З 1 червня повістки роздаватимуть по-іншому: чи стане більше втікачів та як їх можуть покарати

Мобілізація та воєнний стан продовжено в Україні до 18 серпня. Це прописано у законах № 9260 та № 9259. Крім того, у законодавство внесено зміни щодо військового обліку та оповіщення громадян. 

Про це пише «Судово-юридична газета». 

З 1 червня 2023 року правила мобілізації стануть жорсткішими. Йдеться про те, що мобілізації підлягатимуть власники так званого «білого квитка». Також з початку літа співробітники «воєнкоматів» зможуть вручати повістки незалежно від того, хто до якого військкомату приписаний. Оскаржити це у суді не вийде.

Крім того, мобілізувати можуть жінки, які несли військову службу раніше, стоять на військовому обліку та придатні за станом здоров’я під час воєнного стану.

Чим жорсткіше держава проводить мобілізацію, тим більше може з’явитися тих, хто захоче її уникнути. Як їх можуть покарати та що для цього зроблять, Інформатору розповіли експерти.

Держава хоче покарати ухилянтів

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в інтерв’ю сайту «РБК-Україна» сказав, що тих чоловіків, які незаконно виїхала під час війни за кордон чекає покарання. Яке – поки не зрозуміло. Для цього у МВД будуть вивчати досвід інших країн та підготують законопроєкт.

За словами адвокатки Юлії Сегеди, сьогодні українське суспільство транслює запит на «покарання» тих, хто умовно «зрадив», «струсив», хто залишив країну, хоча мав би її захищати.

«Завжди будуть ті, хто будуть уникати виконання обов’язку. Більшість з них перетнули кордон умовно «законно». Вони купили собі таку можливість через систему «Шлях». Тут питання до тих, хто вносив їх в цю базу. В такому випадку доказати неправомірність їх дій буде неможливо», - вважає Юлія Сегеда.

За словами адвокатки, кожний такий «виїзд» через систему «Шлях» без наміру повернутись був можливий завдяки або зловживанню владою, або видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

«Це вже кримінальні правопорушення за статтями 364, 366 Кримінального кодексу України. Але, відповідають за цими статтями не ті, хто виїхав, а ті, хто їх «випустив». Це також постійно обговорюється юристами. Ми ж розуміємо, що «ганятися» за кожним «втікачем» за кордон держава не має ресурсу, бо цей ресурс який потрібен для іншого», - вважає Сегеда.

 

Про це говорить і міністр Клименко, зауважуючи, що головне зараз – це мінімізувати такі можливості в перетині кордону.

«Після того, як ми закрили кордон, з'явилася інша ніша – система «Шлях». Зараз закрили систему «Шлях», з'являються якісь відрядження чи обласних військових адміністрацій, чи інших суб'єктів господарювання», - сказав в інтерв’ю голова МВД.

За словами експертки, якщо військовозобов’язаного чоловіка співробітник прикордонної служби пропустив через пункт пропуску, то яке порушення може бути для такого умовного «втікача»? Він перетнув кордон умовно законно.

Як вважає адвокат Ігор Фещенко, карати «заднім числом» забороняє Конституція, яку не змінити, поки йде війна. Але це правило можуть оминути.

«Не можу виключати того, що датою закінчення вчинення злочину можуть зробити саме повернення в Україну після війни. І, в такому випадку, відповідати за вчинене доведеться. Тобто, за таких обставин, положення ст. 58 Конституції вдасться оминути і воно не діятиме. Але це дуже і дуже сумнівно», - вважає Ігор Фещенко.

Як можуть карати втікачів

Якщо держава хоче, щоб «втікачі» після повернення отримали покарання, то треба запроваджувати нові правила.

«Наприклад, я читала про пропозицію заборони чоловікам, які були військовозобов’язаними, займати державні посади для тих, хто в період з 24.02.2022 перебував за кордоном. Але вони й не претендують на такі посади», - говорить адвокатка Юлія Сегеда.

Якщо в парламенті буде підтримка щодо розправи над втікачами, то у народних обранців не буде меж щодо визначення покарання.

«Кожен думає по-різному: одному важливо засудити особу до позбавлення волі, іншому буде достатньо, якщо особу покарають лише штрафом. Тому варто залишити це питання на розсуд депутатам Верховної Ради, які й прийматимуть закон», - заявив адвокат Ігор Фещенко.

 

Проте навіщо приймати ще один закон, коли у держави вже є механізми покарання за незаконний перетин кордону та за ухиляння від мобілізації.

«Якщо говорити у контексті теми незаконного перетину кордону, то у таких випадках матиме місце спроба незаконного перетину або незаконний перетин кордону, що карається за ст. 204-1 КУпАП штрафом від 3400 до 8500 грн. Додатково, якщо слідство доведе, що таким способом особа намагалася уникнути мобілізації, їй грозитиме відповідальність за ст. 336 КК України від 3 до 5 років позбавлення волі», - заявив Фещенко.

Але й тут є свої складнощі – у суді потрібно довести, що чоловік знав про свій обов’язок та умисно його не виконав.

Що дуже важливо: форма вини за цими правопорушеннями – прямий умисел. А його ще треба довести та це до питання правильності вручення повістки та доведення того, що особа точно знала про його обов’язок та свідомо його не виконала. Нагадую, що «всі знають» та «це очевидно» - це не доказ», - вважає Юлія Сегеда.

Міжнародний досвід покарань «ухилянтів»

Досвід інших країв вказує на те, що вони застосовують більш економічні засоби впливу, ніж карні.

«У Швейцарії військова повинність для всіх чоловіків закріплена Конституцією. Швейцарці провели референдум щодо скасовування військового призову в країні, але населення проголосувало за збереження обов’язкової військової повинності. Призовник, який з певних причин не може проходити військову або альтернативну службу, буде змушений платити податок 3% від своїх доходів до досягнення ним 30-річного віку. За необґрунтоване ухилення покаранням є позбавлення волі», - нагадала Сегеда.

У Фінляндії призовний вік становить з 18 до 30 років. Строкова служба триває від 6 до 12 місяців. В цій країні враховують побажання призовника щодо роду військ, у яких він хоче проходити службу. В США відповідальність передбачена за дезертирство, самовільну відлучку, за неявку в строк.

В Ізраїлі військова служба дає як економічні, так і кар’єрні «бонуси». Проте за ухилянням там теж карають.

«Ухилення від призову вважається кримінальним злочином і ухилянт, який знаходиться за кордоном, може бути заарештований в аеропорту при поверненні. Там діє принцип, що всі за законом знають про свій обов’язок і розбиратися, чи правильно була вручена/невручена повістка, не будуть. Таке «ухилення» буде «заважити» все життя в країні: буде негативно впливати на можливість подальшого працевлаштування, вплине на його відносини з банками», - розповіла Юлія Сегеда.

За її словами, в Україні поки не створені дієві заходи запобігання правопорушенням, тому ганятись за ухилянтами будемо довго та витрачати на це гроші платників податків.

«Але у суспільства є «запит» на таке «полювання» і я допускаю, що відповідне нове законодавство буде. Тільки воно не буде мати зворотної сили», - заявила захисниця.

Інформатор писав, чому ініціатива Клименка карати чоловіків, які незаконно полишили Україну під час війни – це погана ідея.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.