З 1 січня школярів в Україні годуватимуть по-іншому. Що не так із реформою шкільного харчування?

З 1 січня 2022 року у всіх навчальних закладах України мають запровадити новий підхід до дитячого харчування. Меню стане різноманітнішим, страви — корисними, більше фруктів та овочів, менше цукру та солі. 

Насправді нові норми вже набрали чинності — з 1 вересня 2021 року. Але до початку нового року діє перехідний період, тож зміни особливо не контролюють, а школи не штрафують. Що зміниться у шкільному харчуванні? Чи готові їдальні та співробітники навчальних закладів до таких змін? Скільки коштуватиме реформа? На ці запитання Інформатор надає відповіді у матеріалі. 

Що зміниться

Реформа шкільного харчування, ініційована дружиною президента Оленою Зеленською, стартувала понад рік тому. З початку 2021 року з їдалень зникли ковбаси, сосиски та напівфабрикати, у буфетах перестали продаватися солодкі газовані напої. Крім того, порушили питання дієтичного харчування та дозволили навчальним закладам користуватися послугами кейтерингу. 

З 1 вересня цього року набувають чинності наступні зміни, а саме нове меню. Як ми вже писали раніше, нове меню складається з 160 страв, воно включає традиційні українські страви та популярні страви різних кухонь світу (суп Авголемоно, кускус, кебаб, болоньєзе). Стандартний осінній обід складається з борщу, свинини по-китайськи, плову, а ось взимку в меню можна зустріти салат, запіканку та фрукти.

Вперше до шкільного та дошкільного меню включені безглютенові позиції. Також збільшили кількість фруктів (банани, яблука, апельсини) та м'яса у раціоні.

За новими правилами, обмежується вміст цукру - на рівні не більше 10 г на 100 г/мл харчового продукту. При приготуванні страв кількість доданого цукру не повинна перевищувати 5 г (це 1 чайна ложка цукру без гірки) на 100 г/мл готової страви.

З 1 січня 2022 року дозволяється додавати лише 50% норми солі для відповідної вікової категорії – а з 1 вересня лише 25%.За норми у 1 г у віковій категорії 6-11 років це 0,5 г та 0,25 г відповідно. Для розуміння: у чайній ложці міститься приблизно 7 грамів солі (без гірки). При цьому у стравах для дітей дозволили використовувати спеції, які раніше були під забороною.

Чому все не так райдужно 

На початку листопада МОЗ опублікував приблизне сезонне меню для дошкільних закладів. Це меню можуть використовувати усі навчальні заклади. Якщо ж школа чи дитячий садок хочуть розробити власне меню — його потрібно буде узгодити з Держпродспоживслужбою. 

Приклад того, як виглядають денні меню за новими правилами:

У меню дійсно багато різноманітних страв, є багато фруктів та овочів. Але воно далеко не ідеальне, і ось чому. 

1. Згідно Інструкції з організації харчування школярів , меню має бути різноманітним, а продукти потрібно правильно поєднувати:

“При видачі на перше розсольника, овочевого супу, борщу на друге необхідно давати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також овочевий салат або овочі. При видачі на перше круп'яного супу, на друге рекомендується гарнір з овочів”. 

В той же час, у новому меню є дні, де страви з круп включені і на сніданок, і на обід, а іноді навіть на вечерю. 

Крім того, до деяких прийомів їжі закладені страви з однаковими інгредієнтами. Наприклад, гороховий суп та салат з капустою та горохом на обід.

2. Сезонні фрукти та овочі не в сезон. Якщо для вересня свіжі кабачки, баклажани, огірки та сливи — звичайна справа, то у листопаді всі ці продукти не є сезонними, а отже, сильно зростають у вартості. У меню не вказані сезонні альтернативи. 
3. До меню все ж таки включені страви зі шкідливими способами термічної обробки. 

Незважаючи на те, що реформа шкільного харчування націлена на здоровіші страви, в меню присутні биточки, нагетси, рибні палички, смажені кабачки, гарбуз і капуста в сухарях. У технологічних картах зазначено, що всі ці страви спочатку обсмажують на олії за температури 150-160 градусів, а потім доводять до готовності в духовці. 

У тому ж новому Санітарному регламенті зазначено, що школяр чи вихованець дитячого садка не повинен отримувати більше однієї порції смаженої страви на тиждень. У той же час у меню зустрічаються три смажені страви в один тиждень. 

4. Незрозуміло, чому при схожих комплексах в один день до їжі додається напій, а в інший - ні. 

До нового меню є інші питання. Наприклад, чому макарони "по флотськи" у школах заборонені, а макаронник з м'ясом до нового меню включений, якщо вони відрізняються лише способом змішування інгредієнтів? 

Крім цього, є й глибша проблема. Те, що чилі кон карне і болоньєзе смачніше, ніж рідка каша і сосиски — не підлягає сумніву. Але, якщо діти не їдять таке вдома, чи схочуть вони експериментувати у школі? 

Хто заплатить за нове меню 

Реформа шкільного харчування тягне за собою фінансові зміни — для батьків, шкіл та місцевих бюджетів. 

Упорядник меню – шеф-кухар Євген Клопотенко – запевнив, що різниця у вартості старого та нового меню не буде суттєвою. 

“Раніше для того, щоб готувати продукти за всіма вимогами та нормами, потрібно було 14 гривень. Зараз це буде 14 гривень та 50 копійок. Або для кращого харчування та якості продуктів – від 14 до 25 гривень”, — говорив він у червні цього року. 

Але, враховуючи збільшення порцій, кількості м'яса, фруктів та овочів, зокрема не сезонних, віриться у це важко. 

Розбиратися з оплатою за харчування дітей належить на місцях. за За словами Олени Зеленської, вартість харчування в регіонах буде різною. 

«Вартість шкільного харчування залежить від регіону, вартості продуктів харчування, які є в регіоні. І розрахунок за харчування дитини у школі на плечах їхніх батьків та місцевої влади. Місцева влада бере на себе харчування дітей за особливими соціальними категоріями та відшкодовує у повному обсязі. Наприклад, у Київській області із цим все чудово. У деяких регіонах від 1 до 4 класу регіональна влада бере на себе таку відповідальність і ціна змінюється від регіону до регіону. Ціна не може бути однаковою і, чесно кажучи, це є нормальна ринкова ситуація», — заявила Зеленська.

Ще більше питань викликає стан харчоблоків у школах та садках — багато  з них просто не пристосовані до приготування страв з нового меню. Вирішенням цієї проблеми держава займається, минулого року на це виділили 242 млн. гривень, з яких 150 млн. – з державного бюджету, 90 млн. грн. – з місцевих бюджетів. На наступний рік міністр освіти Сергій Шкарлет обіцяє субвенцію у 1,5 млрд гривень конкретно на модернізацію харчоблоків. Але як бути школам та садочкам, якщо до них черга ще не дійшла, а працювати за новими правилами треба вже з 1 січня? Питання відкрите.