Заборона виборів в Україні – ознака початку авторитаризму, - Руслан Бортнік

Читать на русском

Народні депутати зацікавлені у збереженні своїх крісел і не зацікавлені у виборах

Читать на русском
Політолог та політичний експерт, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік
Політолог та політичний експерт, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік

Народні депутати зацікавлені у збереженні своїх крісел і не зацікавлені у виборах

Рішення представників парламентських фракцій політичних партій про проведення виборів не раніше, як через півроку після завершення війни, викликало чималий резонанс у соцмережах. Експерти заявлять про ризики та можливі втрати України через це рішення. Шо саме ми можем втратити – журналістам Інформатору розповів політолог та політичний експерт, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік. 

На думку експерта, передусім це рішення пов’язано із тиском влади і частини західних партнерів на депутатський корпус і політичні партії, які розглядають можливе проведення виборів, як елемент чи можливість політичної дестабілізації в Україні. Адже частина західних партнерів та влада в Україні вважають, що вибори у нинішніх умовах проводити не лише технічно складно чи майже неможливо. Хоча Бортнік дотримується іншої точки зору.

«Але вони будуть хорошим полем для внутрішньої дестабілізації, якою може скористатися росія. Тому активно відбуваються заходи по формуванню громадської думки стосовно непроведення виборів», - зазначив експерт.

Разом з тим Бортник звернув увагу на те, що будь-яка демократична країна обов’язково має проводити вибори. Якщо з якихось підстав вона не може їх проводити зараз – має бути встановлена дата проведення цих виборів у майбутньому.

Політолога не дивує позиція фракцій політичних партій і груп у Верховній Раді. Зрозуміло, що вони зацікавлені у збереженні своїх крісел і не зацікавлені у виборах. Адже більшість фракцій і груп втратять свої позиції. Але дуже дивує позиція різних громадських організацій, які раніше займалися виборами, а зараз виступають категорично проти них. Демократія без виборів неможлива. Більше того, є навіть критика тих, хто виступає за вибори. Це взагалі божевілля, адже демократична країна характеризується саме виборами.

«І це рішення (засідання у форматі Жана Мане. – Ред.) не має жодної юридичної сили. І навіть якби Верховна Рада прийняла відповідну постанову – це також не мало би суттєвої юридичної сили – адже є Конституція України, є закони, які вище цих рішень. Крім того, цей документ не підписаний головами фракцій. В ЗМІ це подається як спільна позиція фракцій, але ви не знайдете там підписів Порошенка, Тимошенка та інших голів фракцій. Він підписаний у кращому разі представниками цих фракцій. Але мандат їх на це підписанні незрозумілий – чи було рішення відповідних фракцій, які уповноважили інших фігур підписувати подібні рішення – я дуже сумніваюся», - підкреслив Бортнік.

Саме тому все виглядає так, що під тиском ці фракції дали певних людей, які підписали це рішення. Але навіть з політичної точки зору це навряд и є рішенням фракції.
Експерт наголосив, що європейські медіа заявляють, що через перенесення виборів може виникнути питання легітимності. Це означає, що, починаючи з 31 березня росія розгорне кампанію по дискредитацію українських органів управління, намагаючись це донести до жителів, передусім, півдня країни – Україна сьогодні має проблеми із демократичної легітимністю. І це на фоні того, що у більшості країн вибори проводять – у тій же росії. Навіть в умовах Другої світової війни вибори у демократичних країнах Заходу також проводилися. Це такий негатив.

«Крім того, це означає консервацію політичної системи, посилення якихось трендів на укріплення влади, закручування гайок, відчуття певної безкарності і безвідповідальності з боку органів державного управління. Якщо навіть зараз не можна провести вибори – потрібно встановити дату, коли вони можуть бути проведеними. Можливо, це буде 31 березня 2025 року. Але дату потрібно встановити і почати підготовку до проведення. А не казати потім, у 2025 році, що вибори знову неможливі», - вважає політолог.

На його думку, вибори означали б новий мандат довіри для влади та новий мандат на прийняття будь-яких рішень – і стосовно оборони країни, і стосовно мирних перемовин, і стосовно внутрішніх реформ. Без цього нового мандату владі буде складно робити якісь різкі повороти або приймати кардинальні рішення, які б трансформували Україну. Адже такого мандату на виборах 2019 року вони не отримували.

