За ексміністра Галущенка внесли понад 100 млн грн застави — хто заплатив
За колишнього міністра енергетики внесли понад 100 млн грн застави - журналісти з'ясували, які компанії це зробили і чому це підозріло
За колишнього міністра енергетики Германа Галущенка станом на п'ятницю, 26 червня, внесли 105 мільйонів гривень застави з призначених 150 мільйонів - це майже дві третини потрібної суми. Раніше суд продовжив арешт та зменшив розмір застави, допустивши її внесення третіми особами. Заставу сплатили три приватні фірми - і всі три мають вкрай сумнівний фінансовий профіль.
Розслідування провели журналісти, які встановили особи бенефіціарів і перевірили фінансову звітність компаній. Дані опублікували "Схеми" (Радіо Свобода). Найбільшу частку застави - 54 мільйони гривень - внесла компанія "Тетрас Оптіма", що займається оптовою торгівлею деревиною. Власниця фірми - жителька Харківської області Тетяна Ліннікова. Проте чистий прибуток компанії за останнім поданим звітом склав лише 35,6 тисячі гривень, а у 2026 році вона фігурувала як відповідач у справі про стягнення податкового боргу в розмірі майже 4 тисячі гривень. З вересня 2024 по січень 2025 року серед засновників фірми значився інвестиційний фонд "Адамант" - він, за даними реєстру юридичних осіб, є співвласником низки компаній разом із фірмами групи "Авалон", яку пов'язують із львівським бізнесменом Григорієм Козловським. Зв'язатися з ним та з Ліннікової журналістам не вдалося.
Ще 46 мільйонів гривень перерахувала компанія "Гіран Констракт" - зареєстрована у Броварах у 2024 році, з одним працівником і статутним капіталом у 5 тисяч гривень. За два попередні роки фірма не мала жодних прибутків. Керівниця та бенефіціарка компанії Олена Сідун - її номер телефону в інших контактах підписаний як "Контролер ЛьвівОблЕнерго" та "Контролер Світло Львів". Журналісти направили їй запитання, але відповіді ще не отримали.
Решту - 5 мільйонів гривень - внесла харківська фірма "Скайт Рітейл", заснована у 2021 році. У звітності за 2023 рік тодішній керівник і бенефіціар Дмитро Островський зазначив одного працівника, нульовий дохід і капітал у 200 тисяч гривень. У червні 2025 року компанія змінила власника - на харків'янку Тетяну Степних - і місце реєстрації на село Щасливе Київської області. Зв'язатися ні з новою власницею, ні з попереднім бенефіціаром не вдалося: усі їхні телефони неактивні.
Підозри щодо походження коштів за заставу
Усі три компанії, які внесли гроші, мають украй схожий профіль - мінімальний або нульовий задекларований дохід, по одному працівнику та відсутність реальної фінансової активності. Водночас сукупна сума їхнього внеску становить 105 мільйонів гривень - у рази більше, ніж офіційно задекларовані обороти будь-якої з них. Це породжує питання про реальне походження коштів і про те, хто стоїть за цими структурами.
Ексміністра затримали у лютому поточного року під час перетину державного кордону в межах справи "Мідас". У суді Галущенко заявив, що "нікуди не тікав" і що якби хотів утекти - "то втік би". Оскільки повна застава у 150 мільйонів гривень досі не зібрана, суд залишив його під вартою на вихідні.
Справа "Мідас" та її фігуранти
У травні цього року інший фігурант справи "Мідас" - підозрюваний Ігор Миронюк заперечив у суді зв'язок з Галущенком. Справа охоплює широке коло осіб, причетних, за версією слідства, до організованої злочинної схеми з відмивання коштів через офшорні структури. НАБУ та САП викрили цю організацію у листопаді 2025 року після тривалого розслідування.
Паралельно розгортається суміжна справа "Хейла" - у червні цього року САП зажадала конфіскувати майно ексзаступника Галущенка на майже 5 мільйонів гривень. Це свідчить про те, що антикорупційні органи розширюють коло активів під слідством і не обмежуються лише головним фігурантом. Разом обидві справи формують масштабний кримінальний процес навколо колишнього керівництва Міністерства енергетики.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
