Прийняття закону про відновлення електронних декларацій в нинішньому вигляді викликало великий резонанс як в Україні, так і за її межами - зокрема в Європарламенті
Закон про відновлення електронного декларування нардепів та чиновників у тій редакції, в якій він був прийнятий, викликав неабиякий резонанс. Багато хто невдоволений ним, причому як всередині країни, так і зовні. При цьому, сплила і проблема чесності політиків - дехто активно кричав, що повністю підтримує законопроєкт, але на самому голосуванні чомусь вирішив утриматися, або взагалі не з'явитися на нього чи навіть проголосувати проти.
Заклик до президента Зеленського ветувати це рішення опубліковали навіть в Європарламенті. Про це написав його депутат Міхаель Галер у соцмережі X (Twitter).
Так, в публікації нагадується, що Верховна Рада ухвалила законопроект, який відновлює обов'язок подавати електронні декларації про майно для чиновників та народних депутатів. У посту також йдеться про те, що "найхитріша" поправка, згідно з якою ці декларації буде закрито для громадськості ще на рік, також була успішна проголосована.
Зазначимо, що й в Україні далеко не всі політичні групи задоволені цим законом. "Інформатор" зібрав підбірку позицій різних депутатів щодо даного рішення, а також пояснює його контекст та значення.
В нашому політикумі думки щодо закону розділилися. Представники влади та, наприклад, забороненої партії ОПЗЖ переважно або підтримали документ в нинішньому виді (без публічності декларацій), або ж взагалі не голосували. У той же час опозиція (наближена до західних партнерів та до експрезидента Порошенка) активно критикує законопроект.
Наприклад, голова фінансового комітету Данило Гетманцев раніше неодноразово виступав за загальне прозоре декларування, однак врешті утримався від голосування. Так само зробила й нова депутатка від "слуг" Наталія Локтіонова. Ще один в минулому симпатик е-декларування, ексспікер Ради Дмитро Разумков під час прийняття закону також вирішив не голосувати за нього. Проти закону проголосував нардеп від "Слуги народу" Дмитро Микиша.
Голова "зеленої" фракції Давид Арахамія неодноразово виступав на користь е-декларацій. Після голосування політик закликав колег дозволяти оприлюднювати свої декларації і сам пообіцяв це зробити. Однак при цьому підчас голосування він просто покинув сесійну залу, хоча до цього був присутнім на інших засіданнях.
Маргарита Шол зі "Слуги народу" перебувала під справою щодо недостовірності декларування. Нардепка підтримувала поновлення декларацій, але при цьому не голосувала за публічність реєстру. Ще один відомий депутат, спортсмен Жан Беленюк прямо казав, що буде підтримувати публічність декларування, адже йому "нічого приховувати". Народний обранець був присутній на засіданнях Ради, однак під час голосування загадково кудись зник.
Нардепка Ольга Василевська-Смаглюк (також від "слуг") влітку публічно виступала за повне відновлення е-декларацій. Та законопроект вона чомусь проігнорувала. А "зелена" депутатка Роксолана Підласа добровільно подала декларацію ще в травні. Однак публічність цього процесу жінка підтримати не схотіла.
Загалом банально проігнорували голосування 87 народних обранців, серед яких Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський, Сергій Льовочкін, Антон Яценко, Григорій Мамка, Григорій Суркіс та інші.
В "Центрі протидії корупції" кажуть, що ще 87 членів парламенту взагалі не з’явилися на засідання, тобто мали важливіші справи, ніж свої прямі обов’язки.
"Проти відкриття декларацій голосувало кілька фігурантів справ НАБУ. Зокрема, депутати Кузьміних та Юрченко, яких викрили на хабарництві. Більше того, не підтримали відкриття декларацій депутати, яких НАБУ і САП звинувачували в брехні в деклараціях: Волинець, Камельчук, Столар, Кузьміних, Колісник та Шол. Депутатка від "слуг" Марченко, яку викрили на отриманні хабаря... була відсутня. Тобто у багатьох з них був прямий інтерес не голосувати за відкриття декларацій", - зазначили в ЦПК.
Європейський парламент на офіційному рівні закликав Зеленського ветувати прийнятий закон.
"Ми закликаємо президента Володимира Зеленського повернути законопроект 9534 до парламенту з вимогою відкрити реєстр та накласти вето на проект закону 9587-д у повному обсязі", - заявляє Галер.
У пості було подано повну заяву депутатів Європарламенту щодо ветування закону про електронне декларування.
Різними були й висловлювання українських нардепів щодо цього закону. Так, депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський був проти відкриття декларацій. В своєму Telegram-каналі парламентар нагадує, що ні в якій державі світу, окрім України, немає настільки великих та відкритих баз даних щодо держапарату. Під час війни нардеп вважає публічність декларування ідеєю, яка є, дипломатично кажучи, не на часі. Більше того: її симпатиків він називає "розумово відсталими".
