ТОПТЕМИ:

“Ялинка — це символ смерті”: історик розповів про цікаві новорічні та різдвяні традиції

Дніпровський історик Максим Кавун розвіяв найрозповсюдженіші міфи

Марина Положай
Марина Положай Журналіст
“Ялинка — це символ смерті”: історик розповів про цікаві новорічні та різдвяні традиції
Ілюстративне фото

Багато хто замислювався над питаннями, а звідки взагалі походить традиція прикрашати ялинку? Чому взагалі саме хвойні дерева стали різдвяними та новорічними символами? Чи святкували запорізькі козаки Новий рік?

Про це та багато іншого цікавого розповів дніпровський історик і завідувач відділу Дніпровського музею імені Яворницького Максим Кавун у матеріалі Інформатор Дніпро,- передає Інформатор Україна. 

Звідки з’явилася традиція прикрашати ялинки

За словами історика Максима Кавуна, прикрашати ялинку на Різдво це суто іноземна традиція. Натомість, в  деяких народах, наприклад у давніх скандинавів, ялинка — це взагалі символ смерті. 

У німців, у католицькій культурі, існує історія про Святого Боніфація. Існує легенда, що він жив ще у 8 столітті нашої ери, який боровся з язичництвом. Святий Боніфацій пішов у ліс та зрубав дуб Бога Одіна. Сам Одін в мітології це головний бог у скандинавському пантеоні. І на місці цього зрубленого дерева проросла маленька ялинка християнства. 

“І від цієї легенди, яка дуже була поширена у німецьких країнах з’являється така традиція. Ставили різдвяне дерево і знову ж таки релігійне, не новорічне, а різдвяне. Воно не було велике, а за розміром походило на штучні ялинки. І на нього вішали цукерки чи яблука, і давали це дітям”, — розповів історик.  

Із часом у роки правління Петра I традиція перенеслась до російської імперії. За його указом, люди мали прикрашати не ціле дерево, а лише гілки. Історик додав, що у ті часи у великих містах жили німці, які приносили цей звичай. І у дворянських будинках почали з’являтися маленькі ялинки, прикрашені цукерками та яблуками. Інколи дерева прикрашали фігурами янголів. 

Слов’яни тричі змінювали дату святкування Нового року

За словами історика, у слов’ян дуже важко виокремити дату святкування Нового року. До Князя Володимира в епоху язичництва у слов’ян Новий рік наступав восени. . 

Після Хрещення Русі лишились свідчення, що Новий рік розпочинається 1 вересня. Вони зустрічаються в документах 16 та 17 століття. 

“Ми не тільки змінили символи святкування, ми за тисячоліття змінили три рази дату датування Нового року. Березень, вересень, а потім січень. Ця ідея святкування 1 січня дійсно внесена указом Петра I 1699 року. Взагалі, першим, хто почав святкувати Новий рік 1 січня це імператор Римської Імперії Гай Юлій Цезар", — додав фахівець. 

“Вони не тільки пили, але й збирали раду. Це важливі такі речі. І от таке масове святкування, а от про традиції козаків нічого не відомо. Потім приходить російська імперія і починається ця історія з ялинкою”, — розповів історик. 

За словами Кавуна, нова традиція з ялинкою дуже важко входила у життя людей. Лише в кінці 19 століття в Катеринославі через 100 років ялинка себе проявила. 

Запорозькі козаки та Новий рік

За словами історика, в епоху козаків, наші предки практично не святкували Новий рік у звичному для нас розумінні. До теперішнього часу збереглося кілька свідчень, що 1 січня Козацька Рада на Січі збиралася на центральній площі перед церквою на нараду. 

“Вони не тільки пили, але й збирали раду. Це важливі такі речі. І от таке масове святкування, а от про традиції козаків нічого не відомо. Потім приходить російська імперія і починається ця історія з ялинкою”, — розповів історик. 

Козацька Рада на Січі на Новий рік
Козацька Рада на Січі на Новий рік

За словами Кавуна, нова традиція з ялинкою дуже важко входила у життя людей. Лише в кінці 19 століття в Катеринославі через 100 років ялинка себе проявила.

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube