Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Як би я хотів” — це була та пісня, яка народилася одразу під час нашої першої зустрічі з Артемом. Це вийшло дуже легко, вже в перший день. Так би мовити, терапевтичним способом — ми одразу сублімували успіхи, бо це був якийсь такий стан, коли ця пісня стала зізнанням. Коли ти говориш людині: “Я дійсно бажаю тобі щастя будь-якою ціною, байдуже, чи буду я з тобою. Я хочу, щоб ти була щаслива. Якщо я не та людина, яка зробить тебе щасливою, то я хочу, щоб точно була людина, яка тебе зробить щасливою”.
Деякі чиновники США вважають, що Франція ігнорує ризик, не дивлячись на реальну ситуацію з обстрілами Ізраїлю
Терористичне угрупування Хезболла, відоме своєю непримиримою позицією до держави Ізраїль, з боку Лівану постійно обстрілює північний кордон країни. Однак, французька сторона вважає за доречне «посилити» армію саме Лівану, зокрема, і військовою технікою.
Про це пише політолог Світлана Кушнір на Цензорі.
Рупор поміркованих республіканців США The National Interest 16 листопада розкритикував позицію Парижа: «Існує високий ризик того, що будь-яка військова техніка, що постачається до ліванської армії, потрапить до Хезболли або її господаря Ірану. Франція проігнорувала цей ризик, незважаючи на постійні ракетні обстріли Хезболли півночі Ізраїлю».
Політика Макрона щодо нинішньої ескалації арабо-ізраїльського конфлікту абсолютно суперечить генеральній лінії США та Британії. У той час, як Вашингтон і Лондон виступають проти припинення вогню в секторі Газа, оскільки це буде вигідно тільки ХАМАСу. Париж 11 листопада у різкій формі закликав Ізраїль припинити воєнні дії. Макрон назвав Єврейську державу «вбивцею немовлят та жінок».
Політика Макрона входить у конфронтацію з інтересами США, котрий іноді ЄС – у Ізраїлі, а й у Південному Кавказі. Мова про військово-політичне співробітництво Франції з Вірменією, влада якої публічно визнає військово-стратегічне партнерство з Іраном.
Париж розпочав підготовку вибудовування системи експорту озброєнь Вірменії.
Авторитетне французьке видання Le Monde, коментуючи деталі франко-вірменського військового співробітництва, анонсувало, що воно включатиме постачання невизначеної кількості ракет Mistral малої дальності, постачання трьох радарів GM200, призначених для виявлення повітряних загроз на відстані до 250 км. Також відправлення до Вірменії французьких військовослужбовців на початок 2024 року для підготовки ЗС країни.
Українські та європейські ЗМІ неодноразово попереджали, що Вірменія відіграє роль великого хаба поставок до РФ санкційної продукції, а також є військово-логістичною опорою російсько-іранського альянсу. Як і Україна, Ізраїль також побоюється постачання французьких озброєнь до Вірменії. «Зброя з Франції, потрапивши з Вірменії до Тегерану, там будуть використовуватися для модернізації зброї, яка поставляється ХАМАСу, Хезболли та Ісламському джихаду». Однак попередження західних, ізраїльських і навіть французьких ЗМІ не спонукали Париж відмовитися від військових поставок до Єревану.
Суперечність особливо помітна на тлі того, що ЄС є посередником у врегулюванні відносин Баку з Єреваном та сприяє досягненню миру на Південному Кавказі. Постачанням Вірменії озброєнь Париж остаточно закріпив за собою статус одного з трьох військово-політичних покровителів Єревана – нарівні з Москвою та Тегераном.