Іншої думки дотримується депутат від прозахідного "Голосу" Ярослав Железняк. Він вважає, що що прийняття документу в нинішьному вигляді лише створює додаткові проблеми в комунікації з іноземними партнерами.
"Головна правка... про відкриття декларацій - не набрала голосів... Не впевнений, що це зарахують як виконання одного з структурних маяків МВФ (хоча вже дедлайн 1 серпня ми пропустили). Через норму про закриті на рік декларації. Ну і буде проблема", - вважає Железняк.
Потім він доповнив свою думку, зазначаючи, що зараз "дуже поганий час" для цих дій. Що народний обранець мав на увазі, він не пояснив.
Депутат від порошенківської "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко в цілому підтримує закон, однак виступає з критикою влади. А конкретно - Офісу президента.
"Радники ОП не будуть декларуватися, а ось військовим буде потрібно. Цікава "спреведливість" від "слуг", - зазначає він у себе в Telegram.
Йому вторить й інша депутатка від "Євросолідарності" - Ірина Геращенко. Вона каже, що "вони зробили це разом" з ОПЗЖ, натякаючи таким чином на відомий лозунг часів електоральної кампанії Зеленського в 2019 - "зробимо їх разом".
"Військові, коли повернуться з фронту, мають подати декларації. А от ті, хто сидить в марафоні, бреше про каву в Криму... і ще 2-3 обстріли, бо більше в рф не буде ракет - не декларуються... Слуги зробили це разом. З ОПЗЖ", - обурюється Геращенко.
Своє слово сказав й експрезидент, а нині лідер фракції "ЄС" Петро Порошенко. Він зі своєю політсилою виступає за повернення е-декларацій в довоєнному форматі. Тобто - за їхню повну публічність. Також Порошенко чомусь порівняв ОП з синедріоном. Яке відношення до сьогодення має політичний орган влади давньоєврейських часів ще за панування Риму, політик не пояснив.
"Ми за відкриті декларації, виняток - лише Збройні Сили. Ми за декларування оренди! Ми за декларування всіх позаштатних радників Офісу президента, так званих радників-"шептунів". Цей синедріон справляє колосальний вплив на державні рішення. Вони щодня щось говорять в ефірах, кладуть щось в кишені і уникають декларування", - зазначив Порошенко.
Нагадаємо, що за головну поправку до закону (про публічність декларацій) проголосували всього лише 199 нардепів. З фракції "слуг" утрималися або не голосували чи були проти 99 депутатів, з "ЄС" були відсутні 5 парламентарів, з "Батьківщини" були проти чи утрималися 19 осіб, з позафракційних проти був один лише Микола Тищенко (що й не дивно), 3 утрималися, а ще 13 просто проігнорували сесію. З забороненої ОПЗЖ не голосували чи були відсутні 7 депутатів, з "Голосу" - 3, з "Довіри" - 11. Представники інших депутатських груп також переважно або утрималися, або були відсутніми. За законопроект голосувала лише меньшість із них.
Нагадаємо, що початком повномасштабної російської агресії е-декларації відминили, а точніше - призупинили. Це було мотивовано тим, що ворог не повинен мати доступ до особистої інформації про чиновників, депутатів та членів їхніх сімей: адреси маєтків, номерні знаки автомобілів, тощо. Втім, не зовсім зрозуміло, чому росіяни просто не могли скопіювати ці дані раніше - наприклад, ще 23 лютого 2022 року. Або взагалі зламати наявні бази вже після вторгення: навряд чи це неможлива задача для центру кібероперацій ФСБ.
Як би там не було, відновлення електронного декларування є принциповою вимогою наших західних партнерів. А конкретно - МВФ. Фонд почав вимагати відкрити декларації та зробити їх знову публічними ще влітку. Україна пообіцяла це - і зробила, однак дуже по-своєму.
Рада повернула е-декларації, от тільки головна правка, яка стосується саме публічності цього процесу, не набрала потрібну кількість голосів. Через це відкриття декларацій для громадськості стало добровільним, а фактично вони залишаються закритими ще щонайменше на рік.
Після цього окремі політичні актори на Заході, представники антикорупційних організацій та НАЗК почали масово звертатися до Зеленського з проханням ветувати законопроект. А на сайті президента вже з'явилася петиція щодо вето. Вона швидко набрала вдвічі більше голосів, ніж необхідно для розгляду, та продовжує збирати все нові й нові підписи. Однак голова держави поки що вагається та не йде на поводу в антикорупціонерів та західних союзників.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.