Жінка не витрачала кошти з кредитки, але ПриватБанк каже про борг у 34 172 гривень - що вирішив суд
Після виявлення факту списання коштів з кредитного рахунку жінка звернулася до банку 31.08.2023 року, однак фінустановою не проведено жодних належних дій щодо розслідування обставин списання коштів з кредитної картки
ПриватБанк вимагає жінку закрити заборгованість за кредитом у розмірі 34 172 гривень. Однак вона відмовляється, бо не витрачала кошти з кредитної картки. Про це йдеться у рішенні Коростишівського районного суду Житомирської області, опублікованому 18 квітня 2025 року.
01.11.2021 року жінка звернулася до ПриватБанку з метою отримання банківських послуг. Вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок: відновлювальна лінія до 200 тисяч гривень; річна процентна ставка 42 %; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією. Клієнтка перестала вносити кошти посилаючись на «спірні», на її думку, операції, які були проведені по картці з 07.06.2023 року до 10.06.2023 року. Згідно з даними програмного комплексу кошти з рахунку за рекламні послуги «Facebook», за цифрові товари та комп'ютерну техніку, на телекомунікаційні послуги, які списувалися різними транзакціями у різних валютах (філіппінські песо, пакистанські та індійські рупії, долари, гривні) було списано шляхом ручного вводу номера картки, введенням cvv-коду та терміну дії картки. У банку вважають, що відповідальність за проведені операції покладено на клієнтку, втручання третіх осіб не встановлено. Таким чином громадянка взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином, внаслідок чого станом на 25.08.2024 року утворилась заборгованість у сумі 34 172 гривень, яка складається з наступного: 29 580 гривень заборгованість за кредитом, 4 592 гривень заборгованість за відсотками.
Жінка у судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог. Вона пояснила, що конфіденційні дані не розголошувала. Кредитною банківською карткою не користувалася. Дана картка відкривалася, як додаткова до картки для виплат (отримання заробітної плати). Після виявлення факту списання коштів з її кредитного рахунку звернулася до банку 31.08.2023 року. Однак банком не проведено жодних належних дій щодо розслідування обставин списання коштів з кредитної картки. Представники банку лише телефонували та вказували про необхідність погашення наявної заборгованості.
Розгляд справи
З наявної виписки за кредитним рахунком жінки вбачається, що у період часу з 07.06.2023 року до 10.06.2023 року списання коштів з кредитного рахунку здійснювалося 69 транзакціями, які сплачені за рекламні послуги «Facebook», переказом на картку іншого банку у сумі 705 гривень, а також шляхом зняття 20 тисяч гривень у банкоматі «CARO 9477» в м. Рівне, вул. Гагаріна, 16. Вона звернулася до банку із повідомленням про несанкціоноване списання коштів з її кредитного рахунку 31.08.2023 року. Разом із тим матеріали справи не містять відомостей про те, що банком було повідомлено клієнтку про результати розгляду її заяви.
Зі змісту матеріалів службової перевірки проведеної АТ КБ «ПриватБанк» 13.08.2024 року вже на підставі службової записки від 02.08.2024 року вбачається, що кошти за рекламні послуги «Facebook», за цифрові товари та на телекомунікаційні послуги списано шляхом ручного вводу номера картки, введенням cvv-коду та без підтвердження пароля 3d-secure. Кошти у розмірі 20 тисяч гривень знято в банкоматі 10.06.2023 року з веденням cvv-коду, pin-коду, безконтактно.
"Разом із тим на переконання суду зазначення у висновку службової перевірки про проведення банківських операцій по рахунку клієнта коректним введенням пароля та логіну входу у додаток «Приват 24» не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції", - йдеться у матеріалах справи.
В цьому випадку підлягає встановленню обставина вчинення певних дій, чи бездіяльності користувачки, що сприяли втраті необхідної інформації для проведення спірних банківських операцій. Так, про порядок та способи зміни пін-коду для клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» зазначено у матеріалах службової перевірки. Вказано, що така зміна можлива через банкомат, термінал самообслуговування, pos-термінал чи робочий стіл співробітника банку, sms-повідомлення, сервісом «Приват-24», телефоном на номер. Разом із тим з матеріалів службової перевірки вбачається, що фото особи, яка здійснювала зняття коштів у банкоматі у сумі 20 тисяч гривень відсутнє. При цьому зазначено, що зняття коштів здійснено через коректне введення cvv-коду, пін-коду від банківської картки та здійснено безконтактно, тобто фізично кредитна картка не використовувалася.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив у задоволенні позову. ПриватБанком не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення жінкою дій чи бездіяльності, що сприяли втраті пін-коду чи повідомлення третім особам одноразового ідентифікатора надісланого на фінансовий номер клієнтки, або ж іншої конфіденційної чи необхідної інформації, яка дає можливість проведення спірних банківських операцій по рахунку боржника третіми особами.
"Ознайомитися з сервісним повідомленням, які отримувала клієнтка на фінансовий телефон з 07.06.2023 року до 10.06.2023 року не представилося можливим оскільки термін їх зберігання з моменту відправлення складає період до 1 року. Також зазначено, що відповідачка для входу в додаток «Приват-24» використовує телефон марки «Meizu». При цьому у період часу з 25.05.2023 року до 10.06.2023 року до рахунку через додаток «Приват-24» встановлено входи з іншого пристрою та вбачається використання vpn-технології. Тобто вказаний пристрій раніше не використовувався відповідачкою при вході до банківського додатка. Втім зміна пін-коду кредитної картки здійснювалася 28.05.2023 року, 30.05.2023 року, 04.06.2023 року, а вхід в даний період часу здійснювався з пристрою «Samsung Galaxy s21». При цьому за результатом службової перевірки інформація щодо отриманих ОТП-паролів та повідомлень на фінансовий номер телефону користувача відсутня у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Тобто матеріалами службової перевірки не підтверджено, яким чином відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла входу у власний додаток «Приват-24» і яким чином сприяла у здійсненні операцій з оплати рекламних послуг чи зняття коштів з банкомата в м. Рівне, з огляду на вказані вище способи зміни пін-коду банківської картки та способи підтвердження банківської операції. Своєю чергою службова перевірка після її звернення 31.08.2023 року проведена банком 13.08.2024 року, тобто майже через рік після повідомлення користувача про несанкціоноване списання коштів з її кредитного рахунку. При цьому частина інформації в тому числі на підтвердження способу та обставин здійснення банківських операцій з безконтактного зняття готівкових коштів у банкоматі в м. Рівне, чи належної автентифікації безготівкових операцій за рекламні послуги через додаток «Приват-24» відсутня через закінчення строку зберігання банком таких відомостей, тобто з вини банківської установи, а споживач (клієнт банку) є слабшою стороною у кредитних правовідносинах і тому на відповідача не може бути покладена відповідальність за збереження таких даних. За таких обставин суд вважає, що будь-які сумніви щодо доведеності обставин сприяння користувача (боржника) у втраті інформації необхідної для ініціювання платіжних операцій мають тлумачитися на його користь", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
