Закон про податок на OLX - економіст пояснює, що він змінює для українців
Фінальна редакція закону №15111-д про оподаткування цифрових платформ: ставки 10% і 23%, старт з 2027 року та ключові зміни
Закон про оподаткування цифрових платформ - так звана "податок на OLX" - дочекався підпису голови Верховної Ради та набрав фінальний вигляд. Закон про цифрові платформи пройшов тривалий шлях доопрацювань ще на етапі голосування. Фінальна редакція суттєво відрізняється від першого читання - і, за оцінкою економістів, не на краще. Запрацює нове оподаткування з 1 січня 2027 року.
Детальний аналіз підписаної версії законопроекту №15111-д провів економіст Данило Монін. За його словами, фінальна редакція стала гіршою порівняно з першим читанням. Монін сумнівається, що режим ставок 10-23% хтось реально використовуватиме - і вважає простішим варіантом роботу через ФОП другої або третьої групи.
Що змінив закон - головне по пунктах
- Блокування платформ. Податкова отримала право вимагати блокування сайтів і мобільних застосунків, які не зареєструвалися в реєстрі цифрових платформ.
- Нові ставки податку. Доходи з цифрових платформ виділені в окрему статтю 178-1 з двома ставками: 10% - для доходів до 834 мінімальних зарплат, 23% - для всього, що вище цієї межі.
- Оренда нерухомості. До пункту 170.1.5 додано правило щодо оренди житлової та нежитлової нерухомості зі ставкою 5%. Орендодавець зобов'язаний самостійно подати річну декларацію та сплатити податок.
- Підакцизні товари - ставка 23%. Якщо продавець реалізує підакцизний товар (навіть уживаний електросамокат), отримує санкції або втрачає статус резидента України - застосовується ставка 23% на весь обсяг доходу з обов'язковою самостійною декларацією.
- Платформи як податкові агенти. Якщо дохід продавця товарів перевищив еквівалент 2000 доларів, платформа автоматично утримує 10% податок. Для послуг порогу немає - 10% нараховується з першої гривні.
- ФОПи не зачіпає. З підприємців на спрощеній системі платформи податок не утримують - діють попередні правила.
- Звітність платформ. Оператори зобов'язані подавати заяву на реєстрацію та звіт про виплачені доходи до 31 січня року, наступного за звітним. Зберігати інформацію - 5 років.
- Ставка після війни. Через 3 роки після скасування воєнного стану ставка 23% знизиться до 19,5%. Якщо воєнний збір скасують раніше - ставки стануть 5% і 18%.
- Старт - 1 січня 2027 року. До цієї дати нові норми не діють.
- Розподіл надходжень. Доходи від оподаткування цифрових платформ спрямовуються до держбюджету, 50% - до спеціального фонду. Кабмін має подати відповідний законопроект.
- Експортне мито на граніт. Закон додатково вводить експортне мито на граніт і камінь для пам'ятників - 0,3 євро за кілограм терміном на 10 років.
- Реєстр підакцизних сайтів. Розширено регулювання онлайн-торгівлі підакцизною продукцією - створюється реєстр вебсайтів із можливістю блокування.
Чому схема може не спрацювати
Економіст Монін звертає увагу на ключову проблему конструкції закону: ставка 10% нараховується з обороту товарів, а не з прибутку. Продавець, який сплачує 10% з кожної гривні виручки, одразу стає неконкурентним порівняно з тим, хто працює через ФОП другої чи третьої групи. Тому реальний ефект від нових норм під питанням.
Є й технічний вихід: якщо розміщувати оголошення через платформу, а розрахунки проводити напряму між фізичними особами - платформа не виплачує кошти продавцю, а отже, і не утримує податок. Монін також критикує технічну реалізацію закону щодо ставок: зазвичай цільову ставку прописують в основній частині Кодексу, а в перехідних положеннях тимчасово вказують інші. Тут логіку перевернуто навпаки.
Що передувало підписанню закону
Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ після тривалих дискусій. Перше голосування супроводжувалося численними правками щодо оподаткування платформ вже у залі. Саме через масштаб доопрацювань аналітики відклали детальний розбір до появи фінального підписаного тексту.
Окремо той самий закон розширив регулювання онлайн-торгівлі підакцизними товарами. Паралельно Рада ухвалила норму, що алкоголь онлайн можна придбати лише через "Дію" - це частина ширшої тенденції до жорсткішого контролю над цифровою торгівлею підакцизною продукцією в Україні.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
