Глава наглядової ради ПриватБанку звернувся до послів G7 через поправку у законопроект про цифрові платформи - нардеп
Нілс Мелнгайліс просить міжнародних партнерів заблокувати поправку №2119, яка дає PEP-статус працівникам фінмоніторингу держбанків.
Голова наглядової ради ПриватБанку Нілс Мелнгайліс надіслав листа послам G7, представникам ЄС, МВФ, Світового банку та ЄБРР з вимогою втрутитися у законодавчий процес в Україні. Законопроект 15111-д про автоматичний обмін податковою інформацією містить поправку, яка, на думку підписанта, загрожує роботі державних банків та відлякає іноземних менеджерів. Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк поширила цю інформацію у своєму Telegram-каналі.
Претензії стосуються поправки №2119 до законопроєкту про цифрові платформи (DAC7), як зазначає у своєму Telegram-каналі нардеп Василевська-Смаглюк. Поправка передбачає дві новації: члени правлінь державних банків мають подавати публічні електронні декларації, а працівники держбанків, відповідальні за фінмоніторинг, - отримати статус PEP (політично значущих осіб). Депутатка підкреслює, що поправка не її і вона її не підтримує.
Як стверджує Нілс Мелнгайліс, ухвалення поправки може спровокувати відтік іноземних менеджерів з держбанків і суттєво ускладнить залучення міжнародних фахівців. За його словами, це поставить державні банки у гірші умови порівняно з приватними. Крім того, у листі наголошується, що включення таких норм до податкового законопроєкту суперечить регламенту Верховної Ради.
Що закликав зробити Мелнгайліс
У листі голова наглядової ради ПриватБанку закликає послів G7, представників ЄС, МВФ, Світового банку та ЄБРР терміново донести свої застереження до керівництва Верховної Ради, Офісу президента та Міністерства фінансів.
Мелнгайліс також просить міжнародних партнерів виступити за відхилення поправки №2119 під час голосування. Якщо закон буде ухвалений у нинішній редакції - він звертається до міжнародних партнерів із проханням переконати президента застосувати вето.
Що таке статус PEP і чому він є чутливим
Верховна Рада проголосувала за повернення довічного статусу політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, PEP) топпосадовцям, їхнім родичам та бізнес-партнерам. Такою була вимога ЄС та МВФ для початку перемовин про вступ України до ЄС. Поширення цього статусу на банківських службовців - окреме і значно чутливіше питання.
У законі зазначено, що політично значущими особами є фізособи, які виконують "визначні публічні функції". Присвоєння цього статусу працівникам фінмоніторингу держбанків означало б для них посилену перевірку транзакцій і додаткові обмеження у банківському обслуговуванні. Фактично це прирівняло б їх до високопосадовців.
НБУ і банки вже стикалися з проблемами фінмоніторингу PEP
Питання фінансового моніторингу та статусу PEP залишається гострим. Регулятор, як зазначає НБУ офіційно звернувся до банків з рекомендацією застосовувати ризик-орієнтований підхід до PEP і не відносити всіх таких клієнтів до категорії високого ризику без підстав. Рекомендація від 14 квітня 2026 року доповнює попередні - від 6 лютого 2024 року та від 31 серпня 2024 року.
Суперечки навколо PEP-статусу в Україні не вщухають уже кілька років. Питання загострилося після того, як народний депутат намагався скасувати довічний статус PEP у законопроєкті про оподаткування посилок №15112-1 - однак цю норму змінили після роз'яснень віцепрем'єра Тараса Качки про зобов'язання України. Те, що подібні поправки продовжують з'являтися у різних законопроєктах, свідчить: довічний статус політично значущої особи залишається одним із найбільш конфліктних питань у відносинах між владою, банківським сектором та міжнародними партнерами.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
