Заробляти і не боятися фінмоніторингу: адвокат дав поради блогерам
Банки у 2025 році працюють за посиленими правилами фінансового моніторингу й уважно відстежують надходження, що мають ризиковий характер або не підкріплені документами
Блогер – це повноцінна професія, яка охоплює створення відео, фото, текстового контенту, стрімінг, партнерські програми, рекламу, продаж цифрових продуктів та консультування. Але водночас це і сфера, яка активно контролюється державою та банками, особливо через збільшення обсягів онлайн-платежів, виплат з-за кордону та міжнародні рекламні інтеграції. Для більшості блогерів реєстрація ФОП стала не просто бажаною, а необхідною. Це дозволяє легально отримувати дохід, уникати блокування рахунків, працювати з брендами, укладати договори, відкривати рахунки у банках, а також розширювати свою діяльність. Адвокат Богдан Янків пояснює, коли блогеру потрібен ФОП для блогера, яку групу обирати, які КВЕДи підходять, як відкривати ФОП, документувати доходи, сплачувати податки, вести звітність та уникати фінмоніторингу.
Чи обовʼязково блогеру відкривати ФОП?
Блогерська діяльність давно перестала бути аматорською або такою, що обмежується виключно розважальним контентом. Сучасний блогер – це одночасно контент-мейкер, маркетолог, продюсер, рекламний майданчик, власний менеджер та часто навіть невеликий медіабізнес. Зростання популярності соціальних мереж, розширення можливостей для монетизації та збільшення ролі інфлюенсерів у просуванні брендів призвели до того, що держава все активніше приділяє увагу доходам, отриманим у цифровому середовищі.
Через це блогери дедалі частіше стикаються з перевірками банків, вимогами щодо підтвердження походження коштів, блокуванням транзакцій, а інколи і податковими донарахуваннями. Банки у 2025 році працюють за посиленими правилами фінансового моніторингу й уважно відстежують надходження, що мають «ризиковий» характер або не підкріплені документами. Водночас ДПС активно перевіряє фізичних осіб, обмінюється інформацією з іноземними держструктурами. Тож, якщо ви отримуєте кошти від Google чи напряму від клієнтів, рано чи пізно податкова про це дізнається. І матиме право нарахувати штрафи, борги, змусивши сплатити чималі суми податків за перекази, що були отримані протягом попередніх років.
У такій реальності ФОП для блогера – це не просто спосіб «бути легальним». Це спосіб:
- працювати без обмежень з українськими й іноземними партнерами;
- спокійно отримувати великі та регулярні платежі;
- структурувати свої доходи та витрати;
- отримувати можливість співпрацювати з великими брендами, які укладають договори лише з офіційними суб’єктами;
- захистити себе від блокувань та неприємних запитань фінмоніторингу.
Адвокат підкреслює, що якщо ваш блог це просто хобі, яке не приносить жодного доходу, то і реєстрація ФОП вам не потрібна. Проте важливо розуміти межу між хобі та підприємницькою діяльністю. Якщо ви:
- отримуєте подарунки від брендів «у обмін на згадку»;
- періодично публікуєте платні інтеграції;
- розміщуєте партнерські посилання;
- монетизуєте контент через рекламні платформи;
- продаєте будь-які цифрові матеріали або консультуєте — усе це фактично означає, що блог уже є джерелом доходу.
“Навіть якщо такі надходження здаються незначними або нерегулярними, з точки зору законодавства вони вважаються прибутком, який підлягає оподаткуванню, а ваша діяльність підприємницькою”, - каже Богдан Янків.
Саме тому блогерам, які заробляють системно, вигідніше й безпечніше працювати як ФОП, оскільки це не лише сплата оптимальних податків, а й:
- можливість легально будувати персональний бренд;
- можливість мати прозору фінансову історію;
- без перешкод отримувати гроші від партнерів;
- відкривати рахунки, підключати платіжні сервіси, виставляти інвойси;
- захищати свої права у разі конфліктів із замовниками.
Наслідки роботи в тіні, без реєстрації ФОП
Щоб зрозуміти, навіщо блогеру офіційно реєструвати ФОП, передусім потрібно усвідомити, які ризики виникають у разі ведення діяльності без реєстрації. Найперший і найсерйозніший ризик – це автоматичне донарахування податків на всі отримані платежі.
“В українському законодавстві закріплено принцип, за яким будь-який дохід фізичної особи підлягає оподаткуванню, навіть якщо людина не має статусу підприємця. Це означає, що усі гроші, які блогер отримує за рекламу, інтеграції, партнерські програми чи будь-які інші комерційні активності, фактично визнаються доходом, з якого необхідно сплатити податки”, - каже Богдан Янків.
Як фізична особа, ви зобов’язані:
- Подати декларацію про майновий стан і доходи – до 1 травня наступного року який іде за роком отримання доходу.
