ТОПТЕМИ:

17:20

Обмеження на перекази у банках торкнуться менше 1% українців: в НБУ розповіли про нововведення

Заступник голови правління Національного банку України Дмитро Олійник розповів Інформатору про те, як вплине на українців введення обмежень на банківські перекази

Дмитро Чернишов Редактор

10 грудня найбільші банки України підписали меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Ним, зокрема, планується ввести нові обмеження на перекази коштів з рахунків у банках, надати доступ до даних клієнтів у Дії та сформувати міжбанківський реєстр сумнівних клієнтів. Заступник голови правління НБУ Дмитро Олійник розповів Інформатору, щодо кого діятимуть нові обмеження та чому волонтерам та пересічним громадянам немає чого боятися.

За словами заступника голови правління Національного банку України Дмитра Олійника, підписаний банками меморандум готувався багато місяців. Він був ініціативою банківських установ та розроблявся за участі НБУ. Наразі його підписали ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк (у т.ч. Monobank). Пізніше про плани приєднатися оголосили Правекс Банк, ПУМБ, Таскомбанк та ОТП Банк, в перспективі очікується, що документ підтримають всі комерційні банки України та діятимуть за прописаними там правилами.

“Ми намагалися не дивитися знеособлено на всіх клієнтів, а подивитися на окремі категорії людей. Обмеження точно не повинно вплинути на доброчесних громадян. Наприклад, на військовослужбовців, працівників підприємств, держслужбовців, пенсіонерів, працівників соціальної сфери, волонтерів (та на будь-які перекази волонтерам або від них), малозабезпечених осіб тощо. Коли ми запровадили попередні ліміти на перекази (з 1 жовтня - Авт.), ми не побачили ніякого впливу на ці категорії людей, навіть скарг не отримували. Ці обмеження хоч і діють на всіх клієнтів, але на цих громадян не впливають”, - підкреслює банкір.

При розробці нових обмежень намагалися скласти портрет тих, на кого потенційно такі заходи можуть вплинути. Це у першу чергу клієнти, які використовують платіжні операції для протиправної діяльності, зокрема, так звані “дропи”. Так звані “дроп-центри” активно використовуються для ухилення від сплати податків, фінансування тероризму та диверсійної діяльності країни-агресора. У меморандумі пропонується розділити клієнтів на тих, хто підтвердив свої доходи належним чином, та тих, хто не зробив цього.

Волонтерську спільноту ліміти ніяк не зачепили. Скарги щодо обмежень переказів від волонтерів не поступали ані до НБУ, ані до найбільших банків. Банки їх давно знають та мають налагоджені відносини з усіма великими волонтерами. У нових волонтерів максимально простий процес ідентифікації - потрібно надати документ з військової частини або свою соціальну сторінку, щоб було видно, чим людина займається, свої документи. Є 5 критеріїв, за якими банк навіть без зв’язку з волонтером може перевірити інформацію про нього.

Банки, які підписали меморандум, планують створити у співпраці з державою реєстр сумнівних клієнтів. Також вони зможуть обмінюватися інформацією про таких клієнтів, щоб обмежити їхню можливість порушувати закон через різні банки. Як зазначає Дмитро Олійник, у цьому реєстрі буде ПІБ та ІПН тих клієнтів, у яких банк побачив підозрілі операції, суть яких не може встановити. А також буде зазначена причина, за якою банк звернув увагу на цього клієнта (посилання на норму у законодавстві) та розірвав з ним відносини. Наприклад, картка була використана зловмисниками для анонімізації переказів або якщо клієнт надав недостовірні дані у банк, а за цією карткою суттєві операції проходили.

За словами Дмитра Олійника, деякі банки вивчили свою клієнтську базу на 98% (користуючись постановами та вимогами НБУ), деякі - на 85%. Загалом банки мають високий ступінь готовності до впровадження нових підходів. Вони вивчили або всі документи по клієнтах (які підтверджують доходи, статки, надходження), або через автоматизовані системи проаналізували платіжну історію людини, або з клієнтами була комунікація. Тих клієнтів, яких ще не вивчили, близько 10%. При цьому з урахуванням того, що один клієнт може користуватися декількома банками, цей відсоток значно менше.

