Збитки від удару РФ по Києво-Печерській лаврі сягнули 40 млн євро - відновлення можливе у 2027 році
Австрійський ORF оцінив руйнування Успенського собору після атаки 15 червня - реставрація коштуватиме 40 мільйонів євро
Збитки від російського удару по Києво-Печерській лаврі оцінюють у 40 млн євро - це у чотири рази більше за попередні підрахунки, зроблені одразу після атаки. Нічний удар РФ по Києву у ніч на 15 червня став одним із найруйнівніших за весь час повномасштабної війни: тоді загинули щонайменше четверо людей, а серед цілей ворога опинилася одна з головних православних святинь України. За наявності фінансування відновити Лавру вдасться вже у 2027 році.
Нові дані про масштаб руйнувань оприлюднив австрійський суспільний телеканал ORF. Наразі на Успенському соборі завершується монтаж тимчасового покрівельного покриття - міністерство культури України повідомило, що після цього храм планують знову відчинити для відвідувачів і вірян.
Генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко наголосив, що реставраційні роботи не мають зупинятися жодного дня. Як заявив Остапенко в інтерв'ю "Укрінформу":
"Вопрос культурного наследия и сохранения наших святынь - это часть психологической войны, которую Россия ведет против Украины."
Одразу після атаки, на пресконференції 16 червня, Остапенко повідомив, що попередні збитки вже перевищують 500 млн гривень, а загальне відновлення собору може тривати близько двох років. Нова оцінка від ORF - 40 млн євро - суттєво перевищує той розрахунок і відображає повний обсяг реставраційних робіт. Удар пошкодив дахові перекриття, куполи, стіни та скління собору.
Як Росія завдала удару по одній із найдавніших святинь
У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану атаку на Київ із використанням безпілотників та ракет, зокрема балістичних. Один із ворожих дронів типу "Герань" влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. СБУ встановила, що РФ застосувала безпілотний апарат "Герань-2" - російську версію іранського дрона-камікадзе "Shahed".
На щастя, головний скарб собору - 25-метровий іконостас - вдалося вберегти. Усі експонати, яким загрожувало пошкодження, демонтували. Керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що Росія свідомо обрала лавру за ціль. Після атаки у лаврі розпочали термінову евакуацію святинь - єпископ Авраамій повідомив, що рятували стародавні ікони, антимінси та богослужбові цінності.
Удар стався в рік ювілею: Києво-Печерській лаврі - 975 років від першої згадки, Заповіднику - 100 років. Глава МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціює відповідні процедури в рамках ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми. Уряд вимагає негайної та адекватної відповіді на російський удар. Прем'єрка Юлія Свириденко заявила, що кошти з резервного фонду державного бюджету на відновлення собору будуть виділені негайно.
Лавра під ударом - що треба знати про святиню та її статус
Лаврський комплекс входить до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Удар по ньому означає пошкодження не просто архітектурних пам'яток, а й об'єктів під міжнародним захистом. Вежа Івана Кушника - один із небагатьох об'єктів лаври, що пов'язані з іменем гетьмана Мазепи, - також зазнала пошкоджень під час атаки.
Києво-Печерська лавра перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року. Попри це, Росія вже вдруге завдала удару по комплексу: у ніч проти 24 січня 2026 року постраждали корпус вхідної частини до Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. Усі деталі того удару та реакцію на атаку по Успенському собору - від УПЦ МП до міжнародних організацій - докладно висвітлювали тоді ж.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