- Сплатити:
- 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
- 5% військового збору.
Наприклад, якщо за рік ви заробили 200 000 грн:
- ПДФО = 36 000 грн;
- військовий збір = 10 000 грн;
- разом до сплати: 46 000 грн.
“Таке податкове навантаження виглядає зовсім не вигідним, оскільки податки становлять майже четвертину від усіх зароблених коштів. Однак високі податки, це лише частина проблеми. Значно небезпечнішим є ризик того, що податкова або банк розцінять вашу діяльність як підприємницьку. В Україні забороняється здійснення господарської діяльності фізичною особою без реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності. Якщо людина регулярно отримує кошти від різних компаній, укладає домовленості на створення рекламного контенту або надає інші послуги систематично, то податкові органи можуть розцінити вашу роботу як підприємницьку діяльність, що здійснюється без належної державної реєстрації. Це загрожує не лише донарахуванням податків а, й штрафами”, - каже Богдан Янків.
Відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації «не дитяча». Так, ст. 164 КУпАП, за здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності передбачає:
- штраф 17-34 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Тобто конфіскація не є обов’язковою;
- а якщо порушення вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, або якщо порушення пов’язано з отриманням доходу в сумі більше 1 342 000 грн – штраф 34-85 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
“Окремо варто згадати й про ризики, що виникають не зі сторони податкової, а від банківського фінмоніторингу. Якщо на картку фізичної особи регулярно надходять платежі від різних контрагентів, особливо з призначенням «за рекламу» або від іноземних компаній, це дуже швидко привертає увагу банку. Він може запросити пояснення щодо походження коштів, тимчасово заблокувати рахунки або передати інформацію до Державної служби фінансового моніторингу чи податкової. Такі ситуації нерідко створюють серйозні незручності, особливо коли мова йде про значні суми або важливі робочі платежі”, - каже Богдан Янків.
Адвокат зазначає, що проблеми можуть виникнути і в інших сферах життя. Без офіційного статусу підприємця та задекларованих доходів людині складно отримати кредит, оформити іпотеку, купити авто в лізинг чи пояснити походження коштів під час купівлі нерухомості. У консульствах багатьох країн також часто запитують підтвердження доходів, а неоформлена діяльність ускладнює отримання віз. Крім того, великі бренди зазвичай працюють лише з офіційними структурами, тому відсутність ФОП фактично закриває двері до більшості серйозних контрактів та довгострокових співпраць.
Підбір КВЕД для ФОП блогера
Одним з основних етапів реєстрації ФОП є визначення напрямів діяльності та правильний підбір КВЕДів – класифікаторів видів економічної діяльності. Вибір кодів має стратегічне значення, адже вони впливають не лише на можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування, а й на те, як податкова служба класифікуватиме ваші доходи. Помилка або відсутність потрібного КВЕД може мати серйозні наслідки: донарахування податків за підвищеною ставкою 15%, втрата права працювати на спрощеній системі та примусове переведення на загальну систему.
“Для прикладу, якщо ФОП на 2 групі ЄП починає діяльність, яка не внесена до його переліку КВЕДів, він зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування згідно з підпунктами 5 і 7 пункту 298.2.3 ПКУ. Якщо цього не зробити, податкова може виключити його зі спрощеної системи за результатами перевірки. Окрім того, дохід від такої «нелегалізованої» діяльності буде обкладатися єдиним податком за ставкою 15% (пп. 2, 4, 5 п. 293.4 ПКУ). Натомість для ФОПів на 3 групі наслідки трохи інші: у разі ведення діяльності без зареєстрованого КВЕД також доведеться перейти на загальну систему, проте додаткового 15% податку законодавство для них не передбачає. Правильний вибір кодів починається з аналізу власної роботи. Варто зрозуміти, що саме Ви будете робити як ФОП”, - каже Богдан Янків.
Для блогерів, контент-кріейторів, стрімерів чи подкастерів справді не існує єдиного універсального КВЕДу, який би повністю охоплював увесь спектр їхньої діяльності. Робота в цій сфері поєднує створення контенту, рекламу, інформаційні послуги, продаж цифрових продуктів, консультації та інші види активності, які за своєю природою належать до різних категорій господарської діяльності.
Саме тому оптимальним рішенням для сучасного блогера є використання не одного, а комбінації КВЕДів, що дозволяють легально монетизувати контент у різних форматах і не обмежувати можливості співпраці з рекламодавцями чи платформами. Універсальними КВЕД, які будуть потрібні для більшості блогерів є:
- 73.11 «Рекламні агентства».
- 63.12 «Веб-портали».
- 90.03 «Індивідуальна мистецька діяльність».
- 70.21 «Діяльність у сфері зв’язків з громадськістю».