Клієнти, які зможуть підтвердити належним чином свої доходи/статки, не матимуть проблем з переказами на інші карткові та IBAN-рахунки (у т.ч. закордонні). Банки планують ввести обмеження на проведення вихідних переказів за відсутності документального підтвердження доходів:

по клієнтах "високого" рівня ризику встановлювати ліміт в сумі до 50 тисяч гривень на місяць з 1 лютого 2025 року;
по клієнтах "середнього" та "низького" рівня ризику: з 1 лютого 2025 року - в сумі до 150 тисяч гривень на місяць, з 1 червня 2025 року - в сумі до 100 тисяч гривень на місяць.

Реально нові ліміти банків зачеплять менше ніж 1% клієнтів (за математичними розрахунками). Нововведення спрямовані на обмеження можливостей для тіньової економіки та для зменшення способів фінансування злочинності. До високоризикових клієнтів можуть бути віднесені, хто попав у високоризикову категорію. До неї можуть потрапити, наприклад, такі особи:

ті, хто займаються відмиванням коштів (так звані “дропи”);
щодо яких є судові рішення або негативна інформація у пресі;
іноземні РЕР (politically exposed person) - топпосадовці зарубіжних країн;
громадяни, які мали зв’язки з Російською Федерацією та Республікою Білорусь;
ті, хто мають відносини з країнами сірого списку FATF (країни, які недостатньо ефективно борються з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, але намагаються виправити ситуацію). На сьогодні це такі країни: Алжир, Ангола, Болгарія, Буркіна-Фасо, В'єтнам, Гаїті, Демократична Республіка Конго, Ємен, Камерун, Кот-д'Івуар, Ліван, Малі, Мозамбік, Нігерія, Сирія, Танзанія, Філіппіни, Хорватія, Південна Африка, Південний Судан, Кенія, Намібія, Монако, Венесуела.

Якщо людина тривалий час не працює, але раніше накопичила значний статок, за який живе та з якого робить перекази - її не включать до складу високоризикових клієнтів. Але для цього потрібно мати документальне підтвердження походження цих коштів. Наприклад, підтвердження, що ці кошти перебувають на банківських рахунках тривалий час. Якщо особа їх зберігає у банках, то ці гроші вже давно вивчені та знаходяться у системі, щодо них питань немає.

Якщо ж особа, яка має значні статки, а зараз нічого не заробляє, зберігає гроші готівкою, то потрібно буде надати офіційні документи, які підтверджують законність походження цих грошей раніше (продаж майна, довідки про доходи за попередні роки, податкові декларації, документи про виплати дивідендів). Також квитанції про зняття коштів у попередні роки можуть знадобитися. Тоді її не будуть відносити до ризикової для банку.

Також у меморандумі прописано, що комерційні банки у співпраці з державою хочуть отримувати через портал “Дія” інформацію про офіційні доходи фізичної особи (або про сплачені податки), наявність судимостей тощо. За словами Дмитра Олійника, до реалізації такої можливості дуже далеко. Для цього потрібні обговорення та погодження від Мінцифри, Кабміну, Державної податкової служби. Поки що це декларативний намір банків, наразі таких обговорень не проводилося. Фінансист додає, якщо клієнт не захоче надавати дозвіл на розкриття інформації про свої доходи та сплачені податки, банк не зможе отримати такі відомості.

За оцінками НБУ, наразі в Україні є понад 100 тисяч дропів. Ці особи обслуговують платежі в інтересах нелегальних казино, нелегального продажу підакцизних товарів (сигарети, алкоголь тощо) та тіньового продажу звичайних товарів і оплати послуг (не сплачуючи за це нічого до бюджету). Завдяки ним держава недоотримує понад 10 млрд грн податків. Лише ПриватБанк та Monobank виявили за перше півріччя 2024 року 80 тисяч дропів, обороти операцій яких склали 200 млрд грн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

18:23

Антициклон Ernst приніс реальні холоди – прогноз погоди на завтра, 13 грудня