: Рада може проголосувати за проект закону із значними правками. Настільки значними, що вони можуть докорінно викривити зміст та сенс цього проекту. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Рада скасувала засідання парламенту цього тижня: яка офіційна причина та що відбулося насправді
• До законопроєкту про мобілізацію у Верховну Раду надійшло майже 4200 правок: коли його ухвалять
• Фракція "Слуга народу" ризикує розсипатися, 17 депутатів хочуть піти: Арахамія розповів причини
• Законопроєкт про мобілізацію може сильно змінитися, бо до нього внесли вже 4 тисячі правок - нардеп Костенко