- 74.20 «Діяльність у сфері фотографії».
- 59.11 «Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм».
- 73.12 «Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації».
- 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність».
- 63.99 «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у».
- 73.20 «Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки».
- 82.30 «Організування конгресів і торговельних виставок».
Закон не обмежує кількість КВЕДів, які ви можете додати. Тож варто відразу передбачити можливі напрями розвитку бізнесу, щоб у майбутньому уникнути зайвих процедур. Також варто врахувати, що не всі з наведених КВЕД доступні на 2 групі спрощеної системи оподаткування, тож цей момент також варто ретельно перевірити.
“Практичний аспект вибору КВЕДів також не менш важливий. Банки, служби фінансового моніторингу чи великі замовники нерідко звіряють призначення платежу з вашим зареєстрованим видом діяльності. Якщо, скажімо, у платіжному дорученні вказано «оплата за послуги з просування в соцмережах», а у вас зареєстровано лише КВЕД 74.20 «Діяльність у сфері фотографії», банк може вимагати додаткові пояснення або навіть відмовити у зарахуванні коштів”, - каже Богдан Янків.
Щоб уникнути помилок, варто користуватися офіційним онлайн-класифікатором Держстату, який дозволяє перевірити правильність коду. Також можете використовувати сайт нашої юридичної компанії, для перевірки та підбору КВЕД, проте оптимальним варіантом буде отримати консультацію фахівця, або ж долучити це завдання спеціалістам.
Чи потрібен окремий банківський рахунок, у випадку реєстрації ФОП?
За законом, ФОП не зобов’язаний відкривати рахунок, якщо він працює виключно готівкою або через особисті розрахунки, наприклад, приймає оплату готівкою від клієнтів у магазині чи майстерні, проте для блогерів цей варіант не виглядає реальним.
“Також варто пам’ятати: якщо ви працюєте без рахунку, то не зможете приймати оплату від юросіб, брати участь у держзакупівлях або використовувати програмні РРО. У випадку коли ви плануєте приймати оплати на рахунок, що якраз є оптимальним варіантом для блогерів, наявність окремого банківського рахунку ФОП є обовʼязковою”, - каже Богдан Янків.
Вимога про окремі банківські рахунки – це не бюрократична формальність, а важлива норма, закріплена в Інструкції НБУ № 162 від 29.07.2022. Абзац третій пункту 24 розділу І категорично забороняє використовувати особисті рахунки для підприємницької діяльності. Більше того, наявність окремого підприємницького рахунку спрощує фінансовий облік, дозволяє відокремити особисті кошти від бізнесових та зменшує ризик запитань з боку податкових органів і банків.
Банк під час відкриття рахунку зазвичай вимагає копії реєстраційних документів ФОП, витяг із ЄДР з обраними КВЕДами, а також паспорт та ідентифікаційний код.
Варто врахувати, що банки активно застосовують процедури фінансового моніторингу, тому вони перевіряють відповідність ваших операцій заявленій діяльності. Якщо ваші платежі не співпадатимуть з обраними КВЕДами, банк може запросити підтверджуючі документи або призупинити транзакції.
Чи потрібен РРО/ПРРО блогеру?
В Україні діє загальне правило: усі підприємці, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або його електронний аналог (ПРРО). Це прямо передбачено Законом України №265/95-ВР від 6 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Розрахунковою операцією вважається прийом готівки від клієнта, оплата банківською карткою через POS-термінал, використання електронних платіжних засобів (Google Pay, Apple Pay тощо), а також повернення коштів у цих формах.
“Відповідно, якщо ви як блогер приймаєте гроші готівкою або через термінал у місці надання послуг, вам обов’язково потрібен ПРРО, і кожну операцію слід фіскалізувати. У разі відсутності касового апарата чи неправильного його використання доведеться сплачувати значні штрафи: за перше порушення – 100% від суми проведених без РРО операцій, за повторне – вже 150%. Однак для більшості блогерів є законні винятки. Якщо клієнт перераховує гроші безпосередньо на ваш банківський рахунок у форматі IBAN (наприклад, за реквізитами ФОП), це не вважається розрахунковою операцією, і застосування РРО/ПРРО не потрібне. Те ж саме стосується ситуацій, коли замовник вносить готівку в касі банку з подальшим зарахуванням коштів на ваш рахунок, або ви отримуєте кошти на картку при дистанційному наданні послуг. Інакше кажучи, якщо ви працюєте дистанційно й отримуєте оплату виключно на свій ФОП-рахунок у банку, жодного ПРРО вам не потрібно. Але щойно ви починаєте приймати оплату готівкою «на руки» чи через термінал у офісі/кав’ярні/коворкінгу, закон зобов’язує вас зареєструвати ПРРО”, - каже Богдан Янків.
Слідкуйте за нами у Telegram