Бортнік впевнений, що підписане представниками фракцій рішення виглядає як демонстрація спільних страхів керівників фракцій. Можемо казати про наявність якоїсь спільно політичної позиції у парламентських політичних сил. Але поза парламентом ще достатньо політичних сил, які також мають право претендувати на парламентські місця. На те, щоб люди могли їх захотіти.

«Відкладення виборів буде приводити до посилення саме закулісних політичних конфліктів. Слід пам’ятати, що ризик спроби неконституційної незаконної зміни влади може зростати. Крім того, буде далі падати й роль парламенту. Буде посилюватися роль президента та верховного головнокомандуючого ЗСУ. Також буде посилюватися тиск несистемних політичних сил – партій та рухів, які знаходяться поза парламентом, але вже мають парламентські рейтинги. І які позбавлені процедури входження у парламент», - додав експерт.

Бортнік розповів, що такі депутатські групи, як «За довіру», «Майбутнє», «Відновлення України» чи платформа «За життя», «Батьківщина» та «Голос» знаходяться під величезною загрозою не потрапити у майбутній парламент. Із сил, які брали участь і підписанні вище означеного документу, тільки «Слуги народу» і «Європейська солідарність» мають солідні переважні шанси попасти у наступний парламент. І для них цей ризик менше. Але вони також, опинившись у наступному парламенті, візьмуть менше місць.

«Підписанти стверджують, що своїм рішенням прагнуть уникнути дискредитації діяльності парламенту всередині країни та на міжнародній арені. Але незрозуміло, яким чином це відбувається: навпаки, постійні системні вибори забезпечують сталість, легітимність та їхню характеристику, підтвердження демократичності країни. І саме відсутність виборів буде негативно впливати на нашу міжнародну репутацію – особливо у нейтральних третіх країнах, глобальному Півдні. Стане частиною російської зовнішньої пропаганди», - підкреслив політолог.

Також треба розуміти, що багато депутатів після втрати свої крісел, будуть змушені йти до війська, тому, що зараз вони не підлягають мобілізації. Політики мають розуміти, що неможна у демократичній країні скасовувати вибори. Це вже буде не демократична країна. Тому парламент та Офіс Президент повинні зараз займатися не просто переносом, відтермінуванням чи відміною виборів – вони повинні займатися встановленням чіткої дати проведення і розпочати підготовку до них.

Дорожня карта, підписана депутатами

Керівництво ВР і фракцій дійшли спільної думки, що вибори можуть бути тільки повоєнні. Крім того, проводитися не раніше, ніж за 6 місяців після закінчення воєнного стану, мають бути демократичні, прозорі, за участі всіх учасників процесу. Домовленості зафіксовано в документі.

«Дорожню карту» було підписано під час дев’ятої зустрічі у форматі «Діалог Жана Мане» і другої зустрічі в такому форматі після початку повномасштабної війни. Цей захід відбувався в селищі Тур’я Пасіка Закарпатської області з 10 по 12 листопада.

Документ має назву «Висновки, прийняті під час дев’ятого Діалогу Жана Мане».Там йдеться про «тверду рішучість працювати разом попри розбіжності політичних поглядів». Парламентарі привітали позитивний й об’єктивний звіт Єврокомісії щодо прагнень України у процесі набуття членства в ЄС та висловили вдячність за визнання тих зусиль, яких Україна вже доклала, щоби відповідати критеріям членства.  

Серед підписантів – керівники парламенту – перший віцеспікер Олександр Корнієнко та віцеспікерка Олена Кондратюк. «Слугу народу» представляють аж четверо підписантів: керівник мегафракції Давид Арахамія та нардепи, які навіть не є його заступниками, – Вадим Галайчук, Сергій Кальченко та Вікторія Подгорна. Від інших фракцій – також по кілька підписів: Ірини Геращенко, Андрія Парубія та Іванни Клімпуш-Цинцадзе від «ЄС», Юлії Тимошенко та Сергія Соболєва від «Батьківщини», Олександри Устінової та Володимира Цабаля від «Голосу».


Ігор ТЕМІН

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.