Ексміністру Галущенку продовжили арешт, але зменшили заставу у справі Міндіча - гроші за нього можуть внести
Вищий антикорупційний суд продовжив тримання під вартою колишнього очільника Міненерго Германа Галущенка та переглянув розмір застави. Журналісти повідомляють про плани внести за нього кошти
Вищий антикорупційний суд знову продовжив тримання під вартою ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка у межах справи "Мідас" - цього разу зі зменшеною заставою - з 200 млн до 150 млн грн. Про підготовку до внесення застави за ексміністра стало відомо з повідомлень у журналістських та антикорупційних колах. Галущенко перебуває в СІЗО вже кілька місяців - його затримали у ніч на 15 лютого під час спроби виїхати з України потягом Київ-Варшава.
Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід колишньому міністру енергетики у межах справи "Мідас", залишивши його під вартою ще на два місяці. Про нове рішення суду та обставини навколо можливого виходу Галущенка під заставу повідомляє Центр протидії корупції. Цього разу розмір застави переглянули у бік зменшення - з 200 млн до 150 млн грн - раніше заставу вже скорочували щонайменше двічі, починаючи з 425 мільйонів гривень.
"Джерела в політичних колах повідомляють, що за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, який вже декілька місяців перебуває в СІЗО, готуються внести заставу. Також джерела повідомляють, що заставу може внести Василь Астіон", - заявив журналіст "Української правди" Михайло Ткач.
Досі застава за Галущенка внесена не була - ексміністр продовжував перебувати під вартою. Адвокати раніше клопотали про зменшення застави з 200 мільйонів до 30 мільйонів гривень. Галущенко пояснював суду, що 30 мільйонів - це та сума, яку він фактично може знайти, а всі інші відомості про рахунки компаній, де він нібито фігурує, не є його активами.
Що передувало черговому рішенню ВАКС
Ексміністр перебуває під вартою з 15 лютого. Його затримали співробітники НАБУ і САП під час спроби перетнути державний кордон. Підозру у справі "Мідас" Галущенку вручили наступного дня. Правоохоронці інкримінують йому участь у схемі легалізації капіталів через офшорні структури та сімейний інвестиційний фонд.
За даними слідства, під час перебування Галущенка на посаді учасники ймовірної злочинної групи отримали понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Суд вже неодноразово залишав його під вартою ще на два місяці. Апеляційна палата ВАКС також залишала без задоволення апеляційні скарги сторони захисту.
Прокурор САП заявляв, що "за сприяння Галущенка Міндічем здійснювався контроль за фінансовими потоками у газі та енергетиці України" та що Галущенко "отримував особисту вигоду шляхом заступництва Міндіча перед президентом та використання послуг із легалізації відмивання коштів через довірену особу міністра - радника Миронюка". За версією слідства, організатором схеми є бізнесмен Тимур Міндіч. Галущенко, на думку слідчих, легалізовував кошти зі схеми через довірених осіб, офшори, інвестиційні фонди та інші фінансові інструменти.
Сторона захисту на підтримку своєї апеляційної скарги зазначала, що за час слідства щодо Галущенка було проведено всього чотири слідчі дії - в березні-квітні. За словами адвоката, жодна особа, яка могла б підтвердити участь Галущенка в злочинній організації, не була допитана.
Справа "Мідас" - корупція в енергетиці
Операція "Мідас" - це розслідування антикорупційних органів НАБУ та САП щодо можливого розкрадання великої суми коштів в енергетичній сфері України під час війни. За даними НАБУ, розслідування тривало 15 місяців, було проведено понад 70 обшуків і збережено 1000 годин аудіозаписів розмов учасників афери. Операцію "Мідас" називають одним із найгучніших антикорупційних розслідувань воєнного часу в Україні.
Хто ще фігурує у справі "Мідас"
У листопаді 2025 року НАБУ оголосило про підозру семи особам. Серед них - бізнесмен і співзасновник студії "Квартал-95" Тимур Міндіч (кодове ім'я Карлсон), Ігор Миронюк (Рокет) - колишній радник міністра енергетики, Дмитро Басов (Тенор) - виконавчий директор з безпеки "Енергоатома". За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів", які сплачували контрагенти компанії. Ключовий фігурант справи Ігор Миронюк понад 10 років був помічником проросійського депутата Андрія Деркача. Офіс у центрі Києва, який належав родині Деркача, використовувався як "конвертцентр" для відмивання грошей у цій схемі.
Що варто знати про справу та її учасників
Операція "Мідас" ударила по кільком колишнім членам уряду України одночасно. У листопаді 2025 року прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про звільнення Галущенка, а також очільниці Міненерго Світлани Гринчук. Парламент підтримав обидві постанови 19 листопада. Ексміністр національної єдності Олексій Чернишов, який у матеріалах справи фігурує як "Че Гевара", отримав тримання під вартою з можливістю застави у 51 мільйон гривень - за нього цю суму вже заплатили, і він вийшов із СІЗО.
Ситуація з Галущенком залишається принципово іншою - застава за ексміністра досі не внесена, попри тривалий арешт. За версією слідства, з 2021 по 2025 рік злочинна організація у справі "Мідас" відмила 12,9 млн доларів корупційних коштів на користь ексміністра, який у документах проходить під кодовим ім'ям "Сігізмунд". Тепер, коли суд переглянув розмір застави, питання виходу Галущенка зі СІЗО набуло нового виміру - джерела вже називають конкретне ім'я можливого поручителя.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
